Справа № 2а-27489/09/1270
Категорія № 2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 лютого 2010 року місто Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Шембелян В.С., при секретарі – Лисенко Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стаханівського заводу феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету , -
ВСТАНОВИВ:
05 листопада 2009року позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі 1-го відповідача) та Головного управління державного казначейства України у Луганській області (далі 2-го відповідача), про стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (ПДВ) за травень 2009 року в загальній сумі 2 409 753.00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі — Закон N 2181), Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі Закон № 168), та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.97р. ?ро затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997р.за N 250/2054 до 1-го Відповідача була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2009 року. Для проведення перевірки 1-му відповідачу були надані необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, якими повністю підтверджені суми, що увійшли до податкового кредиту відповідних періодів.
1-м відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за травень 2009 р., за наслідками якої складено довідку № 613\08-3\00186513про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за травень 2009 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось.
По теперішній час позивачу не відшкодована сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в повному обсязі, у розмірі.
Позивач стверджує, що 1-м відповідачем була допущена протизаконна бездіяльність, що порушує законні права та інтереси позивача. Просив стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2009 р. 2 409 753, 00 грн. та судові витрати.
1-й відповідач позов не визнав, надав заперечення (а.с.124-126).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення тотожні даним викладеним в позовній заяві.
Представник 1-го відповідача С ДПІ ПРВПП у м. Луганську позов не визнав, надав пояснення тим, що викладені в запереченнях. Відповідно до письмових заперечень, не визнаючи позовні вимоги, він посилався на наступні обставини.
З а результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у зв’язку з необхідністю відслідкування ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 №350. Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ?ро податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшені суми податкового періоду з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого, відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового періоду наступного податкового періоду. Відповідно до Наказу ДПА України від 18.08.05 р. № 350 ?ро затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" ( далі - Наказ № 350) податковий орган у разі сумніву може організувати проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання. З метою здійснення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання було направлено запити. Без отримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 2 409 753, 00 грн. у СДПІ ВПП у м. Луганську не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій платником у податковій декларації. На підставі викладеного відповідач проси відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Представник 2-го відповідача Головного управління державного казначейства України у Луганській області в судовому засіданні пояснив, що згідно з п.4.1. «Порядку відшкодування податку на додану вартість» встановленого
спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21.05.01 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.01 року № 489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість. Позивачем не зазначені номери рахунків, на які у випадку, задоволення позовних вимог необхідно буде перерахувати бюджетну заборгованість з податку на
додану вартість. Крім того, чинне законодавство встановлює принцип цільового використання бюджетних коштів, тому виконання судових рішень, за якими з державного бюджету стягуються судові витрати лише за наявності відповідних бюджетних призначень.
Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Позивача зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області за № 1 392 120 0000 000019 від 30.12.94р. та здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, свідоцтва про державну реєстрацію, та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 075983 від 14.10.2009 року(а.с. 7, 8).
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень., а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Справи про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, територіальний орган державного казначейства), наділений публічно-владними повноваженнями. Згідно з підпунктами 7.7.5, 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону № 168 зазначені органи відповідно визначають суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету та здійснюють їх перерахування.
Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що Закон України «Про податок на додану вартість» №168 визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
19 . 06.2009 року, позивач подав 1-му відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, з розрахунками бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування які зареєстровані у 1-го Відповідача (а.с.10-30).
В рядку 25 податкової декларації від 19.06.09р. та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі – 2 409 753 грн. ( а.с.10-16).
Згідно з п.7.7.5 Закону № 168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пункту 7.7.6 Закону № 168, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену в ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року (далі Порядок 327).
Порядком № 327 передбачено проведення планових, позапланових, виїзних та невиїзних документальних перевірок, для яких передбачені окремі вимоги.
На підставі п. 4.13 ст.11-1 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні", та відповідно до наказів 1-го відповідача, уповноваженими особами останнього, були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.09р. по 30.04.09р. ( а.с.31-51, 52-62).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка .
З системного аналізу зазначених нормативних документів, зі змісту довідки від 05.08.09р., та пояснень сторін вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем не було встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача.
Сторонами визнано, що під час проведення перевірки фахівцями 1-го відповідача були перевірені надані позивачем статутні документи, реєстраційні документи, контракти, угоди, журнали ордери, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, акти виконаних робіт.
Таким чином, у сторін відсутні зауваження щодо кількості та якості наданих позивачем для перевірки відповідачу документів, правильності нарахування позивачем розміру податку та відшкодування, а також фактичної сплати позивачем задекларованих сум податку.
З урахуванням викладеного, на підставі висновків вказаної довідки, суд вважає встановленим факт сплати позивачем до державного бюджету сум податку на додану вартість, які відображені у податковій декларації за травень 2009 року та заявлені до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування в розмірі 2 409 753 гривень, частина з яких була підтверджена перевіркою в розмірі 2 19 137 грн.
Як вбачається з п.2 висновків зазначеної довідки про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «стаханівського заводу феросплавів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.09р. по 30.04.09р. заявлено суму бюджетного відшкодування не підтверджено на суму 290, 616 грн., або на 12,06% від загальної суми дозволенного податкового кредиту у квітні 2009 року, цю суму буде підтверджено після отримання відповідей на підставі запитів по зустрічних перевірках.
Пунктом 4.1. статті 4 Закону України № 168 встановлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, що визначена за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України ?ро податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
В ідповідно до ст. 19 Конституції України, о ргани державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1-й відповідач, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме: за наслідками перевірки надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій, що зробила СДПІ ПВПП в м. Луганську. Крім того, нормами Закону №168 право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок за ланцюгом в цілому до кінцевого виробника.
Посилання 1-го відповідача на наказ ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, в частині необхідності проведення перевірки всіх постачальників за ланцюгами, суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначений наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України в супереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів № 731 від 28.12 1992 року «П ро державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».
Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою КМУ №1232 від 21.12.05 р., якою підтверджено «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21.05.2001р., що затверджує «Порядок відшкодування податку на додану вартість», зареєстрованим в міністерстві юстиції України 08.06.01 р. № 489/5680.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, враховуючи, що позивач виконав покладені на нього обов’язки, подав відповідачу декларацію та заяву про виплату бюджетного відшкодування, надав відповідачу необхідні документи на підтвердження права на бюджетне відшкодування, які у передбачений для проведення перевірки час не спростовані, суд вважає право позивача щодо отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі 2 409 753 грн. порушеним .
Керуючись частинами 2, 3 ст. 162 КАС України, суд вважає необхідним для захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень ухвалити постанову, обравши інший спосіб захисту, ніж зазначений в частині 2 статті 162 КАС України, а саме: стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у вказаній вище сумі.
Відповідно до ст. 94 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до платіжного доручення сума судового збору складає 1700 грн. ( а.с.2).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Стаханівського заводу феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету з адовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стаханівського заводу феросплавів» , суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року у загальному розмірі – 2 409 753 (два мільйона чотириста дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят три гривні ).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стаханівського заводу феросплавів» суму судового збору в розмірі 1 700(одна тисяча сімсот ) гривень.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2010 року.
Суддя В.С. Шембелян