Справа № 1-22/10

                           ВИРОК

                               Іменем України

 19 лютого 2010 р.                                      Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

з участю прокурорів Волошина  Р.Ф., Буковчаника О.В, Василіва О.Б.,

захисників  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу по обвинуваченню    

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, студента університету «Україна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженої, регіонального менеджера ТОВ „ІВА”, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2008 року, приблизно о 20.45 годині, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою вчинення нападу на громадян Туреччини і відкритого заволодіння їх майном, вступили  у попередню змову між собою. З метою реалізації свого злочинного плану, використовуючи інформацію, отриману ОСОБА_6 від спілкування з ОСОБА_8 та попередньо домовившись про зустріч, взявши із собою для цієї мети пневматичні пістолети та металевий предмет, схожий на кастет,  спільно вирушили до будинку АДРЕСА_2 мешкав громадянин Туреччини  ОСОБА_8.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, діючи згідно відведеної їй ролі та з метою проникнення до квартири, зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_8 і повідомила, що прийшла в гості та попрохала її зустріти. Коли потерпілий відчинив двері квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_5, діючи відповідно до раніше розробленого плану, вчинив напад на ОСОБА_8 та погрожуючи йому пневматичним пістолетом, який потерпілий сприймав як бойову вогнепальну зброю, проник до його квартири. Знаходячись у квартирі, ОСОБА_5 наніс потерпілому рукояткою пістолета удар в область голови, завдавши йому тілесні ушкодження у вигляді синця в завушній ділянці справа. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1832/Е від 11.11.2008 тілесні ушкодження, які отримав ОСОБА_8, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_5 наказав йому та невстановленій слідством особі лягти на підлогу і погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я, утримував їх в одній із кімнат квартири. В той час ОСОБА_6 також проникла до квартири, і відкрито заволоділа чужим майном, що належало ОСОБА_8 та невстановленій слідством особі, а саме: мобільним телефоном „Нокія Е50” вартістю 350 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на час вчинення злочину становить 1767,5 гривень, з сім картою оператора мобільного зв’язку „Лайф” вартістю 25 гривень, на рахунку якого знаходилось 20 гривень, а загальною вартістю 1812,5 гривень, мобільний телефон „Нокія Н91” вартістю 450 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на час вчинення злочину становить 2272,5 гривень, ноутбуком „АСУС” вартістю 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на час вчинення злочину становить 10100 гривень, ноутбуком „Тошиба” вартістю 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на час вчинення злочину становить 10100 гривень, двома гаванськими сигарами вартістю 100 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на час вчинення злочину становить 505 гривень, грошима в сумі 450 гривень. Погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відкрито заволодівши чужим майном, що належить ОСОБА_8 на загальну суму 25240 гривень,  залишили місце вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України не визнав і показав, що 15-го або 16-го січня 2008 року від ОСОБА_6, з якої він співмешкав в одній квартирі, йому стало відомо про те, що у неї напередодні склалася конфліктна ситуація  з громадянами Турції. Зокрема, громадянин Турції, з яким вона спілкувалась по Інтернету, запросив її в гості на квартиру, де разом зі своїми друзями намагався зґвалтувати. Проглядаючи сайт знайомств в Інтернеті, ОСОБА_6 побачила анкету потерпілого і представившись іншою особою, домовилася із ним про зустріч. При цьому вона сказала йому, що хоче зустрітися із турком і дізнатися у нього адресу його друзів та батьків, щоб повідомити їм про неналежну поведінку їх дітей. Спочатку він був проти цієї ідеї, але потім погодився іти з ОСОБА_6, оскільки не хотів відпускати її саму. Домовившись про зустріч, він і ОСОБА_6 16 січня 2008 року о 20-й годині направилися за адресою, яку вказав потерпілий. Прибувши до будинку, де проживав потерпілий,  він подзвонив у двері, а ОСОБА_6 залишалась стояти поруч. Через кілька секунд двері відчинив турок, який запросив їх до квартири. Коли вони зайшли до квартири, він зрозумів по виразу обличчя потерпілого, що останній впізнав ОСОБА_6. В цей момент з кухні вийшов ще один турок. ОСОБА_6 запитала у турка, чи впізнає він її, на що той відповів ствердно. Потім вона попросила у турка адресу його батьків. Турок сказав, що адреси давати не буде і запропонував їм гроші, щоб вони залишили їх в спокої. Коли він та ОСОБА_6 відмовились від грошей, турок ОСОБА_8 сказав, що вони ще пошкодують. Після цього вони розвернулися та пішли з квартири. Будь-яких речей з квартири вони не забирали, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 та іншій особі, яка знаходилась в квартирі, не наносили. У нього в користуванні дійсно є газовий пістолет, який він використовує для самооборони, та металева річ, схожа на кастет, яку він знайшов і використовував для рибалки, але під час візиту до турків  зброю та кастет, який у нього вилучили працівники міліції за місцем проживання, із собою не брав та не застосовував. Вважає, що матеріали справи сфальсифіковані працівниками міліції та потерпілим.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала та показала, що восени 2007 року, через сайт знайомств в Інтернеті, познайомилась з ОСОБА_8. Через 2-3 тижні після знайомства, потерпілий запропонував їй зустрітись, щоб продовжити спілкування. Зустрівшись, вони поїхали в район Оболоні, де зайшли в квартиру, в якій зі слів потерпілого, останній проживав. Оглянувши квартиру, вона зрозуміла, що постійно там ніхто не проживав. В квартирі знаходилось ще два турка. В ході спілкування з ними вона зрозуміла, що її запросили для надання сексуальних послуг. Їй наказали роздягнутися, але вона стала чинити опір. Проглядаючи речі в її сумочці, один з присутніх турків виявив її газовий пістолет та студентський квиток. Напевно, прийнявши її за працівника міліції, турки швидко виставили її за двері квартири. Зразу ж після цього вона з усною заявою звернулась до працівників  Оболонського райвідділу міліції, маючи на меті притягнути до відповідальності осіб, які намагалися її зґвалтувати, але в райвідділі міліції  їй сказали, що замах на вчинення зґвалтування не є злочином. В зв’язку з цим вона вирішила з письмовою заявою до правоохоронних органів не звертатись, оскільки їм не довіряла. Через деякий час, проглядаючи сайт знайомств, випадково побачила анкету ОСОБА_8. Розпочала із ним переписку. Маючи на меті зустрітися із турком і дізнатися у нього адресу його друзів та батьків, щоб повідомити їм про неналежну поведінку їх дітей, домовилась із ним про зустріч. Разом із ОСОБА_5 в обумовлений час, тобто 16 січня 2008 року близько 20-ї години, прибули до квартири по вул.Федорова в м.Києві за адресою, яку повідомив ОСОБА_8. ОСОБА_5 подзвонив у двері, а вона залишалась стояти поруч. Двері квартири відчинив ОСОБА_8,  який запросив їх на кухню. Коли вони зайшли до квартири, по виразу обличчя потерпілого вона зрозуміла, що він її впізнав. На запитання, чи пам’ятає він її, потерпілий відповів ствердно. Вона попросила у ОСОБА_8 адресу його друзів, які намагались її зґвалтувати та їх батьків. В квартирі знаходився ще один турок, який їй був незнайомий. Останньому вона розповіла про обставини знайомства із ОСОБА_8, ціль свого візиту до них. Між турками відбулась якась розмова, але оскільки вона турецької мови не знає, то зміст розмови їй невідомий. Після цього ОСОБА_8 сказав їй, що адреси давати не буде і запропонував їм гроші, щоб вони залишили їх в спокої. Коли вона відмовилась від грошей, ОСОБА_8  сказав, що вони ще пошкодують. Після цього вони розвернулися та пішли з квартири. Спілкувалась вона із турками англійською мовою. Будь-яких речей з квартири вони не забирали, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 та іншій особі, яка знаходилась в квартирі, не наносили. У неї дійсно є газовий револьвер, який вона використовує для самооборони, але під час візиту до турків  зброю та кастет, який у них з ОСОБА_5 вилучили працівники міліції за місцем проживання, із собою не брали та не застосовували. Вважає, що матеріали справи сфальсифіковані працівниками міліції та потерпілим.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованих дій, їх вина повністю доводиться іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-     показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 про те, що через сайт знайомств Інтернету познайомився з дівчиною, яка назвалась ОСОБА_10. В процесі спілкування з ОСОБА_10 він повідомив їй свій номер телефону та адресу проживання. Кілька днів вони переписувались, а потім домовились зустрітись 16.01.2008 року, о 20.00 годині, в квартирі, де він проживав.  і ОСОБА_10 сказала, що коли під’їде то зателефонує йому на телефон. Того ж дня приблизно о 20.00 годині, йому на телефон зателефонувала ОСОБА_10 і сказала, що вона під’їхала до будинку і щоб він вийшов,  зустрів її і оплатив таксі. Він відчинив двері, в коридорі було темно, але він помітив силует чоловіка. Злякавшись, намагався закрити двері в квартиру, однак чоловікові, якого тепер знає як підсудного ОСОБА_5, вдалось ввірватись до квартири. В одній руці  ОСОБА_5 тримав  пістолет, а в іншій – предмет, схожий на кастет. Він почав тікати до кімнати, щоб викликати міліцію. Забігши до однієї із кімнат, він зачинився, однак ОСОБА_5 вибив двері і вдарив його по голові пістолетом в область вуха. Почувши його крики, з іншої кімнати вибіг його товариш ОСОБА_11, якого ОСОБА_5 вдарив кастетом в обличчя. Після цього, погрожуючи пістолетом, ОСОБА_5 наказав їм зайти на кухню. Знаходячись на кухні, ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в область голови. Після цього до квартири зайшла підсудна ОСОБА_6, у руках якої також був пістолет, схожий на револьвер. В той час, коли ОСОБА_5 утримував їх на кухні, ОСОБА_6 ходила по квартирі та в кульок збирала їх речі. Оглянувши в подальшому квартиру, він виявив пропажу мобільного телефону „Нокія Е 50” вартістю 350 доларів США, з сім картою оператора мобільного зв’язку „Лайф” вартістю 25 гривень, на рахунку якого знаходилось 20 гривень, мобільного телефона „Нокія Н91” вартістю 450 доларів США, ноутбука „АСУС” вартістю 2000 доларів США, ноутбука „Тошиба” вартістю 2000 доларів США, двох гаванських сигар  вартістю 100 доларів США, грошей в сумі 450 гривень. Забравши всі речі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули квартиру. Він одразу повідомив працівників міліції про розбійний напад, який було на них вчинено. Працівниками бригади швидкої медичної допомоги його було доставлено в лікувальну установу, де була надана медична допомога. Пістолети, які знаходились  у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він сприймав як справжню бойову зброю. Крім цього, під час нападу він знаходився в стресовому стані, а тому не міг адекватно оцінювати навколишню обстановку. Після вчинення злочину ОСОБА_10 через Інтернет знову зв’язалась із ним і висловлювала погрози. Як пізніше він зрозумів, ОСОБА_10 і підсудна ОСОБА_6 є однією і тією ж особою. Заперечує покази ОСОБА_6 про те, що був раніше знайомий із підсудною і причетний до замаху на її зґвалтування. Через два-три дні після зазначених подій ОСОБА_11 виїхав до Туреччини і більше не повертався. Також ОСОБА_11 в усному порядку уповноважив представляти його інтереси в правоохоронних та судових органах.

