Справа № 2-63/08р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 року Фрунзівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Корой С. М. при секретарі Грабової І.Г. за участю позивача: ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Фрунзівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фрунзівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 12 лютого 2008 року звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування після ОСОБА_3, з яким вона проживала однією сім'єю не менш як п'ять років до дня його смерті 9 січня 2005 року в смт. Фрунзівка Одеської області, право приватної власності на -
вклади за рахунками №№ 3191, 07500240, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у Фрунзівському відділенні № 3180 відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
При цьому, позивач вказує на те, що заповіт щодо свого майна та заповідальне розпорядження банку за вказаними вкладами спадкодавець не залишав.
Спадкоємці за законом першої, другої та третьої черг відсутні, оскільки спадкодавець у шлюбі не перебував, дітей, внуків і правнуків у нього не було.
Позивачка, хоч і не перебувала зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, але проживала з ним однією сім'єю з 1976 по 1995 роки, а потім з 1998 року до дня його смерті без офіційної реєстрації свого місця проживання разом зі спадкодавцем.
У володінні позивачки з дня смерті ОСОБА_3 знаходяться ощадні книжки за вказаними вище вкладами у банку.
Крім цього, позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем на час його смерті.
Позивачка не може оформити свої права на спадщину за законом шляхом отримання відповідного свідоцтва у нотаріуса, оскільки у неї відсутнє документальне підтвердження факту її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а також її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців за законом п'ятої черги, то у позивачки відсутні будь-які відомості про їх наявність, місце проживання та подання ними заяв про прийняття спадщини.
Виходячи з цього, у випадку невизнання права на спадщину ОСОБА_3 за позивачкою, право власності на відумерлу спадщину може набути Фрунзівська селищна рада -відповідач у справі, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позов визнала, підтвердила всі обставини викладені в позовній заяві і просить суд задовольнити позов.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для такого законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини, які підтверджуються наявними у справі доказами і не заперечуються сторонами.
Згідно свідоцтва про смерть відділу реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, 09 січня 2005 року у віці 80 років у с. м. т. Фрунзівка помер ОСОБА_3 (а.с. 3). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входили - вклади за рахунками №№ 3191, 07500240, 9155107-789, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у Фрунзівському відділенні № 3180 відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний
банк України" (а.с. 23).
Заповіт щодо свого майна та заповідальне розпорядження банку за вказаними вкладами
спадкодавець не залишав (а.с. 4-6).
Спадкоємці за законом першої, другої та третьої черг відсутні, оскільки спадкодавець у шлюбі не перебував, дітей, внуків і правнуків у нього не було, що підтверджено відповідними записами у його заяві ф. № ] від 15 листопада 2001 року про видачу паспорта (а.с. 8).
Ніхто із спадкоємців за законом вказаних черг не звертався до нотаріальної контори із заявами про прийняття його спадщини і будь-яких прав на неї не заявляв, що підтверджено повідомленням Великомихайлівської державної нотаріальної контори від 20.02.08 року №796 (а.с. 21).
Позивачка належить до спадкоємців за законом четвертої черги, оскільки вона хоч і не перебувала зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, але проживала з ним однією сім'єю з 1976 по 1995 роки, а потім з 1998 року до дня його смерті без офіційної реєстрації свого місця проживання разом зі спадкодавцем.
Вказана обставина підтверджується складеними при свідках, але нотаріально не посвідченими дорученнями спадкодавця від 30 грудня 2004 року, якими він доручав позивачці, як своїй дружині, одержати його кошти на суму 10000 грн. у Фрунзівському Ощадбанку, а також одержати усе, що йому належало - житло, кошти і всю його власність (а.с. 9-11).
У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3, що було викликано поважною причиною - її юридичною необізнаністю щодо змін у законодавстві. Адже до 2004 року доказом прийняття спадщини була наявність у спадкоємця документів на майно (п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5).
У володінні позивачки з дня смерті ОСОБА_3 знаходяться ощадні книжки за вказаними вище вкладами у банку.
Крім цього, позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем на час його смерті і на цій підставі вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки вона протягом шести місяців не заявила про відмову від неї.
Проте, позивачка проживала зі спадкодавцем без офіційної реєстрації свого місця проживання і за довідкою виконкому Фрунзівської селищної ради № 49 від 30 березня 2006 року, спадкодавець був зареєстрований за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1970 року до дня смерті 9 січня 2005 року і за період 2000-2006 p.p. інші громадяни не реєструвались (а.с. 7).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положеннями ст. ст. 1217, 1218, 1223, 1225 ч. 1, 1228, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України передбачене наступне:
• - спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217);
• - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218);
• - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його не дійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу;
право на спадкування виникає у день відкриття спадщини ( ст. 1223);
• - вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним ( ст. 1228 );
• - спадкоємець, який постійно проживав разом Із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу ( шести місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ст. 1268);
Виходячи з цього прийнята позивачкою спадщина належить їй з моменту її відкриття.
З урахуванням наведених вище обставин, визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а відповідачеві роз'яснені наслідки вказаної процесуальної дії, яка є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 392, 1217, 1218, 1223, 1228, 1264, 1268, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 130, 174, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Фрунзівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, яка народилась 26 вересня 1927 року в с Новомиколаївка Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, у порядку спадкування після ОСОБА_3, з яким вона проживала однією сім'єю не менш, як п'ять років до дня його смерті 9 січня 2005 року в смт. Фрунзівка Одеської області, право приватної власності на -
вклади за рахунками №№ 3191, 07500240, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у Фрунзівському відділенні № 3180 відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає - законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.