Справа № 2-а-221/10

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 лютого 2010 року                                                                     смт.Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі суду:

Головуючого судді                                 Ведющенко В.В.

при секретарі                                     Колєснік С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м.Кіровоград ОСОБА_2, відділу ВДАІ м.Кіровоград УМВС в Кіровоградській області  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-

В С Т А Н О В И В :

  Позивач ОСОБА_1 14 січня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ м.Кіровоград ОСОБА_2, відділу ВДАІ м.Кіровоград УМВС в Кіровоградській області   про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивував тим, що 08.01.2010 року, він на автомобілі, що належить на праві приватної власності його батькові ОСОБА_1 0.0. (він керує на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу) марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Мурманській в м. Кіровограді де був зупинений співробітником ВДАІ м. Кіровограда ОСОБА_2. Інспектор пояснив позивачу, що він порушив правила дорожнього руху України посилаючись не те, що він рухався по лівій смузі руху, при тому, що була вільна права смугу для руху, чим порушив п.11.5 «Правил Дорожнього руху України» в салоні свого службового автомобіля інспектор склав протокол про адміністративне порушення серії ВА №087150 після чого виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА №083390 від 08.01.2010 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на позивача штрафу у розмірі 500 грн. З складанням вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності позивач не згоден. У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган посадова особа) встановлює наявність чи відсутність в його вчиненні адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням  правил (ст. 251 КУпАП). Таким чином, протокол, на рівні з поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Інспектор ВДАІ стверджував, що позивачем було порушено п. 11.5 п. ПДР України. У п. 11.5 ПДР зазначено, що « На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки стоянки». Не погоджуючись зі складанням протоколу, позивач пояснив, що в момент руху по лівій смузі, по праві смузі рухався автомобіль, а також те, що він збирався здійснити розворот, але інспектор не хотів нічого слухати, а говорив або протокол або 200 гривень. Отже в даній ситуації позивач діяв відповідно до п.10.4 ПДР України де сказано «Перед поворотом праворуч, ліворуч, або розворотом водій має завчасно Зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух напрямку руху визначеному дорожніми Знаками чи дорожньою розміткою, або рух можливий лиже в одному напрямку, встановлений конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.» Отже, факт порушення ПДР позивачем був поставлений під сумнів.

      Позивач в судове засідання не з”явився, висловивши свою правову позицію в адміністративному позову, щодо проведення судового розгляду за його відсутності та підтриманням ним позовних вимог в повному обсязі.

    Відповідач, який судом був вчасно повідомлений про день, час, місце судового засідання  в судове  засідання не з»явився, не повідомив суд про причини неявки, не надав суду заперечення проти адміністративного позову, а також не представив на вимогу суду оригінал адміністративної справи про накладення стягнення  на позивача у справі за порушення  вимог правил  дорожнього руху, також не надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, тому суд вважає, що відповідач не з»явився до суду  без поважних причин.

Вивчивши та провівши аналіз і оцінку матеріалів справи суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав. Судом  з’ясовано, що 16 08.01.2010 року в м.Кіровоград відносно позивача, який керував автомобілем марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, інспектором ВДАІ м.Кіровоград ОСОБА_2 було складено протокол серії ВА № 087150 від 08.01.2010 року про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову серії ВА № 083390 від 08.01.2010 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, згідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 гривень. (а.с.4,5). При складанні протоколу позивач своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні не визнавав, про що в протоколі міститься відповідний запис. Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення інспектором не зазначено свідків, понятих, або ж осіб, які могли б суду підтвердити або спростувати факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення. Відповідач на вимогу суду не надав у визначений судом час, належних доказів, які б підтвердили правомірність оскаржуваної позивачем постанови винесеної суб»єктом владних повноважень.

            Згідно ст.288 КУпАП постанову по  справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями встановленими цим кодексом.

            Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви  щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

              Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач в судовому засіданні не виконав свій обов»язок, щодо доведеності правомірності  оскаржуваного  позивачем рішення суб»єкта владних повноважень. За даних обставин суд прийшов до переконання про необхідність скасування оскаржуваної позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , як не законної.

           На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.256,268,283 КУпАП, ст.ст.10,11,18,19, 69,71,158- 163,186 КАС України , суд  ,-  

                                                                   П О С Т А Н О В И В :

         Адміністративний позов  - задовольнити повністю.

          Визнати неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08.01.2010 року.

          Скасувати постанову ВА № 083390 по справі про адміністративне правопорушення від 08.01.2010 року, винесену інспектором ВДАІ м.Кіровоград ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 (п”ятсот) гривень.  

            Постанова  може бути оскаржена   до суду апеляційної інстанції  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку  частини 5 статті 186 КАС України .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                                                       ОСОБА_4