Справа 22-240\2010р. Головуючий у 1 інстанції Льон С.М.
Категорія 55 Доповідач Савченко С.О.
УХВАЛА
Іменем України
«16» лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді – Гайсюка О.В.
Суддів - Чорнобривець О.С., Савченко С.О..
При секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 17 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Авто Інтернешнл» про захист прав споживача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл» про стягнення 13763 грн.61 коп. майнової шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що 28 березня 2006 року він придбав в ДП «Мотор-Центр Поділля», уповноваженого дилера офіційного дистриб'ютора Suzuki в Україні, новий автомобіль марки Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1.
27 лютого 2008 року під час поїздки до м. Києва в автомобілі вийшов з ладу двигун, внаслідок чого автомашина була доставлена в м. Київ евакуатором. Оскільки несправність виникла під час дії гарантійного терміну, він того ж дня звернувсь до відповідача, як офіційного дистриб'ютора SUZUKI в Україні, з вимогою проведення безплатного (гарантійного) ремонту, який відповідно вимогам ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» повинен був бути виконаним на протязі 14 днів, але 6 березня 2008 року відповідач надав рекламаційний акт технічного стану автомашини з зазначенням, що несправність автомобіля не є гарантійним випадком, вона є наслідком порушення правил експлуатації автомобіля, насамперед встановлення газобалонного обладнання.
Вважає, що несправність автомашини, а саме розрив привідного ланцюга ГРМ не може бути наслідком встановлення газобалонного обладнання. Зазначає, що його думку підтверджує висновок автотехнічного дослідження від 19 травня 2008 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого пошкодження ланцюга ГРМ могло відбутися за рахунок дефекту виробничого характеру. В зв'язку з відмовою провести безплатний ремонт, він змушений був провести ремонт автомобіля за свій рахунок, на що витратив 13763 грн. В цю суму входять інші витрати з подання позову.
В подальшому позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути на його користь 87609 грн. неустойки за неусунення несправностей придбаної автомашини, а також просив стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Рішенням суду від 17 листопада 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. Скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що між встановленням газобалонного обладнання і розривом приводного ланцюга ГРМ відсутній причинно-наслідковий зв'язок.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в березні 2006 року купив в дочірньому підприємстві «Мотор-Центр-Поділля» автомобіль SUZUKI Grand Vitara, про що свідчить довідка-рахунок на а.с.4 та реєстрація продажу на а.с.10.
Відповідно вимогам ст.. 675 ЦПК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати якості в момент передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару вимогам якості не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» говорить про те, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в т.ч. комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Гарантійний строк придбаного ОСОБА_1 автомобіля зазначений в сервісній книжці в розділі «Гарантія на новий автомобіль, обмеження гарантійних зобов'язань», гарантійні зобов'язання поширювались на основні компоненти протягом 36 місяців або 100000 км пробігу, залежно від того, що настане раніше (а.с.11). В цьому ж розділі сервісної книжки зазначено, що гарантійні зобов'язання не поширюються на наступні випадки ремонту або заміни деталей автомобіля, необхідність у заміні яких виникла в результаті – встановлення обладнання (сигналізація, пристрої проти викрадення, додаткові нагрівачі, автомобільні комплекти мобільного зв'язку та інше), що не відповідають технічним вимогам виробника для даного автомобіля, проведення цих робіт на СТО, які не уповноважені дистрибютором, а також без дозволу дистриб'ютора або дилера, зміни конструкції і параметрів автомобіля без згоди ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ».
Гарантія не поширююється також на випадки заміни обладнання автомобіля та матеріалів, яким властиве природне зношення, а саме- пасові і ланцюгові передачі та роботи, що не є гарантійними й оплачуються власником – заміна пасових і ланцюгових передач.
Крім того сервісна книжка попереджає власника про неприпустимість модифікацій, зазначаючи, що гарантійні зобов'язання не поширюються на пошкодження, викликані цими модифікаціями.
Після придбання автомобіля ОСОБА_1, без відповідного дозволу і з допомогою авто техніків, не уповноважених дистриб'ютором, встановив газобалонне обладнання , тим самим вніс зміни в конструкцію двигуна та порушив правила експлуатації автомобіля, оскільки згідно вимог сервісної книжки автомобіль повинен працювати на бензині А-95.
27 лютого 2008 року в автомобілі вийшов з ладу двигун, після доставки автомобіля на СТО ДП «АВТО Інтернешнл» була проведена діагностика і встановлено зміну конструкції двигуна (встановлення газобалонного обладнання) та розрив ланцюга ГРМ, що підтверджується рекламаційним актом від 06.03.2008 року (а.с.16). Акт отриманий позивачем , про що говорить його підпис. 7 березня 2008 року ОСОБА_1 замовив ремонт автомашини на загальну суму 12138 грн. (а.с.54) і 04.05.2008 року отримав відремонтований автомобіль без якихось заперечень (а.с.57-58).
19 травня 2008 року ОСОБА_1 отримав висновки автотехнічного дослідження №3305, проведеного спеціалістом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого двигун автомобіля вийшов з ладу внаслідок розриву привідного ланцюга ГРМ, вихід з ладу двигуна відбувся не за рахунок використання газового обладнання, а за рахунок пошкодження привідного ланцюга ГРМ, що могло відбутись за рахунок скритого дефекту виробничого характеру (а.с.22-24).
Відповідно ст..30 Порядку гарантійного ремонту, якщо споживач і виконавець не дійшли згоди щодо причини виникнення недоліків у ДТЗ, споживач має право вимагати направлення ДТЗ на експертизу до випробувальних центрів та лабораторій, акредитованих згідно діючого законодавства України.
В даному випадку споживач без повідомлення виробника чи виконавця самостійно обрав особу експерта, порушивши вимоги ст..30 Порядку гарантійного ремонту, порушив правила експлуатації автомобіля, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Правильний висновок суду і в частині відмови стягнення неустойки та моральної шкоди, оскільки не встановлено порушення прав споживача .
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 17 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області С.О.Савченко