У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні 25 липня 2006 року в м. Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року,

в с т а н о в и л а:           

вироком Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2005 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянин України, раніше неодноразово судимий, востаннє 17 вересня 2004 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік шість місяців,

засуджений за ч. 3  ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

          Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання скасовано.

         ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 185 КК України, і за цим законом призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

         На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2004 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - чотири роки шість місяців позбавлення волі.

        ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 грудня 2004 року о 23 год. на ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1у м. Одесі повторно, шляхом проникнення у будинок потерпілої ОСОБА_2, вчинив крадіжку її майна на загальну суму 2535 грн.  

       У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду скасувати. Вважає, що судом безпідставно призначено йому покарання за сукупністю вироків.       

       Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

        Відповідно до ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

        Згідно зі ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

       Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і засудженим не оспорюється.

      При цьому суд обґрунтовано послався на показання засудженого ОСОБА_1, який на досудовому слідстві та у судовому засіданні повністю визнавав, що саме він 9 грудня 2004 року проник у належний потерпілій ОСОБА_2 дачний будинок та викрав її речі на загальну

суму 2 535 грн.

      Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювались, і вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України.

     Доводи засудженого про те, що апеляційним судом безпідставно призначено покарання за сукупністю вироків, є необґрунтованими.

      Як вбачається з вироку Київського районного суду м. Одеси від

17 вересня 2004 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік шість місяців за вчинення ним злочину 2 березня 2004 року. Протягом іспитового строку, встановленого судом, 9 грудня 2004 року ОСОБА_1 вчинив новий злочин, за який його засуджено вироком Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2005 року на три роки позбавлення волі без призначення покарання за сукупністю вироків. Вироком апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року вказаний вирок в цій частині скасовано і постановлено свій вирок, яким обґрунтовано призначено покарання за сукупністю вироків, оскільки засуджений після постановлення вироку 17 вересня 2004 року, але до повного відбуття покарання і протягом іспитового строку вчинив новий злочин 9 грудня 2004 року, за який апеляційним судом правильно призначено остаточне покарання  за правилами ст. 71 КК України, яке має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. 

         Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну постановленого щодо ОСОБА_1 вироку апеляційного суду, не виявлено.

         Підстав для зміни цього вироку і задоволення касаційної скарги засудженого колегія суддів не знаходить.

         На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

         касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1  залишити    без задоволення, а вирок апеляційного суду Одеської області  від

25 жовтня 2005 року щодо нього  - без зміни.

судді:

Нікітін Ю.І.                             Кліменко М.Р.                            Кривенда О.В.