Справа № 2-69
2010 рік.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.01.2010р. Городоцький районний суд Львівської області в
складі:
головуючої – судді Шеремети Н.О.
при секретарі Виздрик Н.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
сторони в шлюбі з 16.11.1996р., мають двоє дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
06.04.2009р. ОСОБА_1 звернувся з позовом про розірвання шлюбу, вимоги мотивував тим, що шлюб з відповідачкою невдалий, з червня 2009р. разом не проживають, він проживає з іншою жінкою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, також пояснив, що з початку лютого 2008р. у нього з відповідачкою почали виникати непорозуміння та конфлікти, в кінці червня 2008 р. залишив сім’ю, кошти на утримання дітей дає і надалі буде матеріально їх утримувати. Тривалий час проживав з іншою жінкою, відносини з якою останнім часом погіршилися і наміру створювати з нею сім»ю не має. Хоче повернутися до дітей, проживати разом з відповідачкою, попередньо вирішивши майнові питання з жінкою, з якою останнім часом разом проживав.
Відповідачка в суді підтвердила пояснення позивача про припинення подружніх стосунків у червні 2008р. і проживання його з іншою жінкою. Пояснила, що вибачила позивачу подружню зраду, хоче зберегти сім’ю, просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
З долучених до справи свідоцтва про одруження, копії свідоцтва про народження (а.с. – 6-8) видно, що сторони з 16.11.1996р. в шлюбі, мають малолітніх дітей: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2
З пояснень сторін вбачається, що вони разом не проживають і не підтримують подружніх стосунків з червня 2008 р., однак мають намір зберегти сім»ю, разом виховувати дітей, позивач хоче проживати разом з відповідачкою та дітьми, а відповідачка цьому не заперечує.
Покликання позивача на те, що вони з відповідачкою разом не проживають, так як він протягом тривалого часу проживав з іншою жінкою, з якою в даний час повинен вирішити майнові питання, суд розцінює, як такі, що не можуть бути достатніми для розірвання шлюбу.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд також бере до уваги той факт, що сторони, незважаючи на те, що окремо проживали, деколи зустрічалися, спілкувалися, та враховує наявність у них малолітніх дітей, які потребують догляду та виховання обома батьками і проживання у повноцінній сім”ї.
За наведеного суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя ОСОБА_1 і збереження шлюбу не суперечить їх інтересам, інтересам їхніх дітей,а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 209, 215 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд, -
в и р і ш и в:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого, 16.11.1996р. відділом РАГС Франківського районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис № 534 – відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів.
Суддя: