Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2007 р. справа №12/81-06
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Шутенко І.А.
при секретарі -Кобзевій Л.О.
за участю представників:
заявника -не з'явився
боржника -не з'явився
ліквідатора - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ромни, ОСОБА_2, м. Ромни, ОСОБА_3, м. Ромни, ОСОБА_4, м. Ромни (вх.НОМЕР_1)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 02.04.2007р. по справі №12/81-06
за заявою Роменської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ромни
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп”, м. Ромни Сумської області
про визнання банкрутом, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. було повернуто колективну заяву кредиторів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до боржника ТОВ «Темп»про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 125658 грн. на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України, оскільки кожним з кредиторів не подано доказів надсилання відповідачеві копії заяви, а також вказано, що колективна заява оформлена не у встановленому господарським процесуальним кодексом України порядку, кожному з кредиторів потрібно звернутися до господарського суду з окремою заявою про грошові вимоги до боржника.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу про скасування ухвали суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при винесенні ухвали судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянти вказували, що суд першої інстанції не виконав вимоги, передбачені ст. 23 ГПК України та п.9 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачено подання об'єднаних вимог кількома кредиторами та позивачами на звернення до суду з однією заявою, таку заяву підписують всі кредитори, які об'єднали свої вимоги. Тобто апелянти вважають, що суд першої інстанції безпідставно повернув об'єднану заяву про кредиторські вимоги до боржника.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши представників апелянтів, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи у квітні 2006р. Роменська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Ромни Сумської області звернулась в суд із заявою про визнання відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп”, м. Ромни Сумської області (далі ТОВ «Темп») -банкрутом, обґрунтовуючи заяву тим, що підприємство станом на 13.04.2006р. має заборгованість по податкових платежах в сумі 121763 грн. і з грудня 2003 року не подає податкової звітності, що свідчить про відсутність його підприємницької діяльності.
Ухвалою судді господарського суду Сумської області від 25.04.2006р. було порушено провадження у справі №12/81-06 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп», відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Сумської області від 20.07.2006р. по справі №12/81-06 ТОВ «Темп»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5. Зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з доданими до нього документами, відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На виконання вимог постанови господарського суду Сумської області від 20.07.2006р., ліквідатором було здійснено публікацію оголошення в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»НОМЕР_2 про визнання ТОВ «Темп» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_5
Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Під час проведення ліквідаційної процедури та з метою виявлення кредиторських вимог та встановлення майна боржника, ліквідатором були повідомлені всі відомі кредитори, в тому числі і засновник боржника - ОСОБА_6, який згідно відповіді Роменської МДПІ НОМЕР_3 (а. с. 91) є керівником ТОВ «Темп»(відповідно до облікових даних).
Із матеріалів справи вбачається, що на повідомлення ліквідатора, від ТОВ «Темп»за підписом директора товариства ОСОБА_7 надійшов лист від 12.03.2007р. в якому було вказано про наявність активів на балансі підприємства (боржника), а також про наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі 125658 грн. (а.с.99).
Матеріали справи також свідчать, що заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звертались до ліквідатора з вимогою про визнання їх вимог по заробітній платі. Проте, із звіту ліквідатора ТОВ «Темп», наданого до господарського суду Сумської області 05.04.2007р., вбачається, що вимоги заявників ліквідатором при проведенні ліквідаційної процедури до уваги прийняті не були, оскільки згідно довідки, наданої Роменською МДПІ (а.с. 91) директором ТОВ «Темп»є ОСОБА_6, а не ОСОБА_7, який підписав лист від 12.03.2007р. про наявність активів на балансі ТОВ «Темп»та наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі 125658 грн.
23.03.2007р. заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до господарського суду сумської області з колективною заявою про визнання кредиторських вимог по заробітній платі в розмірі 125658 грн., яку було ухвалою господарського суду Сумської області від 02.04.2007р. по справі №12/81-06 повернуто на підставі п.6 ст.63 ГПК України та з посиланням на те, що колективна заява оформлена не у встановленому господарським процесуальним кодексом України порядку, кожному з кредиторів потрібно було звернутися до господарського суду з окремою заявою про грошові вимоги до боржника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Тобто вказана письмова заява з вимогами до боржника повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, якщо боржник юридична особа; найменування кредитора, його місцезнаходження, якщо кредитор юридична особа, або прізвище, ім'я та по-батькові та місце проживання, якщо кредитор фізична особа; коди боржника та кредитора по Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України або реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;
- розмір вимог з окремим визначенням суми неустойки (штрафу, пені)4
- викладення обставин, які підтверджують вимоги до боржника, розмір та їх обгрунтування4
- перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви обов'язково додаються докази направлення копії заяви боржнику, розпоряднику майна (ліквідатору) та документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Як видно з матеріалів справи заявниками не було виконано вимоги, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та передбачені розділом VIII ГПК України.
Апелянт послався в апеляційній скарзі на п.9 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника щодо різних зобов'язань перед цим кредитором. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.
Проте, колегія суддів зазначає, що вказані вимоги щодо права кредиторів об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою відповідно до вимог п. 9 ст.7 стосуються заяви про порушення справи про банкрутство, наведена стаття передбачає дії суду, коли до суду одночасно поступає декілька заяв про порушення справи про банкрутство.
Таким чином колегія суддів не приймає в цій частині доводи апелянта, та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кожний з кредиторів повинен був окремо звернутись до суду із своїми кредиторськими вимогами.
Суд першої інстанції також зазначив, що апелянтом не було надано до суду доказів направлення копії заяви сторонам по справі, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.6 ст.63 ГПК України.
В якості доказу про направлення копії заяви сторонам по справі, апелянтом були надані ксерокопії квитанції поштового зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.111-112). Проте, колегія суддів вважає, що вона не може вважатись належним доказом відправлення заяви кредитора сторонам по справі, оскільки із зазначених в ній відомостей неможливо дійти висновку про відправлення відповідачу саме заяви про визнання кредиторських вимог.
Відповідно до п. 36 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою КМ України від 17 серпня 2002 р., касовий чек або розрахункова квитанція видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв'язку, у зв'язку з чим за відсутності опису вкладення або списку відправлень, засвідчених підписами працівника пошти та відбитком календарного штемпеля, не може вважатися належним доказом надіслання заяви про кредиторські вимоги.
Наведене дає підстави колегії суддів прийти до переконливого висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ровни, ОСОБА_2, м. Ровни, ОСОБА_3, м. Ровни, ОСОБА_4, м. Ромни залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 02.04.2007р. по справі №12/81-06 залишити без змін.
Справу №12/81-06 направити до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.
Роз'яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
І. Шутенко