-     показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що приходиться ОСОБА_5 бабусею і проживала з ним в квартирі АДРЕСА_1. На протязі останніх 4-х місяців разом з ОСОБА_5 проживала ОСОБА_6.  За час спільного проживання вона бачила у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пістолети та металевий предмет, які вони зберігали в сейфі.

-     показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 про те, що  як оперуповноважений ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, згідно вказівки керівництва райуправління міліції, виїжджав за адресою АДРЕСА_1, де приймав участь в затриманні ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Коли хтось з оперативників подзвонив в двері, відкрила двері бабуся, яка позвала ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Останні вийшли із квартири, і їх на площадці перед квартирою було затримано. В райвідділі був присутній під час того, коли в ОСОБА_5 було вилучено пістолет чорного кольору та кастет.

-     показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 про те, що 16.01.2008 року він, в складі оперативної групи Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві, виїжджав за адресою АДРЕСА_2. На місці події від потерпілого ОСОБА_8 було з’ясовано, що розбійний напад на нього вчинили хлопець та дівчина, в руках яких були пістолети. В подальшому, коли він з іншими працівниками міліції займались розшуком злочинців, на Інтернет сайт до потерпілого приходили повідомлення з погрозами. За допомогою мобільних телефонів та оперативних заходів вони встановили місце знаходження і 23.01.2008 року затримали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час затримання у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було виявлено та вилучено пневматичні пістолети та металевий предмет, схожий на кастет. В подальшому, на підставі рішення суду та доручення слідчого було проведено  обшук за місцем помешкання ОСОБА_5, де було виявлено та вилучено  куртку чорного кольору та футляри від сигар. Після затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зізнались у вчиненні злочину.

-     показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 про те, що в 2008 році працював  начальником сектору розкриття майнових злочинів ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві. В зв’язку з розслідуванням кримінальної справи за фактом вчинення розбійного нападу на громадян Турції, ним проводились оперативно-розшукові заходи по встановленню осіб, причетних до вчинення даного злочину. Ним була отримана оперативна інформація про причетність до вчинення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які 23.01.2008 року були затримані  за адресою АДРЕСА_1. Обставин затримання та складання процесуальних документів він не пам’ятає. Також у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було виявлено та вилучено кастет і два пневматичних пістолети, печатку. Під час надання пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зізнались у вчиненні злочину і повідомили, що саме за допомогою вилучених у них пневматичних пістолетів вчинили розбійний напад. Ніякого насильства стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працівниками міліції не застосовувалось.  

-     показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що як слідчий СВ  Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, 16 січня 2008 року між 22.00 та 22.30 у складі слідчо-оперативної групи виїжджав  за адресою: АДРЕСА_2, де було вчинено розбійний напад на громадян Турції. В квартирі знаходилися потерпілий та ще один чоловік, в яких на голові були сліди крові. Проводив огляд квартири, про що ним було складено відповідний протокол.  Під час огляду місця події до квартиру прибули швидка медична допомога, працівники якої надали допомогу потерпілим.

-     показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 про те, що як оперуповноважений ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, проводив оперативний супровід кримінальної справи щодо розкриття злочину, вчиненого 16.01.2008 року відносно громадянина Турції ОСОБА_8. Після отримання оперативної інформації щодо можливої причетності до вчинення злочину підсудного ОСОБА_5, разом з іншими працівниками міліції виїхав за адресою АДРЕСА_1. Коли  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли із квартири, їх на площадці перед квартирою було затримано. Бабуся, яка знаходилась в квартирі, винесла ОСОБА_5 і ОСОБА_6 куртки, після чого їх було доставлено до Печерського рай управління міліції. В ході його спілкування з ОСОБА_6, остання добровільно зізналась у вчиненні злочину. Будь - які заходи впливу на ОСОБА_6, з метою схилити її до дачі визнавальних показів, ніхто не застосовував. У ОСОБА_6 ним, за участю понятих, було виявлено та вилучено пневматичний пістолет, схожий на револьвер, інші речі, про що ним 23.01.2008 року було складено відповідний протокол. З якого саме місця і де вилучались у ОСОБА_6 речі, він вже не пам’ятає. Другий раз в квартирі він був, коли проводився обшук.  

-     даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 23.01.2008 року, згідно якого у ОСОБА_5 вилучено пневматичний пістолет чорного кольору UMAREX НОМЕР_1 в оперативній кобурі та металевий предмет, схожий на кастет.             т. 1 а.с.45

-     даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 23.01.2008 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлено та вилучено пістолет для відстрілу патронів Флобер системи револьвер чорного кольору НОМЕР_3 Роскет, НОМЕР_2  та інші речі.                 т. 1 а.с.49-50

-     даними протоколу обшуку за місцем помешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, де 25.01.2008 року виявлено та вилучено  куртку чорного кольору та два футляри від сигар.                                     т. 1 а.с.107

    Під час допиту в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що з наданих йому для огляду речових доказів – вилучених під час обшуку за місцем помешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 двох футлярів від сигар, пластиковий футляр  з білою кришкою схожий на той, який раніше належав йому і який підсудні забрали у нього під час розбійного нападу, а інший футляр йому не належить. Оглянувши вилучені у підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пневматичний пістолет чорного кольору UMAREX, револьвер чорного кольору НОМЕР_3 Роскет та металевий предмет, схожий на кастет, показав, що зазначені речі схожі на ті, які знаходились у підсудних під час вчинення ними розбійного нападу.

-     даними протоколів впізнання від 24.01.2008 року, згідно яких  потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як осіб, які вчинили на нього розбійний напад.

т. 1 а.с.62,86

-     даними висновку судово-медичної експертизи № 1832/Е від 11.11.2008 року про те, що на момент звернення за медичною допомогою 16.01.2008 року о 23.20 год., у ОСОБА_8 виявлено синець в завушній ділянці справа, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

т. 3 а.с.56-58

Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 підтвердила суду свій висновок як експерта  і пояснила, що виявлені у потерпілого ОСОБА_8 та описані нею у висновку експертизи тілесні  ушкодження - синець у завушній ділянці голови справа, могли виникнути за обставин, на які вказує потерпілий.

Суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  дані ними в судовому засіданні про те, що прибувши 16.01.2008 року до потерпілого ОСОБА_8 за місцем його проживання, вони мали на меті лише вияснити адресу його друзів та батьків, щоб повідомити останніх про неправомірну поведінку їх дітей по відношенню до ОСОБА_6, оскільки ці їх показання нічим не підтверджуються та не узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи. Під час допиту в судовому засіданні підсудні не змогли пояснити причини наявності у потерпілого тілесних ушкоджень та пошкодження речей в квартирі, де проживали потерпілий ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа, зафіксовані в протоколі огляду місця події від 16.01.2008 року (а.с.11-21). Заперечення підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що на час візиту до квартири за місцем проживання потерпілого пневматичні пістолети та  кастет, який у них вилучили працівники міліції за місцем проживання, вони не мали, спростовуються першочерговими поясненнями потерпілого ОСОБА_8 від 16.01.2008 року, даними  ним безпосередньо після вчинення злочину, та його показаннями в якості потерпілого від 21.01.2008 року (т.1 а.с.36-37) про те, що чоловік, який шляхом проникнення до квартири вчинив на нього напад, був озброєний пістолетом та металевим предметом, схожим на кастет, а жінка – револьвером.

Суд також приймає до уваги те, що в своїх поясненнях від 23.01.2008 року (т.1 а.с.44, 81-85), показаннях, даних на досудовому слідстві в якості підозрюваних (т.1 а.с.71-74, 95-97), та будучи допитаними як обвинувачені за участю захисника ОСОБА_20 (т.1 а.с.124, 131), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнавали себе винними у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_8, з проникненням у житло, із застосуванням зброї, та заволодіння майном – двома ноутбуками та мобільним телефоном «Нокіа». Ці їх покази узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи та доказами, якими обґрунтовується їх винність.  Подальшу зміну показів підсудних суд розцінює як їх намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Даючи оцінку доказам, якими обгрунтовується винність підсудних у вчиненні розбійного нападу, суд враховує, що покази потерпілого ОСОБА_8, дані ним на досудовому слідстві та в суді, є послідовними та узгоджуються з іншими доказами, які є в матеріалах справи, а тому суд вважає їх правдивими.

Із показами потерпілого ОСОБА_8, першочерговими показами підсудних ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, в яких вони визнавали свою вину, узгоджуються і дані, які містяться в наданій потерпілим роздруківці з Інтернету розмови, яка відбувалася між ним та ОСОБА_6 15-18 січня 2008 року (т.1 а.с.179-187, т.3 а.с.86-89).

Суд не вбачає істотних порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства по даній справі та зібранні доказів, які можуть перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

Суд також враховує, що постановою прокуратури Печерського району міста Києва від 30.10.2010 року, яка є чинною, в порушенні кримінальної справи стосовно слідчих СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_21, ОСОБА_17 та ОСОБА_22, оперуповноважених ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_23 та ОСОБА_16, по факту затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та допущених при цьому порушеннях закону відмовлено, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.162, 365 КК України.  

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6  у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном, суд враховує, що підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи з метою заволодіння майном потерпілого, відкрито, застосовуючи насильство для подолання перешкод, проникли в квартиру, де проживав ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа. Оскільки підсудний ОСОБА_5 під час вчинення злочину був озброєний пневматичним пістолетом чорного кольору UMAREX та металевим предметом, схожим на кастет, а ОСОБА_6 - револьвером чорного кольору НОМЕР_3 Роскет, які потерпілий ОСОБА_8 міг розцінювати і розцінював як справжні, цими діями підсудні створювали для потерпілого погрозу застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу.

Докази, якими обґрунтовується винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, є належними, допустимими,  достовірними та достатніми.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6  у вчиненні розбою, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб,  з проникненням у житло, в зв’язку з чим їх дії кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6  суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини справи, особу винних, які  на обліку у лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися,

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які б пом’якшували  покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом також не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, осіб винних, які у вчиненому не покаялися, відсутності обставин, як пом’якшуючих, так і обтяжуючих покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_6   покарання по ч.3 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті КК України, що буде відповідати вчиненому і буде цілком достатнім для виправлення винних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав для застосування положень статтей 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_6  додаткове покарання - конфіскацію всього належного їм майна, передбачену санкцією ч.3 ст.187 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6  до набранням вироку законної сили слід залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Відповідно до положень ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6  строк їх перебування під вартою, з 23.01.2008 року (затримання в порядку ст..115 КПК України)  по 18.02.2010 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 25240 грн. задовільнити повністю, стягнувши з них дану суму солідарно, оскільки завдання потерпілому майнової шкоди в зазначеному розмірі випливає з пред’явленого підсудним обвинувачення, яке стверджується дослідженими судом доказами.

При вирішенні питання по цивільному позову про відшкодування з підсудних 100 тис. грн. моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, а саме те, що внаслідок вчиненого по відношенню до нього злочину він отримав тілесні ушкодження, душевні страждання, зазнав моральних переживань у зв’язку з порушенням права власності та незаконного проникнення до житла, а також інші обставини, які мають істотне значення по справі, а тому з урахуванням положень ст. ст. 23, 1167 ч. 2 п. 1, 1187 ч. 2 ЦК України, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди  підлягає задоволенню частково на суму 25 тис. грн., стягнувши з підсудних дану суму солідарно.

Судові витрати, пов’язані із проведенням експертизи, покласти на засуджених. Враховуючи ступінь вини та майновий стан засуджених, з ОСОБА_5  необхідно стягнути судові витрати в розмірі  243 грн. 40 коп., з ОСОБА_6 – 243 грн. 37 коп.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України  і призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, кожному, з конфіскацією всього належного їм майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6  до набранням вироку законної сили слід залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Початок відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6  обраховувати з 19.02.2010 року. Відповідно до положень ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк їх перебування під вартою, з 23.01.2008 року (затримання в порядку ст..115 КПК України)  по 18.02.2010 року, включно.  

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 50240 (п’ятдесят тисяч двісті сорок) грн., солідарно.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві р/р 352260002000466 в УДК у Київській обл. код 25575285 МФО 821018 судові витрати по справі – вартість проведеної по справі техніко-криміналістичної експертизи в розмірі 243 грн. 40 коп. (за проведення експертизи).

Стягнути з засудженої  ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві р/р 352260002000466 в УДК у Київській обл. код 25575285 МФО 821018 судові витрати по справі – вартість проведеної по справі техніко-криміналістичної експертизи в розмірі 243 грн. 37 коп. (за проведення експертизи).

Речові докази:

- пістолет чорного кольору UMAREX НОМЕР_1 в кобурі та металевий предмет, схожий на кастет, пістолет для відстрілу патронів Флобер системи револьвер чорного кольору НОМЕР_3 Роскет, НОМЕР_2,  які являлись знаряддям вчиненого злочину і знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві, – знищити;

- два футляри від сигар, які являлись об’єктом вчиненого злочину і знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві, – знищити, оскільки вони не представляють ніякої цінності;

- куртку чоловічу чорного кольору, яка знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві і належить ОСОБА_5, – повернути його матері ОСОБА_3.

- куртку чоловічу чорного кольору, яка знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3 – залишити їй як законному ворлодільцю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  м. Києва, протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя