Судове рішення #793331
16/368-нА

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "07" червня 2007 р.                                                           Справа № 16/368-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.


при секретарі                                                             Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Пасічник С.П.,  довіреність №2 від 09.01.2007 року,

від відповідача: Кундиловська М.М., довіреність №13784/9/10 від 11.04.2007 року,

 

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, м.Хмельницький

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "07" грудня 2006 р.  у справі № 16/368-нА (суддя Магера В.В.)

за  позовом Громадської організації "Асоціація футбольний клуб "Поділля", м.Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, м.Хмельницький

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001672301/0/1079 від 06.04.2006р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 340грн. та №0001662301/0/1080 від 06.04.2006р. про нарахування податку на прибуток в сумі 5179грн. та штрафних санкцій в сумі 10394грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

  В жовтні 2006р. Громадська організація "Асоціація футбольний клуб "Поділля",  м.Хмельницький подала до господарського суду Хмельницької області позовну заяву, в якій просила визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у м.Хмельницькому  №0001672301/0/1079 від 06.04.2006р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 340грн. та податкове повідомлення-рішення  №0001662301/0/1080 від 06.04.2006р. про нарахування податку на прибуток в сумі 5179грн. та штрафних санкцій в сумі 10394грн., які нараховані ДПІ у м.Хмельницькому за порушення позивачем, на думку відповідача, вимог ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  при укладені трансферних контрактів, оскільки вважає, що в даному випадку є отримання доходу нерезидентом із джерела їх походження з України, від провадження господарської діяльності на території України. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується посилаючись на те, що в даному випадку при укладанні трансферних контрактів нерезиденти -  футбольні клуби "Ventspils" (Латвія ) та "Левадія" (Естонія)  не здійснювали будь-якої господарської діяльності на території України, а спортсмени не являлися представниками цих клубів - нерезидентів в Україні та на момент укладання договорів не здійснювали будь-якої особистої діяльності, яка б передбачала отримання доходу, і тим більше дохід від особистої діяльності спортсменів не нараховувався будь-кому, в тому числі і нерезидентам; за даними контрактами відсутній факт господарської діяльності; позивач є неприбутковою громадською організацією і господарською діяльністю не займається. Крім того, позивач вважає, що на момент укладення контрактів, спортсмени не являлися резидентами Латвійської Республіки та Естонської Республіки, оскільки вони були громадянами України і перебували у цих країнах у зв'язку з виконанням контрактів, укладених між ними та футбольними клубами цих країн. Вважає, що в даному випадку договори із трансферу футболістів необхідно кваліфікувати як нетоварні операції, а перерахування коштів - неторговий платіж.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. у справі №16/368-НА позов Громадської організації "Асоціації футбольний клуб "Поділля" задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0001672301/0/1079 від 06.04.2006р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 340грн. та податкове повідомлення-рішення №0001662301/0/1080 від 06.04.2006р. про нарахування податку на прибуток в сумі 5179грн. та штрафних санкцій в сумі 10394грн.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є прибутковою організацією, укладені між позивачем та ФК "Ventspils" м.Вентспілс, Латвія, ФК "Левадія" м. Таллін, Естонія трансферні контракти пов'язані з переходом футболістів з футбольних клубів за своєю юридичною природою не є господарською діяльністю та відповідним доходом в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому не підпадають під дію п.13.2 ст.13 вказаного Закону. Оскільки позивач не має обов'язку по сплаті податку на прибуток внаслідок укладення трансферних контрактів, тому податковим органом безпідставно прийнято рішення про застосування санкцій за неподання звітності про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податку на доходи нерезидента за 4 квартал 2003р., 1 квартал 2004р., отже позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішення №0001672301/0/1079 від 06.04.2006 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 340грн. та податкового повідомлення-рішення №0001662301/0/1080 від 06.04.2006р. про нарахування податку на прибуток в сумі 5179грн. та штрафних санкцій в сумі 10394грн. відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м.Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вважає, що висновок суду про те, що позивач не має обов'язку по сплаті податку на прибуток внаслідок укладення трансферних контрактів, так як останні за своєю суттю є правом клубу на компенсацію за підготовку футболіста, є помилковим. Посилається,  що в ході проведення документальної перевірки позивача, працівниками податкового органу встановлено порушення п. 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності, оскільки занижено податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% від суми вартості виплачених нерезиденту доходів на суму 5197грн. (4кв.2003р. - 1200грн., 1кв. 2004р. - 3997грн.). Вважає, що при винесенні рішення, судом не взято до уваги той факт, що для цілей цієї статті, відповідно до пп. "ж" п. 13.1 ст.13 Закону  слід розуміти винагороду за здійснення спортивної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України.

Зазначає, що відповідно до п.18.1 ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Вказує, що між Урядом України та Урядами Латвійської Республіки та Естонської Республіки укладено Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і  майно, де встановлено, якщо доход від особистої діяльності здійснюваної спортсменом, у цій своїй якості, нараховується не самому працівнику, а іншій особі, цей доход може оподатковуватись у Договірній Державі, в якій здійснюється діяльність спортсмена. Положення п.2 ст.17 зазначених Конвенцій  між Урядом України та Урядами Латвійської Республіки та Естонської Республіки не дають платнику право вибору, в якій саме з двох договірних  держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу. Відповідно до положень п.2 ст.17 Конвенцій обидві Країни - і Країна, що є джерелом доходу, і Країна, резидентом якої є особа, що  отримує доход - мають право оподатковувати дохід, отриманий із джерелом їх походження з України.

Також посилається на те, що в порушення  п.п."б" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем не подано до ДПІ звіт про  виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидента за 4кв.2003р. та 1кв.2004р. згідно вимог Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998р. №28 і зареєстрованого в МЮ України 30.01.1998р. №56/2496.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Хмельницької області необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач не скористався правом надання письмового заперечення  на апеляційну скаргу. Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів скарги, вважаючи її  необґрунтованою, в зв'язку з чим  просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  Надав пояснення, що клуб має право на компенсаційні витрати при переводі футболіста з одного клубу до іншого. При цьому вказав, що ДПІ у м.Хмельницькому безпідставно застосовує Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки за контрактами відсутній факт господарської діяльності.


Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Громадська організація "Асоціація футбольний клуб "Поділля", м.Хмельницький є юридичною особою та платником податків, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №830394 (а.с.42), та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м.Хмельницькому від 31.07.2000р. за №7040, що підтверджується довідкою №698 від 01.08.2000р. (а.с.44), і є неприбутковою організацією.

Відповідно до Статуту (а.с.37-41) Громадська організація "Асоціації футбольний клуб "Поділля", м.Хмельницький є юридичною особою з моменту її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий і валютний рахунки в банку, власну символіку, печатки (п.1.4 договору). У п. 1.5 Статуту зазначено, що клуб може виступати учасником цивільних правовідносин, набувати майнові та особисті права, заключати необхідні для цього угоди та договори. Відповідно до п. 2.1 Статуту мета діяльності клубу - забезпечення участі футбольної команди „Поділля" в першості України та підвищення її професійного рівня. Відповідно до п. 7.3 Статуту джерелами фінансування є членські внески, добровільні внески та пожертвування від фізичних та юридичних осіб, кошти та майно передані засновниками, кошти та майно, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, інші надходження не заборонені законодавством П.7.4 Статуту зазначено, що грошові та матеріальні кошти Клубу використовуються на здійснення статутних завдань.

18.06.2003 р. між футбольним клубом "Ventspils" м.Вентспілс (Латвія) та ГО АФК „Поділля" укладено трансферний контракт №5 (а.с.45), відповідно до п.1 якого предметом контракту є регулювання відносин, пов'язаних з переходом футболіста футбольного клубу "Ventspils" м.Вентспілс (Латвія) Стасюка І. до трансфероодержувача - ГО АФК „Поділля". Згідно п.2 контракту  розмір трансферної суми складає 1500,00 долларів США.

05.02.2004 р. між футбольним клубом „Левадія" м. Таллін (Естонія) та ГО АФК „Поділля" укладено трансферний контракт (а.с.46), відповідно до умов якого футбольний клуб „Левадія" м. Таллін (Естонія) зобов'язується передати всі права на футболіста Олега Богомолова, ГО АФК „Поділля" в свою чергу зобов'язується сплатити ФК "Левадії" 5000,00 долларів США за перехід футболіста Олега Богомолова до отримання трансферного сертифіката в Українську федерацію футболу.

В березні 2006р. ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ГО АФК "Поділля" за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р., за наслідками якої складено акт №1636/23-05/25890176 від 27.03.2006р. (а.с.9-15).

В акті зазначено, що у перевіряємому періоді ГО АФК „Поділля" уклало трансферні контракти з футбольним клубом "Ventspils" м. Вентспілс, Латвія. Розмір трансферного контракту складає 1 500 доларів США (7 998 грн.), який ГО АФК „Поділля" сплатило згідно платіжного доручення б/н від 09.12.2003 р.

Крім того було укладено трансферний контракт з футбольним клубом „Левадія" м. Таллін, Естонія. Розмір трансферного контракту складав 5 000 доларів США, які ГО АФК „Поділля" сплатило в дохід нерезиденту згідно платіжного доручення б/н від 05.03.2004р. На думку перевіряючих, не нарахувавши податок на доходи нерезидента, отриманий із джерелом їх походження з України, позивач в порушення п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  занизив податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% від суми вартості виплачених нерезиденту доходів на суму 5 197,00грн. в тому числі за 4-й квартал 2003р. -1200,00грн., за1-й квартал 2004р. - 3997,00грн.

Також в акті перевірки зазначено, що  позивачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки  ГО АФК „Поділля" не подано в ДПІ м.Хмельницького Звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податку на доходи нерезидента за 4 квартал 2003 р., 1 квартал 2004 р.

За наслідками перевірки на підставі акту та відповідно до п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001662301/0 від 06.04.2006р. (а.с.7), яким позивачу нараховано 15591,00грн. податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, з яких 5197,00грн.  основний платіж та 10394,00грн. штрафні санкції.

Крім того, на підставі акту, згідно п."б" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у м.Хмельницькому прийнято рішення №0001672301 від 06.04.2006р. (а.с.8) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00грн. за порушення Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998р. №28 і зареєстрованого в МЮ України 30.01.1998р. №56/2496.

За результатами розгляду скарг позивача на вищевказані рішення та податкове повідомлення-рішення, поданих до податкових органів в порядку адміністративного оскарження, оскаржувані  рішення та податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Однак, зазначені рішення та податкове повідомлення-рішення колегія суддів вважає такими, що прийняті без достатніх правових підстав з врахуванням наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п.13.2. ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно приписів п.1.21 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи  з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види  пасивних  доходів,  сплачених  резидентами  України,  доходи   від  надання   резидентам   або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого   в   Україні,   доходи,   отримані   у   вигляді   внесків   та   премій   на   страхування   і перестрахування   ризиків   на   території   України,   а   також   доходи   страховиків-резидентів   від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від   господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до пункту 13.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається, що судом не взято до уваги той факт, що даний випадок підпадає під визначення доходів нерезидентів згідно п.п."ж" п.13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме  винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України.

Однак, будь-якої діяльності на території України нерезиденти  футбольні клуби "Ventspils" та "Левадія" або уповноважені ними особи, як вбачається з матеріалів справи, на території України не здійснювали.

Відповідно до  п.1.32  ст.1   вищезазначеного  Закону  господарська діяльність  -     будь-яка діяльність    особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні  представництва,  філіали,  відділення,  інші  відокремлені  підрозділи,  а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Об'єктом оподаткування, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

-суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

-суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону (ст. 3 Закону).

При цьому обов'язковою умовою сплати податку на прибуток підприємства є сам доход  підприємства та господарська діяльність, направлена на отримання такого доходу.

Безпідставним є також посилання відповідача на Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, укладені між Урядом України та Урядами Латвійської республіки і Естонської республіки: у п.2 ст.17 Конвенцій, на які вказує відповідач, мова йде про оподаткування доходів від особистої діяльності, здійснюваної працівником мистецтва або спортсменом у цій своїй якості, а не про компенсацію, отриману футбольним клубом - нерезидентом  у зв'язку з переходом  футболіста до іншого клубу при укладенні трансферних контрактів.

Порядком надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998р. №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2002 р. за № 391/6679 передбачено, що особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів (далі - звіт) за попередній квартал за формою згідно з додатком 1 .(п.13.).

Податкова звітність може бути надана податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

Ст. 17 п.17.1, п.п.17.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Ст. 23-2 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" передбачено перехід спортсмена-професіонала до іншого клубу. Такий перехід здійснюється відповідно до умов, які затверджуються професіональною  спортивною  лігою  (асоціацією,  спілкою,  об'єднанням  тощо) та  національною спортивною федерацією за офіційним погодженням з центральним органом  виконавчої влади з фізичної культури і спорту.

Спортивний клуб має право на компенсаційні виплати за перехід спортсмена-професіонала до іншого клубу. Розміри і порядок таких компенсаційних виплат визначаються регламентними документами відповідних суб'єктів організації діяльності спортсмена-професіонала.

Спортивна  організація,   що  здійснювала  підготовку  спортсмена,   якого  запросив   інший спортивний клуб для офіційного оформлення контракту, отримує від останнього компенсаційну виплату в обсязі витрат, порядок обрахування і сплати яких встановлюється відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту.

Крім того, ст.ст. 2, 13, 20 Регламенту ФІФА (Міжнародної футбольної федерація) визначено, що професіоналом є гравець, що має з клубом письмовий контракт і отримує оплату за свою футбольну діяльність в більшому обсязі, ніж оплата фактично понесених ним витрат.

Дія контракту між Професіоналом та клубом припиняється тільки в разі закінчення строку дії контракту або за взаємною домовленістю.

Компенсація за підготовку виплачується клубу (клубам), що підготував гравця: (1) при підписанні гравцеві його першого контракту в якості Професіонала і (2) при кожному переході Професіонала до закінчення Сезону, за час якого йому виповниться 23 роки. Зобов'язання по виплаті Компенсації за підготовку виникає незалежно від того, чи здійснюється трансфер під час дії або в разі закінчення дії контракту гравця. Положення про Компенсації за підготовку викладені в додатку 4 до зазначеного Регламенту.

Регламентом змагань з футболу серед команд професіональних клубів України, що затверджений Центральною Радою Об'єднання футбольних клубів "Професіональна футбольна ліга України та Виконавчим комітетом Всеукраїнської спортивної громадської організації "Федерація футболу України" (далі регламент ПФЛ), наявність якого передбачена Законом України "Про фізичну культуру і спорт", визначено що футболіст має право на трансфер до іншого клубу, який знаходиться на території України або за її межами у разі: ...б) офіційного оформлення угоди між клубом та футболістом про дострокове розірвання контракту (ч.і ст.45 глава VII Регламенту ПФЛ).

Ч.ч. 2, 5, 6, ст. 45 Регламенту ПФЛ встановлено, що якщо футболіст укладає контракт з новим клубом, попередній клуб має право на компенсацію за підготовку футболіста (відповідно вимог гл. VII ст.51 Регламенту). Якщо строк дії контракту з футболістом не закінчився, трансфер можливий у випадку згоди всіх зацікавлених сторін (футболіст, попередній та новий клуби)

При трансфері футболіста, строк дії контракту якого не закінчився, між клубами укладається трансферний контракт, який підписується керівниками та завіряється печатками клубів.

Тобто, нормативні документи, що регулюють професійну діяльність футбольних клубів та футболістів зокрема, як на міжнародному рівні так і в Україні, передбачають і встановлюють поняття "трансферних контрактів", що за своєю суттю є правом клубу на компенсацію за підготовку футболіста.

Таким чином, з вищенаведеного  вбачається, що укладені між позивачем та нерезидентами ФК "Ventspils", м.Вентспілс, Латвія, та ФК „Левадія" м. Таллін, Естонія трансферні контракти, пов'язані з переходом футболістів з футбольних клубів, за своєю юридичною природою не є господарською діяльністю, а отримані згідно контрактів кошти - не є доходом  в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оскільки позивач у зв'язку з цим не мав обов'язку відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" утримувати податок із сум, сплачених нерезидентами ФК "Ventspils" та "Левадія" згідно трансферних контрактів, податковим органом безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 15573грн. (основний платіж 5179грн. та штрафні санкції 10394грн.) та прийнято рішення про застосування до нього  санкцій за неподання звітності про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано  визнав протиправними та скасував рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0001672301/0/1079 від 06.04.2006р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 340грн. та податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0001662301/0/1080 від 06.04.2006р. про нарахування податку на прибуток в сумі 5179грн. та штрафних санкцій в сумі 10394грн.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. у справі №16/368-НА відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2006р. у справі 16/368-нА залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому - без задоволення.


2.  Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.


Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.


3. Справу 16/368-нА повернути до господарського суду Хмельницької області.  

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

 

Віддруковано 4прим.:

-------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація