ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 жовтня 2010 року 16:20 № 2а-3079/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС"
до за участю третьої особи Начальника територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві Арсірій Ярослав Олександрович Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про визнання протиправною та скасування постанови від 23.02.2009р. №106-КУ.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем, при винесенні постанови від 23.02.2009 року №106-КУ про накладення штрафу (далі -оскаржувана постанова), не було дотримано вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 №2272 (далі -Правила №2272).
Відповідач наданим йому ч.2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України правом не скористався, письмових заперечень проти позову не надав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність будь-яких порушень норм закону зі сторони відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»(далі - позивач) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 07.04.2005 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33401239 що підтверджується відповідним свідоцтвом серії А00 № 031160 .
Згідно довідки № 6289/05 з ЄДРПОУ виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 11.04.05 р. видами діяльності Позивача за КВЕД є: інші види фінансового посередництва, не віднесені до інших угруповань; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання нерухомості виробничо-технічного призначення; підготовка до продажу або здавання під найм нерухомості; оптова торгівля будівельними матеріалами; посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання нерухомості невиробничого призначення.
Так, Позивач є емітентом цільових іменних облігацій серії A, B, C, D, E, F без документарної форми, випущених для реалізації проекту будівництва житлово-торгівельного комплексу з підземним паркінгом за адресою: м . Київ, просп. П.Григоренка, 23 у Дарницькому районі м. Києва , а також для будівництва торгово-житлового комплексу за адресою: м. Луганськ біля перехрестя вул. Коцюбинського, Володарського та естакади в бік залізничного вокзалу.
22.04.2008 року позивачем було подано до територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві річну інформацію емітента цінних паперів за 2007 рік.
10.12.2008 року територіальним управлінням ДКЦПФР в м. Києві було винесено розпорядження №511-КУ про усунення порушень вимог чинного законодавства та встановлено термін для усунення цих порушень до 30.12.2008 року. Зазначене розпорядження було надіслано позивачу поштою.
Як вказує позивач, розпорядження територіального управління ДКЦПФР в м. Києві №511-КУ було ним отримано 15.12.2008 року. Однак, як встановив позивач за результатами внутрішнього службового розслідування, проведеного в січні 2009 року, через службову недбалість секретаря ОСОБА_1 зазначене розпорядження не було доведено до відома керівництва позивача, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості вчасно виконати вимоги розпорядження територіального управління ДКЦПФР в м. Києві №511-КУ. Як зазначає Позивач, з пояснень ОСОБА_1 було з`ясовано, що така ситуація була спричинена великою кількістю кореспонденції перед новим роком та тим, що вона не встигла вчасно зареєструвати кореспонденцію та довести її до відома керівництва Товариства. В результаті проведеної перевірки 30ю01.09 р. було видано наказ по товариству яким Послідній було оголошено догану за службову недбалість.
29.01.2009 року територіальним управлінням ДКЦПФР в м. Києві винесено Постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
09.02.2009 року позивачем було підготовлено письмове пояснення від 09.02.2009 року №37, яке було надано до територіального управління ДКЦПФР в м. Києві 10.02.2009 року та зареєстровано за вх. №1259/04-04 в якому надавалися заперечення та виправлення на виконання вимог розпорядження територіального управління ДКЦПФР в м. Києві №511-КУ.
Також позивачем було виправлено зауваження територіального управління ДКЦПФР в м. Києві та подано нову річну інформацію емітента за 2007 рік із супровідним листом від 19.02.2009 року №49, які зареєстровані територіальним управлінням ДКЦПФР в м. Києві за вх. №1704/04-04 від 19.02.2009 року.
Проте, 12.02.2009 року уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Л. Болтичевою складено Акт №118-КУ про правопорушення на ринку цінних паперів в якому зафіксовано порушення вимог п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Зазначений акт було підписано представником ТОВ «Мегаполіс ДКС» ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності. Разом з тим, як зазначає Позивач, останній було надано повноваження на представництво інтересів позивача у територіальному управлінні ДКЦПФР в м. Києві з усіх питань, що стосуються розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, однак, повноважень по підписуванню будь-яких документів від імені позивача ОСОБА_2 надано не було.
Не зважаючи на зазначене 23.02.2009 року відповідачем винесено Постанову №106-КУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме за ухилення від виконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 10.12.2008 року №581-КУ, термін виконання якого закінчився 30.12.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок`емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов`язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.
Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок`регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.
Перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється для емітентів облігацій - з дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.
Частина 4 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок`річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.
З матеріалів справи вбачається, що в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР «Відомості ДКЦПФР»№34 від 24.04.2008 року тобто з дотриманням строків, встановлених статтею 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», було здійснено публікацію звіту разом з уточнюючою інформацією, яка була надана Позивачем із супровідним листом від 19.02.2009 року №49.
Отже, порушення Позивачем строків для усунення порушень, яке потягнули за собою винесення Відповідачем постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.02.09 р. № 106-КУ, не призвело до не відображення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України у офіційному друкованому виданні ДКЦПФР «Відомості ДКЦПФР»№34 від 24.04.2008 року регулярної інформації щодо емітента поданої Позивачем пізніше.
Крім того судом враховується, що акт про правопорушення від 12.02.09 р. № 118-КУ складено із порушеннями вимог п. 5 розділу IV «Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій»(затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272). Так, що акт повинен містити, зокрема: виклад обставин правопорушення; посилання на нормативно-правовий акт, норму якого порушено; відомості про наявність повторного вчинення правопорушення особою, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів; інші відомості, необхідні для вирішення справи про правопорушення. Оцінюючи акт № 1180КУ від 12.02.09 р. вбачається не дотримання Відповідачем вказаних вище приписів. Також, у вказаному пункті зазначено, що «пояснення особи, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів, є складовою частиною акта про правопорушення на ринку цінних паперів і приєднуються до нього у вигляді додатка». Виходячи із змісту Акту про правопорушення та із матеріалів справи, Позивачу не було надано можливості надати пояснення і, відповідно, пояснення Позивача відсутні в якості складової частини Акту про правопорушення. При цьому Акт не містить ніяких відомостей щодо відмови позивача надати пояснення.
Враховуючи сукупність вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що Відповідачем при накладенні санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів на Позивача було допущено порушення матеріального та процесуального права, які регулюють наведені правовідносини. Отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваної постанови № 106-КУ від 23.02.2009 р.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.02.2009 р. № 106-КУ.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.11.2010 р.