Справа № 22-174/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Олійник П.В.
Категорія : 19.24 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Демчук О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду від 23 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Костопільського багатогалузевого житлово-комунального підприємства про визнання договору недійсним або таким, що не укладався.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 23 листопада 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Костопільського багатогалузевого житлово-комунального підприємства про визнання договору недійсним або таким, що не укладався відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що з моменту вступу у силу Закону України ’’Про житлово-комунальні послуги’’ договори про надання житлово-комунальних послуг, що не приведені у відповідність із цим Законом до 01 січня 2006 року, втрачають чинність, тому суд зобов’язаний був визнати договір від 1994 року нечинним на підставі вимог закону.
Необхідність у визнанні договору нечинним виникла в зв’язку з тим, що Костопільське БЖКП вимагає оплатити позивачем борги, які виникли по даному договору з липня 2006 року.
Крім того, суд не врахував, що позивач не заключала даний договір і не давала доручення будь-кому на такі дії. Крім підпису позивача, на договорі відсутня печатка обслуговуючої організації ЖКК ДБК з якою мав бути заключений договір. За таких обставин, договір є недійсним, оскільки всупереч ст. 203 ЦК України відсутнє волевиявлення сторін. Також, відсутність на документі печатки юридичної особи ЖКК ДБК і підпису ОСОБА_1 свідчить про те, що договір не укладався.
Суд не долучив договір між Костопільським БЖКП та ОСОБА_2 у відповідності до вимог Закону України ’’Про житлово-комунальні послуги’’, про який позивач і її представник не могли знати раніше. Договір був укладений до моменту розгляду та вирішення по суті справи, з моменту його укладення змінився співвласник, що є ще однієї підставою для задоволення позову.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або направити справу на новий розгляд.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в позові в частині визнання договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 8 серпня 1994 року недійсним або таким, що не укладався суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів того, що підпис на договорі вчинений не позивачем, а іншою особою. Надані позивачем та представником позивача докази не спростовують докази надані представником відповідача.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач визнавала даний договір дійсним, так як платила за надання послуг по встановленим тарифам до липня 2006 року. З позовом про визнання його недійсним або таким, що не укладався, на протязі тривалого часу не зверталася.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про те, що з моменту вступу у силу Закону України ’’Про житлово-комунальні послуги’’ договори про надання житлово-комунальних послуг, що не приведені у відповідність із цим Законом до 01 січня 2006 року, втрачають чинність, тому суд зобов’язаний був визнати договір від 1994 року нечинним на підставі вимог закону не заслуговують на увагу з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України ’’Про житлово-комунальні послуги’’ договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.
Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 08 серпня 1994 року не був приведений у відповідність до вищевказаного закону, а тому втратив чинність 1 січня 2006 року.
За таких обставин, визнавати його нечинним підстав немає.
Разом з тим, підлягає виключенню абзац восьмий мотивувальної частини рішення, оскільки посилання суду першої інстанції на ч.2 ст. 215 ЦК України колегія суддів вважає зайвим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення Костопільського районного суду від 23 листопада 2009 року абзац восьмий.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :