Україна

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

“29”   травня 2007 р.                                                                                  м. Харків

 

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді   Олійника В.Ф.,  суддів Кравець Т.В.,  Істоміної О.А.

при секретарі -Кобзевій Л.О.

за участю представників:

позивача -не з'явилися

відповідача -не з'явилися

третіх осіб - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич»м. Суми (вх. НОМЕР_1)

на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 13.03.2007 року  по справі №2-157/2007 (суддя Собина О.І.)

за позовом  ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державного реєстратора виконкому Сумської міської ради

про припинення діяльності юридичної особи, -

 

в с т а н о в и л а :

 

У  серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми ( далі ТОВ "Торгова фірма "Магазин "Славутич") та третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державного реєстратора виконкому Сумської міської ради про припинення діяльності юридичної особи. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим,  що 23.09.2005 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у гр. ОСОБА_9 у власність частку у статутному фонді ТОВ "ТФ "Магазин Славутич" в розмірі 21,5% і на підставі рішення зборів учасників товариства був включений до складу учасників даного Товариства. Статутом Товариства передбачено, що метою його діяльності є отримання прибутку. В той же час, починаючи з 1997 року, діяльність Товариства є збитковою, основною діяльністю Товариства є не торгівля телерадіоапаратурою, а передача приміщень в оренду . Збитковість Товариства є невигідною учасникам Товариства, оскільки вони позбавлені можливості отримувати дивіденди, а у випадку виходу з Товариства позбавляє їх можливості отримання дійсної вартості їх частки. Збільшенню збитків сприяє і та обставина, що з 1997 року не проводилась індексація основних засобів Товариства і облік активів ведеться по вартості, що не відповідає реальній, що дозволяє керівнику відповідача укладати сумнівні угоди по відчуженню основних засобів, тому просив постановити рішення, яким припинити діяльність Товариства, призначити ліквідаційну комісію по припиненню діяльності Товариства в складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, встановивши, що члени ліквідаційної комісії мають по одному вирішальному голосу, зобов'язати директора Товариства ОСОБА_8 передати обраному представнику ліквідаційної комісії по припиненню діяльності Товариства круглу печатку, штамп та бухгалтерські документи ТОВ "Торгова фірма "Магазин Славутич", а також зобов'язати ліквідаційну комісію по припиненню діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин Славутич" провести ліквідацію товариства у встановленому законом порядку та строки.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 13.03.2007 року  по справі №2-157/2007 було постановлено:

- позовні   вимоги  ОСОБА_1  та  3-ї особи   ОСОБА_3, що заявляє самостійні вимоги задовольнити повністю;

припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма 'Магазин Славутич" ( 40024 м. Суми, вул. Харківська, 4 Код ЄДРПОУ 14008264);

- призначити ліквідаційну комісію по припиненню діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин Славутич" ( 40024 м. Суми, вул. Харківська, 4 Код ЄДРПОУ 14008264) в складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, встановивши, що члени ліквідаційної комісії мають по одному вирішальному голосу;

-зобов'язати директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин Славутич" ( 40024 м.Суми, вул.Харківська, 4 Код ЄДРПОУ 14008264) Школа Ольгу Миколаївну передати обраному представнику ліквідаційної комісії по припиненню діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин Славутич" круглу печатку, штамп та бухгалтерські документи ТОВ "Торгова фірма "Магазин Славутич";

-зобов'язати ліквідаційну комісію по припиненню діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "'Магазин Славутич" провести ліквідацію товариства у встановленому законом порядку та строки.

А апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич»ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного, оскільки при постановленні вказаного рішення суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права. Також просило прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 8 травня 2007 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич»була прийнята до провадження Харківського апеляційного господарського суду і розгляд її було призначено на 7 червня 2007 року об 11-00 годині.

При розгляді справи по суті 7 червня 2007 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_10, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич», підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, при цьому просив долучити до матеріалів справи фінансовий звіт за перший квартал 2007 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич», який підтверджує, що в своїй роботі останнє мало чистий прибуток за вказаний період.

В цьому ж судовому засіданні, 7 червня 2007 року, ОСОБА_11, як представник позивача ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_3 підтримав доводи, які містяться у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також підтвердив, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич»не можуть на загальних зборах учасників Товариства вирішити питання щодо припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Магазин «Славутич», оскільки директор Товариства ОСОБА_8 має частку в статутному фонді Товариства в розмірі 74,00%, що і явилось підставою для звернення до суду.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 7 червня 2007 року сторони та треті особи були зобов'язані надати суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують частку кожного із учасників (засновників) в статутному фонді Товариства на теперішній час та відкладено розгляд справи до 12-45 годин 14 червня 2007 року.

До 14 червня 2007 року вказані особи не виконали вимоги ухвали колегії суддів від 7 червня 2007 року, представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце, день і час розгляду справи, а тому колегія суддів розглянула справу за наявними в ній матеріалами, застосувавши приписи ст.75 ГПК України та згідно доводів, які були заявлені представниками сторін в суді апеляційної інстанції 7 червня 2007 року.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку судом та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заперечення на неї у відзиві, заслухавши доводи представників сторін, які вони заявили в судовому засідання 7 червня 2007 року, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "'Магазин Славутич"  суперечить його установчим документам, Товариство працює без прибутків, що порушує права позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3, яка заявляє самостійні вимоги.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів суду апеляційної інстанції, оскільки при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені вимоги матеріального та процесуального права, а також не було враховано чи є законним, згідно діючого законодавства України, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів для позивача ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_3, як  звернення до суду з позовом про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "'Магазин Славутич", учасниками якого вони є.

Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до установчого договору від 24.02.1994 року члени організації орендарів орендного підприємства "Магазин "Славутич" , в тому числі і ОСОБА_3 (прізвище якої на той час було ІНФОРМАЦІЯ_1) прийняли рішення про перетворення орендного підприємства "Магазин" Славутич" у ТОВ ТФ "Магазин "Славутич", а 25.02.1994 року було створено Товариство з обмеженою відовідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич".

1 січня1997 року між Представництвом Фонду державного майна України в м. Суми в особі начальника Представництва ОСОБА_12 та ТОВ ТФ "Магазин "Славутич", в особі директора Товариства ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу приміщення, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 1764,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сум, вул.Харківська,4.

22.09.2005 року на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному фонді) ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 право власності на частину в розмірі 21,5% у статутному фонді Товариства (право на володіння, користування і розпорядження ним). Договором було також передбачено, що право власності на корпоративні права включають також право на управління Товариством, на призначення посадових осіб і працівників Товариства, на отримання прибутку від господарської діяльності, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Також судом першої інстанції було встановлено, що частка ОСОБА_3 у  статутному фонді Товариства складає 0,03%.

Про зазначене не заперечували представники сторін в судовому засідання 7 червня 2007 року.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне вказати на слідуючі норми матеріально права.

В частині 2 ст.45 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що порядок  створення,  державної   реєстрації,   діяльності, реорганізації   та  ліквідації  суб'єктів  підприємництва  окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст.59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання,    поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених  ним органів, за рішенням інших осіб  -  засновників суб'єкта  господарювання  чи їх правонаступників,  а  у  випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. В частині 6 цієї ж статті передбачено, що суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку,  на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом,  крім випадків, передбачених законом; у разі  скасування  його  державної  реєстрації  у  випадках, передбачених законом.

Стаття 19 Закону України «Про господарські товариства»також зазначає, що припинення  діяльності  товариства  відбувається  шляхом його реорганізації     (злиття,    приєднання,    поділу,    виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист  економічної  конкуренції.  Реорганізація  товариства  відбувається  за  рішенням  вищого органу  товариства.  Реорганізація  товариства, що зловживає своїм монопольним  становищем  на ринку, може здійснюватися також шляхом його   примусового   поділу   в   порядку,   передбаченому  чиним законодавством. При  реорганізації  товариства  вся  сукупність    прав    та обов'язків товариства переходить до його правонаступників. Товариство ліквідується:

    а) після закінчення строку, на який  воно  створювалося,  або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

    б) за рішенням вищого органу товариства;

    в)   на   підставі  рішення  суду  за  поданням  органів,  що контролюють  діяльність  товариства,  у  разі  систематичного  або грубого  порушення  ним  законодавства;

    на   підставі   рішення   господарського   суду   в  порядку, встановленому  Законом  України "Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом"

    г) з інших підстав, передбачених установчими документами.

В частині 1 ст.91 ГК України вказано, що припинення діяльності      господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або  реорганізації  відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Статтею 247 ГК України встановлено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності,  що суперечить закону чи  установчим документам,  до  нього  може  бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у   вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної  реєстрації  суб'єкта  господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Стаття 248 ГК України передбачає, що ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із скасуванням його державної  реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому  статтями  60,  61 цього Кодексу.

Пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

В частині 1 ст.150 ЦК України визначено, що Товариство  з   обмеженою   відповідальністю   може   бути ліквідоване  за  рішенням загальних зборів його учасників,  у тому числі у  зв'язку  зі  спливом  строку,  на  який  товариство  було створене,  а  також  за  рішенням суду - у випадках,  встановлених законом.

