Справа № 2-а-252

2010 року

            П О С Т А Н О В А

           Іменем  України

26 лютого 2010 року                                              Коломийський міськрайонний суд

                                                                                      Івано-Франківської області

 В складі:

головуючого-судді                           Кавацюк М.Ф.

з участю секретаря                           Гайової Г.Ф.

представника відповідача                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломия про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

                                                       в с т а н о в и в :

                 Позивачка в судове засідання не з’явилась. Від неї поступила письмова заява, в якій просить справу розглядати без її участі, адміністративний позов підтримує та просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року.

Представник  відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові пояснення позивачки та інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни” визнана дитиною війни. Згідно ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

У 2006-2008 роках така надбавка не виплачувалась, так як п. 12 ст 71 Закону України № 489-У від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, які обмежували соціальну допомогу дітям війни.

Отже, невиплата соціальної допомоги позивачці, передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України, з часу вступу рішення Конституційного Суду України в законну силу.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втартили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року визнані неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, що передбачають державні соціальні гарантії дітям війни. Тому щомісячну соціальну допомогу дітям війни гр. ОСОБА_2 слід перерахувати та виплатити за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з часу вступу рішення Конституційного суду в законну силу.

Отже, було порушено ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції з прав людини, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини і вказав, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматись до уваги.

У випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Посилання представника відповідача на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, не беруться до уваги, оскільки позивачка є людиною похилого віку та не могла вчасно знати про належну їй надбавку до пенсії а могла дізнатись лиш в даний час після висвітлення даного питання в засобах масової інформації та від інших людей.

Посилання представника відповідача на те, що виплату пенсії проводили відповідно до постанов Кабінету Міністрів не заслуговують на увагу і є безпідставними і такими, що звужують обсяг передбачених законом прав позивачки.

На підставі ст.ст. 13, 100, 104 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 22 травня 1991 року та керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд, -

                                           п о с т а н о в и в :

               Поновити ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду.

Позов задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Коломия провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % місячної пенсії за віком, визначеної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

В решті позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Головуючий : підпис.

       З оригіналом вірно.

Суддя :                                                         Кавацюк М.Ф.