Справа № 11а-1406/2009 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В.
Категорія ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 3 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
У Х В А Л А
іменем України
22 грудня 2009 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого-судді Михайлюка М.І.
суддів Гемми Ю.М., Литвиненко І.І.
з участю прокурора Дмитрука С.С.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 липня 2008 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець народної республіки Конго, громадянин України, мешканець м. Каховка Херсонської області, раніше судимий:
23.12.2005 року за ст. ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком на 3 роки;
засуджений за ст. 296 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі,
за ст.121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 23.12.2005 року й остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Міра запобіжного заходу – тримання під вартою.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і мешканець м. Каховка Херсонської області, в силу ст. 89 КК України не судимий;
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі,
за ст.121 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання виді 9 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Міра запобіжного заходу – тримання під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 3032,90 грн. та моральної шкоди 25 000.грн. з кожного, а також судові витрати 478,73 грн. з кожного.
Вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнанні винними та засуджені за те, що вони 24 березня 2007 року в нічний час, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в районі перехрестя вулиць Свердлова й Пушкіна в м. Каховка Херсонської області, грубо порушуючи громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпідставно, із хуліганських спонукань, умисно заподіяли ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на незаконність вироку щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на порушення вимог ст.323 КПК України суд в обґрунтування вироку послався як на доказ вини засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на їхні показання на досудовому слідстві, які не були розглянуті у судовому засіданні. Просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на незаконність вироку суду, посилаючись на те, що висновок суду про доведеність його вини ґрунтується на суперечливих доказах та зібраних на досудовому слідстві з порушенням його права на захист. Стверджує, що суд однобічно, неповно та упередженого розглянув справу, поклавши в основу свідчення ОСОБА_1 на досудовому слідстві, які той не підтвердив у судовому засіданні і показав про його непричетність до вчиненого злочину. Просить скасувати вирок, а справу повернути на додаткове розслідування.
В апеляції з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 указує на незаконність вироку, посилаючись на однобічність, неповноту досудового й судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, обґрунтовуючи доводи тим, що у нього не було умислу на вчинення хуліганських дій і заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, оскільки останній під час конфлікту погрожував йому розправою, і, він перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, заподіяв тому тілесні ушкодження. Вважає, що досудовим слідством і судом неповно з’ясовані обставини вчинення злочину та неправильно кваліфіковані його дії, оскільки потерпілий міг отримати тілесні ушкодження при падінні. Стверджує, що негативні дані про його особу сфальсифіковані працівниками міліції. Просить скасувати вирок, а справу повернути на додаткове розслідування.
Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржується.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, та просив скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд, пояснення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій, їхнє останнє слово, в якому вони просили задовольнити їхні апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляції засуджених підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які є підставами для скасування вироку щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, про що правильно зазначено в апеляції прокурора.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак цих вимог закону судом дотримано не було.
Як видно з матеріалів справи, обґрунтовуючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд навів як докази їхні свідчення із зізнанням на досудовому слідстві, які не досліджувалися у судовому засіданні.
(а.с.26, 27, 105, 115, 140, 146, 150).
Відповідно до ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, зокрема, допитати підсудних, оголосити протоколи слідчих дій з їхньою участю. Лише після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку на обґрунтування своїх висновків.
У ст. 301 КПК України передбачено, що оголосити показання підсудних, які вони давали під час досудового слідства, суд може з власної ініціативи або за клопотанням учасників процесу в разі наявності істотних суперечностей між показаннями, які підсудні давали на суді і під час досудового слідства.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не виконав.
Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що у пред’явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1 частково визнав себе винним, підсудний ОСОБА_2 не визнав себе винним, при цьому підсудні змінили свої свідчення у суді, які істотно суперечать їхнім свідчення, які вони давали на досудовому слідстві і визнали себе винними у вчинення інкримінованих злочинів.
(а.с. 312, 313, 315, 316 –323)
Усупереч зазначеним вище вимогам закону суд не оголосив показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дані ними на досудовому слідстві в якості підозрюваних і обвинувачених (а.с.26, 27,105, 111, 115, 121, 140, 146,150, 156), і послався на них у вироку, що є неприпустимим.
Тобто, суд на обґрунтування своїх висновків щодо винності засуджених послався на докази, які безпосередньо не дослідив під час судового слідства, та не проаналізував їх і фактично не дав їм належної оцінки.
Крім того, суд не з’ясував причини, із яких підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2, змінили свої свідчення у суді, та не навів переконливих мотивів, із яких він відкидає їхні свідчення, дані ними на суді.
З урахуванням наведеного, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, який має бути проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Під час нового судового розгляду необхідно усунути зазначені порушення закону, ретельно дослідити зібрані у справі докази, перевірити позицію захисту ОСОБА_1 і ОСОБА_2, викладені ними в апеляціях, зокрема, щодо неправомірної поведінки потерпілого та неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1, щодо непричетності ОСОБА_2 до вчиненого злочину та про збирання доказів на досудовому слідстві з порушенням його права на захист, дати належну оцінку доказам, і в залежності від установленого постановити законне, обґрунтоване та належним чином умотивоване рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд із стадії судового розгляду, але в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: