КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2007                                                                                           № 8/18

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача Жабінець Н.А., довіреність №327 від 25.12.2006

від відповідача : Козелько Є.А., довіреність №44 від 22.01.2007

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.05.2007

 у справі № 8/18  

 за позовом                               ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

 до                                                   Внутрішні війська МВС України Військова частина №3030 Батальйон 4

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 7670,14 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2007 у справі №8/18 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Внутрішніх військ Міністерства  внутрішніх справ України  військової частини №3030 батальйону 4 (далі-відповідач) на користь  Закритого    акціонерного товариства  „Страхова компанія „Провідна” (далі-позивач) 3805,14грн.   страхового відшкодування; 50,60грн. державного мита та 58,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  обґрунтованості  позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування у розмірі 3805,14грн., пов’язаного з дорожньо-транспортною пригодою (далі-ДТП), що сталася з  вини водія та необхідності   відмови в іншій частині  позовних вимог  у зв’язку з тим, що на момент звернення  позивача з даним позовом до суду сплив строк  позовної давності     в частині вимог   щодо стягнення  страхового відшкодування у розмірі 3865,00грн., яке було виплачено страхувальнику  платіжним дорученням №6237 від 27.11.2003, що відповідно до приписів  частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) є підставою для відмови у позові.  

Посилаючись на те, що рішення  суду прийняте з порушенням норм матеріального  та процесуального права, позивач   звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення  та прийняти нове рішення, яким  позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги,  позивач   посилається на  те, що відповідно до приписів   частини шостої статті 261 ЦК України   перебіг строку позовної давності  за регресним зобов’язанням  починається від дня  виконання основного зобов’язання. Згідно зі статтею  599 ЦК України  зобов’язання припиняються  належним його виконанням. Оскільки основне зобов’язання  позивача, щодо  виплати страхового відшкодування     в повному обсязі  було виконано позивачем   09.12.2003,  на час звернення з даним позовом до суду (05.12.2006) строк позовної давності     не сплив, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою  Київського апеляційного  господарського суду від  14.06.2007  апеляційну скаргу  прийнято  до розгляду, судове засідання призначено на 25.06.2007.

У судове засідання 25.06.2007 з’явились  представники  сторін.

Відповідач підтримав доводи, які були викладені в апеляційній скарзі. Позивач проти доводів, які викладені в  апеляційній скарзі, заперечив  з тих самих підстав, що викладені ним в позові.

         Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до  Правил страхування  наземних транспортних засобів №06, зареєстрованих Міністерством  фінансів України 29.01.2001, між Закритим  акціонерним товариством „Міжрегіональна страхова компанія „Надра” (правонаступником якої є позивач)  та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Ілта” (далі-ТОВ „Ілта”) 26.09.2003   було укладено  договір    добровільного страхування ризиків, пов’язаних   з експлуатацією наземних транспортних засобів №1619 (далі-договір), згідно умов якого було застраховано  автомобіль „PEUGEOT Partner” (д.н. 494-46 КА), що належить  ТОВ „Ілта”.

23.10.2003 на Харківському шосе у місті Києві сталася ДТП (далі-ДТП), внаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ГАЗ -3309 (д.н. 137- 00 КА), що належить відповідачеві, під керуванням військовослужбовця Калашникова В.М., „PEUGEOT Partner”  (д.н. 494 -46 КА), що належить ТОВ "ІЛТА" під керуванням водія Голікова О.О., автомобіля ВАЗ (д.н. К54-96 КІ) під керуванням водія Матусяка О.В., автомобіля „ОРЕl” (д.н.В21-16КІ) під керуванням Веця О.О. та автомобіля „SЕАТ” (д.н. 578 -19КЕ) під керуванням водія Дмитрієва О.Б.

Як вбачається з матеріалів справи,  ДТП сталася з вини водія відповідача. Внаслідок   ДТП   був   пошкоджений   автомобіль   „PEUGEOT Partner”  (д.н. 494 -46 КА), який застрахований позивачем.

Згідно страхового акту від 08.12.2003 №1368, матеріальний збиток,  пов’язаний з пошкодженням автомобіля „PEUGEOT Partner”  (д.н. 494 -46 КА) становить 7670,14грн.

Підпунктом 8.6  пункту 8 договору передбачено, що   виплата страхового  відшкодування  по ризикам ДТП  здійснюється наступним чином: 50%  протягом п’яти банківських днів після одержання  страховиком (позивачем)  необхідних документів, визначених підпунктом 8.1 пункту 8 договору)  та попереднього наряду-замовлення; 50%  протягом  десяти  банківських днів після  закінчення ремонтних робіт та  одержання страховиком  кінцевого наряду-замовлення.

