ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 р. | № 234/8-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого |
Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
Позивача | Мочинського А.Р. дов. від 05.09.05 р. |
Відповідачів | Павлова С.О. дов. від 10.01.05 р. Власюка Д.В. дов. від 14.02.06 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Відділу державної виконавчої служби київського обласного управління юстиції та УДК у Київської області. |
на постанову | від 15.02.2006року Київського міжобласного апеляційного господарського суду. |
у справі | № 234/8-05 господарського суду Київської області. |
за позовом | Приватного підприємства “Агролайф” |
до третьої особи про | - Відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції. - Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції. - ВДК у Рокитнянському районі - УДК у Київської області. Сільськогосподарського акціонерного товариства “Ольшаниця” стягнення 318600,00грн. |
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 23.05.2006року оголошено перерву до 06.06.06року для підготовки повного тексту постанови.
Приватне підприємство „Агролайф" 07.07.2005 звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції та відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції про стягнення 318 600 грн. збитків у зв'язку з невиконанням останніми ухвали господарського суду Київської області від 06.10.2004 № 209/8-04 та рішення від 24.05.2005 № 142/8-05 про стягнення з Сільськогосподарського акціонерного товариства “Ольшаниця” 496 466 грн. 13 коп. на користь Приватного підприємства „Агролайф" та 318 518 грн. збитків за невиконання ухвали.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.11.-16.12.2005 № 234/8-05 встановлено, що шкода, заподіяна відділом державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції та стягнуто з Державного бюджету України в управлінні Державного казначейства у Київській області 220 672 грн. 32 коп. на користь ПП „Агролайф".
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2006 № 234/8-05 рішення господарського суду Київської області від 30.11.-16.12.2005 № 234/8-05 залишено без змін.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 30.11.-16.12.2005 № 234/8-05 про стягнення з Державного бюджету України в управлінні Державного казначейства у Київській області 220 672 гри. 32 коп. на користь ПП „Агролайф" та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2006 скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи заявник обґрунтував тим, що в порушення вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України ПП „Агролайф" до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надані належним чином не завірені копії поштової квитанції № 14144, у зв’язку з чим позивач у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів факт пред'явлення на виконання до відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції наказу господарського суду Київської області, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 24.05.2005 № 142/8-05 про стягнення з САТ „Ольшаниця" 318 518 грн. збитків за невиконання вказаної ухвали на користь ПП „Агролайф.
УДК Київської області також подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову скасувати, оскільки вони прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади та незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів та службових осіб. Але судом не враховано той факт, що в даних правових нормах не йде мова про органи Державного казначейства. Ототожнення понять „держава" та „органи Державного казначейства" є помилковим.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку предметом спору є стягнення 318600 грн. збитків, з яких 220672,13 грн. –неповернений борг Сільськогосподарського акціонерного товариства “Ольшаниця” та 97927,27 грн. –неотриманий дохід у зв’язку з невиконанням ухвали та рішення господарського суду Київської області.
При розгляді справи судами встановлено, що 01.09.2004 року господарським судом Київської області у справі № 209/8-04 було вжито заходів щодо забезпечення позову накладенням арешту на видаткову частину розрахункового рахунку, а в разі їх відсутності на майно САТ «Ольшаниця» - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідно до постанови від 02.09.2004 року, листа № 5596 від 02.09.2004 року, довідки Рокитнянського відділення Білоцерківського філіалу АППБ «Аваль»від 02.09.2004 року та акта опису й арешту майна від 03.09.2004 року на майно третьої особи був накладений арешт відділом державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції. В зв’язку з виконанням ухвали про накладення арешту, постановою від 09.09.2004 року виконавчою службою закінчено виконавче провадження.
Господарським судом Київської області 06.10.2004 року затверджено мирову угоду між позивачем та третьою особою САТ «Ольшаниця» про перерахування заборгованості на суму 638 648,13 гр. за узгодженим сторонами графіком. В порушення умов мирової угоди, третя особа розрахувалась з позивачем продукцією на суму 169 312,00 грн.
Згідно постанови про передачу виконавчого провадження від 25.10.2004 року та акта приймання - передавання від 27.10.2004 року виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з САТ «Ольшаниця»з відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції передано до зведеного провадження у підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції.
В зв’язку з невиконанням третьою особою САТ «Ольшаниця»мирової угоди, затвердженої місцевим судом, позивач звернувся до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою відділу ДВС Київського обласного управління юстиції від 03.11.2004 року було відмовлено у прийнятті до провадження ухвали суду про затвердження мирової угоди. Місцевий господарський суд ухвалою від 19.11.2004 року у справі № 209/8-04 скасував постанову від 03.11.2004 року та зобов’язав відділ державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції прийняти до виконавчого провадження ухвалу суду про затвердження мирової угоди від 06.10.2004 року.
Крім того, апеляційна інстанція зазначила, що на протязі 6 місяців підрозділом примусового виконання рішення відділу ДВС Київського обласного управління юстиції виконавчі дії по стягненню боргу на підставі ухвали господарського суду Київської області № 209/8-04 від 06.10.2004 року не виконувались.
Судами також встановлено, що за невиконання умов мирової угоди з САТ «Ольшаниця»рішенням господарського суду Київської області від 24.05.2005 року №142/8-05 стягнуто 318 518,00 грн. збитків. Позивач звернувся з заявою № 53 від 12.07.2005 року до відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 142/8-05 про стягнення заборгованості з САТ «Ольшаниця»на користь ПП «Агролайф», що підтверджується також поштовою квитанцією № 14144. Відділ державної виконавчої служби доказів виконання рішення від 24.05.2005 року про стягнення збитків другим відповідачем до суду не надав. Позивач власними зусиллями без допомоги відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції змусив САТ «Ольшаниця»розрахуватись майном, а саме комбайнами на суму 425 000,00 грн., що також підтверджується клопотанням другого відповідача № 1873/1 від 30.11.2005 року.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що в зв’язку із невиконанням відділом державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції покладених на них обов’язків відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»з виконання ухвали та рішення місцевого суду, заборгованість третьої особи перед позивачем становить 220 672,13 грн. неповернутих коштів, а вина другого відповідача у заподіянні шкоди є доведеною.
Касаційна інстанція не може погодитися з таким висновком з наступних підстав.
Частиною 2 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага. Зменшення чи втрата майна тягне за собою відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків /стаття 1192 Цивільного кодексу України/ .
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Отже предметом доказування у таких справах є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.
При цьому, слід мати на увазі, що оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби передбачено, зокрема, статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України, тому неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись відповідними доказами.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України відповідальність за шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи за рахунок власного майна, в тому числі, за рахунок грошових коштів, які належать їй на праві власності / стаття 326, 327 Цивільного кодексу України/.
При цьому слід враховувати, що розпорядження цим майном здійснюється через відповідні органи, в тому числі, фінансові, які повинні бути відповідачами за такими позовами, а стаття 25 Бюджетного кодексу України передбачає, порядок безспірного списання коштів бюджету.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Київської області від 30.11.-16.12.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2006 у справі № 234/8-05 господарського суду Київської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Касаційні скарги Відділу державної виконавчої служби київського обласного управління юстиції та УДК у Київської області задовольнити частково.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач