Справа №2-1099/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2008 року,  Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області,  у складі:

головуючого - судді Щеняєвій І.Б.,

при секретарі - Коваленко Н..В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду,  в м.  Кривому Розі,  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої джерелом підвищеної небезпеки,  посилаючись на наступні обставини справи. 10 вересня 2006 року приблизно о 19 годині він рухався по проспекту Гагаріна у місті Кривому Розі,  керуючи мотоциклом «Хонда»,  державний номер 5133 AAA. Відповідач,  керуючи автомобілем «Шкода Феліція»,  державний номер НОМЕР_1,  рухаючись у зустрічному напрямку,  на перехресті пр. Гагаріна та вул.  Єсеніна на зелений сингал світлофора,  не переконавшись у тому,  що своїми діями не спричинить перешкод іншим учасникам дорожнього руху,  виїхала на зустрічну смугу руху для виконання розвороту,  допустивши зіткнення з мотоциклом «Хонда» під керуванням ОСОБА_1 В момент зіткнення останній злякався за своє життя,  пережив стрес і отримав тяжкі тілесні ушкодження. З місця ДТП його було доставлено до КЗ «Міська клінічна лікарня №2»,  де він пробув на лікуванні з 10.09.2006 року по 11.10.2006 рік. В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді садни правої та лівої кистей,  відкритий уламковий перелом лівої гомілки зі зміщенням,  перелом правої променевої кістки в типовому місці. За висновком судово-медичного експерта по характеру ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя,  при хімічному дослідженні в крові потерпілого в момент надходження його до стаціонару алкоголь не виявлений. Для відновлення здоров'я у лікарні він переніс дві операції 10.09.2006 р. та 22.09.2006 p.,  йому поставили апарат Ілізарова. Тривалий час він був прикутий до ліжка,  від чого затікало й боліло тіло. Для усунення цього треба було якось рухатись,  щоб запобігти утворенню пролежнів. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він суттєво страждав також від того,  що не міг самостійно справляти природні потреби,  а після того,  як почав ходити потребував для цього сторонньої допомоги. Після курсу лікування він повторно потрапив до лікарні,  знов лікувався з 18.01.2007 року по 27.01.2007 р. з отіканням та порушенням функцій кінцівки - лівої гомілки. Знаходячись в апараті Ілізарова,  він пролежав 7 місяців та місяць в гіпсі,  був позбавлений можливості відвідувати заклади культури та спорту,  відпочивати,  повноцінно спілкуватися із друзями та знайомими,  постійно боліли травмовані органи,  порушився сон. До теперішнього часу у нього порушено опору та переміщення,  що підтверджується висновком Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності,  де він перебував з 14.11.по 21.11.2007 р. За висновком Дніпропетровської обласної МСЕК 12.12.2007 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності,  рекомендовано нагляд травматолога та оперативне лікування в умовах кістково - гнійної хірургії та ортопедії. Для відновлення нормальної життєдіяльності йому необхідно докладати додаткових зусиль,  на лікування потрібні значні кошти,  проте,  він втратив частину своїх здібностей до трудової діяльності,  про що також свідчить індивідуальна програма реабілітації інваліда за висновком МСЕК.

В судовому засіданні позивач підтримав позов і просив стягнути з відповідача витрати на ліки в розмірі 4 070,  70 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Пояснив також,  що його витрати на ліки не може підтвердити квитанціями або чеками,  оскільки вони не зберігалися,  проте йому в лікарні було видано довідку з переліком медикаментів,  які було призначено лікарями. Крім того,  КП «Фармація» надало йому інформацію про роздрібні ціни на медикаменти,  які діяли під час стаціонарного лікування позивача. Моральну шкоду йому завдано внаслідок перенесених тілесних та душевних страждань,  отриманих в результаті ДТП,  внаслідок яких він втратив здібності до самообслуговування,  пересування та трудової діяльності,  позбавився можливості вести звичайний спосіб життя,  має постійно враховувати можливий вплив певного виду діяльності чи відпочинку на стан його здоров'я,  піклуватись про можливість швидкої госпіталізації у будь-який час та місці,  відновлення організації життєдіяльності потребує додаткових зусиль. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав,  просив його задовольнити,  посилаючись на те,  що відповідача визнано винною особою в кримінальній справі,  але за постановою Саксаганського районного суду від 11.10.2007 року була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. «г»  ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007 року. Просив стягнути з відповідача витрати позивача на ліки в розмірі 4 070,  70 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала,  просила в його задоволенні відмовити,  пояснивши,  що внаслідок цього ДТП її чоловік отримав значний стрес та помер від інфаркту. Проте,  вважає себе винною в ДТП,  також,  пояснила,  що керувала автомобілем за генеральною довіреністю.

Вислухавши позивача,  його представника,  відповідача,  дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справи,  судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини,  які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Постановою Саксаганського районного суду м.  Кривого Рогу від 11.10.2007 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії,  кримінальна справу по ч.2  ст.  286 КК України припинено. Даною постановою було встановлено,  що ОСОБА_1 10.09.2006 року о 19 годині в Саксаганському районі м.  Кривого Рогу,  рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини пр. Гагаріна зі сторони пл. Маяковського в напрямку пл. Горького,  керуючи мотоциклом «Хонда»,  державний номер 5133 AAA. В зустрічному напрямку в цей момент рухався автомобіль «Шкода Феліція»,  державний номер НОМЕР_1,  під керуванням ОСОБА_2,  яка в районі регульованого світлофором перехрестя пр. Гагаріна та вул.  Єсеніна,  на дозвільний сигнал світлофора,  попередньо не переконавшись в тому,  що це буде безпечно та не створить перепон або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху,  почала виконувати разворот ліворуч,  не пропустила мотоцикл під керуванням ОСОБА_1,  який рухався прямо в зустрічному напрямку,  в порушення п.п. 10.1,  16.6. Правил дорожнього руху,  виїхала на смугу руху мотоцикла та допустила зіткнення з ним.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ автомобіль «Шкода Феліція»,  державний номер НОМЕР_1,  даний т/з зареєстровано на ОСОБА_3. Довіреністю від 01.04.2005 року,  посвідченою приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 ,  встановлено що ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 на право розпорядження транспортним засобом «Шкода Феліція»,  державний номер НОМЕР_1,  в тому числі право керування а/м.

Висновком судово-медичного експерта №2207 від 10.07.2007 року,  тілесні ушкодження ОСОБА_1 по характеру ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя,  при хімічному дослідженні в крові потерпілого в момент надходження його до стаціонару алкоголь не виявлений.

Довідками КЗ «Міська клінічна лікарня №2» від 19.09.2007 року №к-162,  наданими позивачем,  на запит слідчого Саксаганського РВ УМВС України в Дніпропетровській області,  зазначено,  що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 10.09.2006 року по 11.10.2006 року,  та з 18.01.2007 року по 27.01.2007 року,  за час перебування на стаціонарному лікуванні хворим придбавалися медикаменти,  вартість яких за переліком та прейскурантом цін КП «Фармація» складає 3 924,  30 грн. та 146, 40 грн.

Випискою з історії хвороби позивача №У-11393 встановлено,  що він перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні 2-ої міської клінічної лікарні м.  Кривого Рогу з 10.09.2006 року по 11.10.2006 року з діагнозом : відкритий багато осколковий перелом костей лівої гомілки зі зміщенням,  заритий внутрішньо суглобний перелом лучової кістки та шиловидного відростку з права,  статико-динамічне порушення 2  ст.  10.09.2006 року та 22.09.2006 року позивачу були зроблені в лікарні дві операції. Виписаний на амбулаторне лікування.

Випискою з історії хвороби позивача №У- 1012 встановлено,  що він перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні 2-ої міської клінічної лікарні м.  Кривого Рогу з 18.01.2007 року по 27.01.2007 року з діагнозом : хронічний травматичний остеомієліт б/берцової кістки лівої гомілки на фоні подвійного перелому. Активна фаза,  свіщова форма 2  ст.  Виписаний на амбулаторне лікування.

Випискою із акту огляду МСЕК від 17.12.2007 року ОСОБА_1 первинно встановлена 3 група інвалідності з 09.10.2007 року у зв'язку з діагнозом : наслідки побутової травми 2006 року у вигляді зростання перелому кісток лівої гомілки.

Випискою з історії хвороби позивача №6121 Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності,  встановлено що позивач перебував на обстеженні в даному закладі з 14.11.2007 року по 21.11.2007 року за встановленим МСЕК діагнозом : наслідки побутової травми (ДТП) у вигляді хронічного травматичного остеомієліта,  активна фаза на фоні двійного перелому б/берцової кістки лівої гомілки,  свіщова форма,  стадія загострення. Функція опори та пересування порушена в помірній ступені. Рекомендовано оперативне лікування у відділенні ортопедії та кістно - гнійної хірургії.

Суд,  розглянувши в судовому засіданні цивільну справу,  повно і всебічно з'ясувавши обставини цієї справи,  дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  дійшов висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав.

Судом було встановлено,  що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася
внаслідок порушення відповідачем п.п. 10.1,  16.6. Правил дорожнього руху,  тобто з вини
ОСОБА_2,  позивач отримав тілесні ушкодження,  які за характером ушкодження відносяться
до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Для відновлення здоров'я у
лікарні позивач переніс дві операції,  йому поставили апарат Ілізарова. Внаслідок отриманих
тілесних ушкоджень позивач переніс глибокі душевні страждання від того,  що не міг самостійно
справляти природні потреби,  а після того,  як почав ходити потребував для цього сторонньої
допомоги. Знаходячись в апараті Ілізарова,  він пролежав 7 місяців та місяць в гіпсі,  був
позбавлений можливості відвідувати заклади культури та спорту,  відпочивати,  повноцінно
спілкуватися із друзями та знайомими,  постійно боліли травмовані органи,  порушився сон. До
теперішнього часу у нього порушено опору та переміщення,  що підтверджується висновком
Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності,  де він перебував з
14.11 по 21.11.2007 р. За висновком Дніпропетровської обласної МСЕК 12.12.2007 року
позивачу встановлено 3 групу інвалідності,  рекомендовано нагляд травматолога та оперативне
лікування в умовах кістково - гнійної хірургії та ортопедії. Для відновлення нормальної
життєдіяльності йому необхідно докладати додаткових зусиль,  на лікування потрібні значні
кошти,  проте,  він втратив частину своїх здібностей до трудової діяльності,  що,  в свою чергу,
ускладнює відновлення його нормальної життєдіяльності.    

Відповідно до вимог  ст.  1187 ЦК України,  судом було встановлено,  що відповідач керувала транспортним засобом на підставі довіреності,  визнана винною особою в скоєнні ДТП,  в зв'язку з чим на неї може бути покладена відповідальність за завдану позивачу моральну шкоду.

Враховуючи це,  суд вважає що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 35 000 грн. На думку суду,  такий розмір шкоди відповідає вимогам розумності і справедливості та глибині душевних та фізичних страждань,  яких зазнав позивач у зв'язку з каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В частині позовних вимог про стягнення матеріальних збитків на придбання ліків під час лікування,  суд дійшов висновку про відмову в цій частині позову,  оскільки позивач не надав суду документів на підтвердження цих витрат,  тобто квитанцій,  чеків тощо.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України,  судові витрати суд покладає на відповідача.

На підставі  ст. 1187,  1167,  1168 ЦК України,   ст.  ст.  10, 11, 60,  61, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 35 000 грн.

В частині стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у справі на користь держави: державне мито в розмірі 8 грн. 50 коп.,  витрати по сплаті ІТЗ 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.