На виконання вищезазначених умов договору,  27.11.2003 позивачем  було  сплачено  ТОВ „Ілта”  першу частину  страхового відшкодування у розмірі 3865,00грн., що підтверджується платіжним дорученням  №6237, а 09.12.2003 позивачем було сплачено другу частину  страхового відшкодування у розмірі  3805,14грн., що підтверджується  платіжним дорученням №6510.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” та статті 933 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував  збитки, має право стягнути  збитки з третіх осіб в порядку регресу.  

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду  першої інстанції щодо наявності підстав для звернення позивача з даним позовом до суду. Проте судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо застосування   наслідків спливу строку позовної давності в частині позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності за регресними зобов'язаннями починається від дня виконання основного зобов'язання.

За загальними умовами зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (стаття  526 ЦК України).  Виконання зобов’язання  - це здійснення дій, що тягне за собою  припинення обов’язку.  Зобов’язання припиняється  частково або у повному обсязі  на підставах, встановлених договором або законом. При цьому  припиняє зобов’язання лише належне його виконання  (статті 598,  599 ЦК України).  

Оскільки  умовами договору (підпункту 8.6 пункту 6 договору) передбачено, що   виплата страхового  відшкодування  по ризикам ДТП  здійснюється  двома етапами, а саме: спочатку здійснюється  оплата попереднього наряду-замовлення, а потім  оплата кінцевого  наряду-замовлення,  позивачем було здійснено  перерахування страхового відшкодування ТОВ „Ілта”  відповідно до умов договору 27.11.2003 та 09.12.2003, після  отримання необхідних документів. Отже,  у повному обсязі зобов’язання  позивачем було виконано 09.12.2003.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав позовну заяву через канцелярію господарського суду міста Києва 05.12.2006, про що свідчить відмітка суду на першому аркуші позовної заяви.

Судова колегія вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що  на момент звернення позивача до суду з позовною заявою строк позовної давності  в частині  вимог, що ґрунтуються на  сумі страхового відшкодування, яке було виплачене позивачем  27.11.2003  сплив, оскільки  у зв’язку з зазначеною виплатою зобов’язання позивача припинилося частково, а не у повному обсязі, що не може бути  початком для перебігу позовної давності відповідно до приписів частини 6 статті 261 ЦК України.

За таких обставин, судова колегія  не погоджується  з рішенням суду  першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково, та вважає  позовні вимоги   обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому колегія суду  критично оцінює посилання відповідача на те, що   питання   щодо розміру  страхового відшкодування, повинно розглядатися  у залежності  від можливості та намірів позивача передати  відповідачеві деталі автомобіля, що були пошкоджені внаслідок ДТП та які було замінено на нові при проведенні ремонту, оскільки  вимоги відповідача щодо повернення  йому ушкоджених деталей не було передано  на розгляд суду,  а також суду не   надано відповідних доказів, які підтверджують, що ушкоджені деталі мають певну цінність та доказів, які підтверджують наявність ушкоджених деталей  у  позивача,  який відповідно до умов договору є  страховиком, що   лише здійснював страхові виплати, а  власником  ушкодженого автомобіля (деталей) є ТОВ „Ілта”, яке не є стороною у даній справі.

У зв’язку з вищезазначеним,   судова колегія  вважає за необхідне змінити  рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2007.

         Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна”    задовольнити  повністю.

2.Рішення Господарського суду міста Києва  від 03.05.2007 у справі  №8/18 змінити, виклавши резолютивну частину рішення  у наступній редакції:

„1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Внутрішніх військ Міністерства  внутрішніх справ України  військової частини №3030 батальйону 4 (03049, м.Київ,                                           пр-т.Повітрофлотський, 24;  код 23313859, з будь-якого рахунку,  виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення)  на користь  Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна”  (04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, 62; р/р265003941501 в ЗАТ „Банк Петрокомерц-Україна” м.Києва, МФО 300335, код 23510137)  7670(сім тисяч  шістсот сімдесят)грн.14коп.-страхового відшкодування; 102(сто дві)грн.00коп. державного мита  та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.”

3. Стягнути з Внутрішніх військ Міністерства  внутрішніх справ України  військової частини №3030 батальйону 4 (03049, м.Київ,                                           пр-т.Повітрофлотський, 24;  код 23313859, з будь-якого рахунку  виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення)  на користь  Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна”  (04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, 62; р/р265003941501 в ЗАТ „Банк Петрокомерц-Україна” м.Києва, МФО 300335, код 23510137)   51(п’ятдесят одну)грн.00коп.-державного мита за подачу  апеляційної скарги.

4.Видати наказ.

5.Видачу наказів на виконання постанови доручити  Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №8/18 повернути до Господарського суду  міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 26.06.07 (відправлено)