В частині 1 ст.110 ЦК України також визначено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням  її  учасників  або  органу  юридичної  особи, уповноваженого  на  це  установчими  документами,  в  тому числі у зв'язку із закінченням строку,  на  який  було  створено  юридичну особу,  досягненням  мети,  для якої її створено,  а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання  судом  недійсною  державної реєстрації   юридичної  особи  через  допущені  при  її  створенні порушення,  які не  можна  усунути,  а  також  в  інших  випадках, встановлених законом.

Частиною 2 ст.110 ЦК України установлено, що  вимога   про  ліквідацію  юридичної  особи  на  підставах, зазначених у пункті  2  частини  першої  цієї  статті,  може  бути пред'явлена  до суду органом,  що здійснює державну реєстрацію,  а також учасником юридичної особи.

Частиною 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено, що підставами   для   постановлення   судового  рішення  щодо припинення  юридичної  особи,  що  не  пов'язано  з   банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,  допущені при створенні  юридичної  особи, які не можна усунути;

-  провадження нею    діяльності,   що   суперечить   установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-  невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-  неподання протягом  року  органам державної податкової служби податкових декларацій,  документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права, якими регламентується повноваження органів приймати рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи, дають підстави колегії суддів для висновку про те, що повноважним органом, який може прийняти рішення про ліквідацію (припинення діяльності) Товариства  з   обмеженою   відповідальністю є вищий орган Товариства, а саме загальні збори його учасників, або орган Товариства, уповноважений  на  це  установчими  документами.

 Вимога про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю на  підставах, зазначених у вказаних нормах права,  може  бути пред'явлена  до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, органом державної податкової служби та іншим органом владних повноважень.

Частиною другою ст.124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте стаття 167 Господарскього кодексу України визначає зміст корпоративних прав та корпоративних відносин, а саме визначає:

           1. Корпоративні   права   -   це  права  особи,  частка  якої визначається у  статутному фонді (майні) господарської організації, що  включають  правомочності  на  участь  цієї  особи в управлінні господарською  організацією,  отримання  певної  частки   прибутку (дивідендів)  даної  організації  та  активів  у  разі  ліквідації останньої  відповідно  до  закону,  а  також  інші  правомочності, передбачені законом та статутними документами.

           2. Володіння    корпоративними    правами    не    вважається підприємництвом.  Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

           3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та  припиняються щодо корпоративних прав.

Таким чином колегія суддів приходить до переконливого висновку, що учасником Товариства з обмеженою відповідальність може бути пред'явлена до суду вимога про ліквідацію Товариства тільки на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої ст.110 ЦК України, а саме тільки про визнання недійсною державної реєстрації Товариства через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути, оскільки предметом дослідження в такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не господарська діяльність Товариства, яка не заборонена законом.

Діючим законодавством України не установлено інших випадків, які б давали підстави учаснику Товариства з обмеженою відповідальність для пред'явлення до суду вимоги про ліквідацію (припинення діяльності) Товариства.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що від господарської діяльності Товариства має прибуток.

Зазначеного судом першої інстанції не враховано та не виконано вимоги ст.4-7 ГПК України, оскільки  при постановленні рішення судом першої інстанції не були обговорені усі обставини справи, а встановленим, суд дав неправильну юридичну оцінку та неправильно були застосовані зазначені норми матеріального права.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції не може бути залишеним в силі, а підлягає скасуванню, оскільки згідно діючого законодавства України, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів для позивача ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_3, як  звернення до суду з позовом про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "'Магазин Славутич", учасниками якого вони є -не передбачений.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми.

Крім того  із ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 слід стягнути в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми 42,50 гривень сплачених при подачі апеляційної скарги.

Колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, оскільки доводи про те, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження у даній справі є  безпідставними та суперечать вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.3,4 ч.1 ст.104, 105, 106, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-         

п о с т а н о в и л а:

 

           Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми ВАТ “Сумиобленерго”, м. Суми  задовольнити частково.

            Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 13.03.2007 року  по справі №2-157/2007 скасувати та прийняти нову постанову.

             В задоволенні позову ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Магазин "Славутич" м. Суми (40030, м.  Суми, вул. Харківська, 4, код ЄДРПОУ 14008264) 42,50 гривень сплачених при подачі апеляційної скарги.

              Зобов'язати Зарічний районний суд міста Суми видати відповідні виконавчі листи.

              Справу №2-157/2007 повернути до Зарічного районного суду міста Суми.

               Роз'яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

            

              Судді                                                               В. Олійник                                                                                        

                                                                                      

                                                                                               Т. Кравець

                                                                                       

                                                О. Істоміна