ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
15.02.07 Справа № 5/136-А
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Кравчук Н.М.
суддів Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянув | апеляційну скаргу релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату Чернівецької Єпархії б/н від 20.12.2006 року |
на рішення | господарського суду Чернівецької області від 11.12.2006 року |
у справі | № 5/163 |
за позовом | Релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області |
до | Релігійної організації Свято-Костянтинівської Церкви, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області |
про | визнання права користування культовою будівлею, |
з участю представників:
від позивача: Зінчук П.Ф. –представник (довіреність у матеріалах справи); Сороцький А.С. –представник (довіреність у матеріалах справи)
від відповідача: не з?явився
Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
встановив:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.12.2006 року у справі №5/163 (суддя Паскарь А.Д.) у задоволені позову релігійній організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області відмовлено повністю.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки у позивача вже існуж можливість примусового виконання рішення ІУ сесії У скликання Ошихлібської сільської ради від 07.07.2006 року № 22/4, його вимоги щодо визнання за ним права користування приміщенням новозбудованої церкви та зобов”язання відповідача не чинити в цьому перешкод є безпідставними
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, релігійною організацією Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату Чернівецької Єпархії подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення вважає незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги та покласти на відповідача судові витрати.
Зокрема, скаржник зазначає, що, судом не враховано, що позивачем заявлено позов не лише про визнання права користування приміщенням новозбудованої церкви, але і подано негаторний позов –про усунення перешкод в користуванні та блокуванні входу до церкви, вимоги якого судом взагалі не розглянуто і не мотивовано.Крім того, скаржник вважає, що вирішення даного питання сесією сільської ради не є перешкодою для звернення позивача до суду за захистом цивільних прав та інтерерсів .
Відповідач в судове засідання не з”явився, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи, в зв”язку з неможливістю забезпечити явки представника та необхідністю долучення додаткових доказів, проте подав суду відзив на апеляційну скаргу без долучених доказів, в якому зазначає, що рішенням суду першої інстанції повно і всебічно з”ясовано всі обставини справи, стверджує, що користування недобудованою церквою взагалі є неможливим,оскільки це є незавершене будівництво, а відтак, судом правомірно відмовлено у позові.
Львівським апеляційним господарським судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено з тих підстав, що у відповідача було достатньо часу для їх долучення, також необгрунтовано які саме додаткові докази бажає долучити представник та можливість їх взяття до уваги у відповідності до ст.101 ГПК України. Ухвалою від 02.01.2007 року явку представників сторін визнано необов”язковою, а тому з врахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача згідно приписів ст.75 ГПК України.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та, відповідно, задоволення апеляційної скарги , виходячи з наступного.
Рішенням виконавчого комітету Ошихлібської сільської ради народних депутатів від 20.04.1993 року № 23/4, чинним на день розгляду даної справи, церковній громаді села Ошихліби надано земельну ділянку, площею 0,25 га, під будівництво церкви, дозвіл на проектування церкви та її будівництво (а. с. 22 том І).
З матеріалів справи вбачається, що будівництво нової церкви здійснювалось за матеріальною допомогою колишнього колгоспу “Маяк” с. Ошихліби, сільської ради, консервного заводу села, а також за рахунок пожертвувань парафіян, у тому числі при безпосередньому виконанню окремих видів будівельних робіт мешканцями села. Таким чином, церква будувалась загальними зусиллями для всієї територіальної громади села.
Крім того, з матеріалів справи вбачається , що до 2006 року в селі Ошихліби існувала лише одна релігійна організація –Українська Православна Свято-Костянтинівська Церква, яка була зареєстрована на підставі рішення виконкому Чернівецької обласної ради народних депутатів від 20.11.1991 р. № 298.
21.02.2006 року розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації у с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області була зареєстрована Релігійна організація Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату Чернівецької єпархії, яка і звернулась з позовом до суду про визнання права користування приміщенням новозбудованої церкви та зобов”язання відповідача не чинити перешкод у користуванні новозбудованою церквою.
Відповідно до п. 3 розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 15.08.2002 року № 520-р культову будівлю - Церкву Св.Олени та Ц.Костянтина (стару церкву) передано безоплатно у власність релігійній організації Свято-Костянтинівській УПЦ с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області (а.с. 13 том І). Отже, у власності відповідача є в наявності культова споруда для проведення богослужінь.
Рішенням ІУ сесії У скликання Ошихлібської сільської ради від 07.07.2006 року № 22/4, враховуючи підсумки опитування та вимоги громадян села, вирішено визнати за віруючими громадянами релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату право добудови та користування будівлею нової церкви в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, а також закріпити нову будівлю за ними (а.с.40 том І).
Львівський апеляційний господарський суд оцінює вищевказане рішення органу місцевого самоврядування як правом різних релігійних громад одного населеного пункту на отримання в користування культової споруди, що гарантується нормами Конституції України, Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації” та, з врахуванням тієї обставини, що відповідач вже має в користуванні культову споруду.
У відповідності до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що контекст даної статті зводиться до права особи вимагати усунення будь-яких порушень які, зокрема, не пов”язані з позбавленням особи права володіння майна. Для встановлення підстав для задоволення даної категорії позову, суду, слід з”ясувати факти вчинення таких перешкод ( в даному випадку випадки пов”язані з недопуском громади релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату до проведення богослужінь, та користуванням її майном), та право особи на законне користування майном. Місцевий господарський суд дійшов помилково висновку про те, що позивач не має права на користування церквою, оскільки така є незавершеним будівництвом. Норми ЦК України не передбачають обмеженням права користування незавершеним будівництвом та захисту прав особи в тому числі і речово-правових щодо майна з таким статусом (незавершене будівництво). Окрім цього, суд зазначає, що з негаторним позовом може звернутись не тільки власник майна, таке право надане законодавством і іншим особам, які законно користуються або мають право користуватися таким майном.
У відповідності до ч.3 ст.18 Закону України „ Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що новозбудована церква зведена за кошти пожертвування жителів села Ошихліби, тобто, парафіяльної громади більшість якої ( 83%) відноситься до релігійної громади позивача.
Аналіз наведених норм законодавства та встановлених фактів в їх сукупності дає змогу дійти висновку, що позивач - релігійна організація Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського Патріархату має право на отримання у користування майна - новозбудованої церкви в с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, про що Ошихлібська сільська рада вже прийняла рішення від 07.07.2006 року № 22/4.
В судовому засіданні було з”ясовано, що богослужіння парафіян позивача проходять під вдікритим небом в центрі села , оскільки парафіяни відповідача чинять перешкоди в користуванні приміщенням новозбудованої церкви, що підтверджується довідкою Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 03.07.2006 р. № 483 (а.с. 87 т.1.). Крім того, слід зазначити, що замовником будівництва, як і проведення будівельних робіт виступила сільська рада с.Ошихліби, та в більшості підприємства, які знаходяться на території села, а не відповідач.
Дані обставини стверджуються матеріалами справи ( а.с.47-64), а тому твердження відповідача про те, що будівля церкви збудована лише ним є безпідставним.
Львівський апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення ІУ сесії У скликання Ошихлібської сільської ради від 07.07.2006 року № 22/4, яке є виконавчим документом, позбавляє права позивача на захист свого права в судовому порядку., оскільки право на судовий захист забезпечено Конституцією України, в незалежності від захисту такого права державними органами. Крім того, позовні вимоги позивача виходять за межі тих обставин, які відображені в рішенні органу місцевого самоврядування, а також право особи на користування та на усунення перешкод в користуванні майном в даному випадку виникає не з рішення органу місцевого самоврядування, а на підставі норм Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” і ЦК України.
Судом встановлено, що дії відповідача носять триваючий характер, а відтак, позовна вимога про усунення перешкод в користуванні в тому числі і звільнення приміщення новозбудованої церкви підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд неправильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому його слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2006 року у справі № 5/163 скасувати. Прийняти нове рішення.
3. Позов задоволити. Визнати за Релігійною організацією Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області право на користування приміщенням новозбудованої церкви, що знаходиться за адресою с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області. Зобов”язати Релігійну організацію Свято-Костянтинівської Церкви, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області не чинити перешкоди Релігійній організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії в користуванні новозбудованою церквою що знаходиться за адресою с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, які полягають в блокуванні входу на територію церкви та в її приміщення, а також передати ключі від вхідних дверей. Зобов”язати відповідача звільнити приміщення новозбудованої церкви, що знаходиться за адресою с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.
4. Стягнути з Релігійної організації Свято-Костянтинівської Церкви, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області на користь Релігійної організації Свято-Миколаївської Української Православної Церкви Київського патріархату Чернівецької Єпархії державне мито та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.
5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ відповідно до приписів ст.116 ГПК України.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено у касаційному порядку.
7. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Суддя-доповідач Н.М. Кравчук
Судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко