ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2010 р. Справа № 2а-28811/09/1270
Категорія № 6.13
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Гапоновій І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Аніканов І.В. (довіреність від 12.01.2010 року № 193/01-45)
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська до ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 8 144.20 грн., -
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська звернулось до суду з позовом до ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 8 144.20 грн.
Позивач зазначав, що ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» зареєстроване в УПФУ в Артемівському районі міста Луганська як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
За ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» за 2009 рік виникла заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 8 144.20 грн., що підтверджується повідомленням про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 1,2 ст.1, абзацу 4 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997року № 400/97-ВР, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003року № 1058 – ІУ, та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 16 січня 2004року № 64/8663, підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов’язані відшкодовувати органами Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених, відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку, а саме: чоловіком – 60 років, жінкою – 55 років.
Відповідно до п. 12.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 19.12.2009 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1) спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами ПФУ такі як стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вирішуються в судовому порядку.
У зв’язку з чим позивач просив стягнути заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в сумі 8 144.20грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов’язки сторін.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно розділу XV ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року — за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (Абзац п’ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом N 2613-IV від 31.05.2005).
В судовому засіданні встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська до ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» пред’явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 на суму 8 144.20 грн. Відповідач не сплатив за вищевказаний період суму боргу.
Відповідно до п. 1,2 ст.1, абзацу 4 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997року № 400/97-ВР, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003року № 1058 – ІУ, та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 16 січня 2004року № 64/8663, підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов’язані відшкодовувати органами Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених, відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку, а саме: чоловіком – 60 років, жінкою – 55 років.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року — за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;(Абзац п’ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом N 2613-IV від 31.05.2005). Тобто законодавством додатково встановлені особливі умови виплати пільгових пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому законодавець не встановлює конкретний період, який необхідно відпрацювати особі для застосування вказаних умов відшкодування витрат на виплату пільових пенсій. Достатньою умовою для відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України витрат по виплаті пільгових пенсій законодавством встановлена наявність безпосередньої зайнятості особи повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та наявність підстав призначення пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки, яка уточнює особливий характер роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, не значилося осіб, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, відносно яких у позивача в наявності законні підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.
Посилання представника позивача на п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та наявність певного стажу роботи як на обов’язкову підставу для стягнення фактичних витрат по виплаті пільгових пенсій є безпідставними, оскільки абзац п’ятий підпункту 1 пункту 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не містить конкретного посилання на вказаний пункт, а чітко вказує на умови праці осіб, яким передбачена виплата пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку. Саме передбачені вказаною нормою закону умови праці були встановлені у судовому засіданні та враховані при вирішенні справи.
Також безпідставними є посилання представника позивача як на підставу для задоволення позову в повному обсязі на обставину, що в Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначено посилання на те, що при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, оскільки в даному випадку з’ясовувалося питання наявності умов для покриття фактичних витрат, які передують застосуванню порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій. Представник позивача підмінив з’ясування питання наявності умов для виконання певних дій з безпосереднім порядком виконання цих дій.
Посилання представника позивача на розділ 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» як на підставу для задоволення позову в повному обсязі внаслідок передбачення відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є незмістовним з наступних підстав. Вказана Інструкція прямо передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду щодо виплати пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень вказаного Закону, яка і визначає умови виплати пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У зв’язку з чим у підприємства відсутній обов’язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату цих пенсій, оскільки Пенсійний фонд відповідно до законодавства не витрачає власні кошти на виплату пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20, Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська до ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 8 144.20 грн. слід відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 19 лютого 2010 року.
Суддя С.В. Борзаниця