Справа № 2-186

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вугледар 27 травня 2011 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вугледарі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок пошкодження здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1985 року тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема в ДП «ДВЕК»ВП «Шахта Південнодонбаська № 3». При виконанні трудових обов'язків, згідно акту розслідування професійного захворювання від 18.10.2010 року, отримав професійне захворювання: «коніотуберкульоз». Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 07 грудня 2010 року позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 20 %. З наведених причин позивач просить суд стягнути з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 3» моральну шкоду у сумі 40 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ДП «ДВЕК»ВП «Шахта Південнодонбаська № 3», в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності та відмовити в задоволенні позову, з причини пропуску позивачем строку позовної давності та не визначення моральної шкоди висновком МСЕК .

Представник відповідача ДП «ДВЕК»ВП «Шахта Південнодонбаська № 3», в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з причини пропуску позивачем строку позовної давності та не визначення моральної шкоди висновком МСЕК .

З'ясувавши думки сторін, дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 18 жовтня 2010 року, позивач працюючи в ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська №3» отримав професійне захворювання.

(а.с.7)

Висновком МСЕК м. Донецька від 07 грудня 2010 року позивача первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності на 20%.

(а.с.10)

Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

У відповідності до ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( в редакції до 2007 року), моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від будь-яких інших страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів заробітної плати, встановленої на день виплати.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 717 від 23.02.2007 року дія положень Закону, які передбачали обов'язок Фонду ССНВНВ відшкодовувати моральну шкоду потерпілім на виробництві - скасовано.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року встановлено, що скасоване право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Положеннями ст.173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги принципи розумності, виваженості, домірності компенсації моральної шкоди з огляду на важкі наслідки травми, Ступінь втрати працездатності, тривалий характер негативних наслідків професійного захворювання, негативні наслідки зміни укладу життя, особистих зв'язків і прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 000 грн.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та законодавству чинному на момент виникнення правовідносин.

Посилання представника відповідача на необґрунтованість вимог позивача через відсутність висновку МСЕК про наявність моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, так як висновок МСЕК який підтверджує моральну шкоду необхідний тільки у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності в розмірі 20% в наслідок профзахворювання.

Відповідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» судовий збір в сумі 8,50 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ" суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 грн.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 268, 1167 ЦК України, ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» на користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» на користь держави, державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного підприємства ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбаська №3» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (п'ятнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Вугледарського

міського суду Т.І. Биліна