В И Р О К

                          І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    22 лютого 2010 року Юр”ївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого         судді:                                Ковальчука В.О.

при секретарі                                Біляковій Г.В.

за участю прокурора                                                 Ткаченко С.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань названого суду в смт.Юр”ївка  Дніпропетровської     області кримінальну справу №1-20/2010 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, з незадовільним станом здоров'я, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, вул..Д.Ситника-24, Юр"ївського району, Дніпропетровської області,  судимого:

1) 01 січня 2001 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.85 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, за ст.75 КК України 2001 році, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки,

2)  14 вересня 2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до трьох  років позбавлення волі, з застосуванням за ст.71 КК України 2001 році, позбавлення волі, до трьох років одного місяця,

         в скоєнні злочину, передбаченого ст.213 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

         В період часу з 15 липня по 08 серпня 2009 року, на території садиби №24, що по вулиці Д.Ситника в смт.Юр”ївка, Юр"ївського району, Дніпропетровської області ОСОБА_1 з  умислом  на порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, всупереч ч.1,2 ст.4  Закону України " Про металобрухт ",  згідно якого   "Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами, проводиться на підставі ліцензії, що видається в  порядку,  встановленому  законодавством ", організував незаконний пункт прийому  металобрухту, схов  та   здійснював операції з  брухтом  чорних металів  без державної реєстрації  по спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.

    Так, ОСОБА_1,  в зазначений період,  здійснив  прийомку  у мешканців села   715 кілограм  брухту чорного металу  по ціні 75 (сімдесят пять) копійок  за один кілограм, з метою подальшого незаконного збиту  по ціні 85 (вісімдесят пять) копійок за один кілограм та отримання таким чином прибутку.  

        В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину у вчиненні незаконної операції з ломом чорних металів без державної реєстрації та без відповідного дозволу (ліцензії), визнав повністю.

        Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

        Окрім того, що в суді ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, його вина стверджується отриманими на досудовому слідстві доказами, а саме: протоколом огляду місця події (а.с. 7), протоколом допиту свідків  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  (а.с.38,39,40), протоколами допитів підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.22,27), речовими доказами (а.с.48).

        Учасники процесу не заперечували проти визнання недоцільним дослідження в суді доказів у відношенні фактичних обставин скоєння злочину, які викладені вище і які ніким не оспорюються.

         В зв’язку з цим, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України не досліджував ці докази.

         Правдиві покази ОСОБА_1 суд находить відповідними об’єктивним обставинам справи, вони дані послідовно, не суперечливо і тому суд вважає їх достовірними та покладає в основу обвинувального вироку по даній справі.

         На підставі викладеного суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в скоєні порушення  порядку здійснення операцій з металобрухтом   доведена  повністю.

         Скоєне ОСОБА_1  підлягає кваліфікації за ст.213 ч.1 КК України за ознаками

здійснення  операцій з брухтом  чорних  металів без державної  реєстрації або спеціального  дозволу(ліцензії),  одержання якого передбачено законодавством,  організація незаконного пункту прийому  металобрухту, схову та збиту.  

          Суд дослідив дані про особу підсудного.

          Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.32).

          З медичної довідки встановлено, що ОСОБА_1 являється суб’єктом злочину у сфері господарської діяльності (а.с.30).

         Разом з тим, з показів ОСОБА_1 суд встановив, що в нього незадовільний стан здоров'я, відкрита форма туберкульозу.

         Дана обставина підтверджується рапортом слідчого Юр"ївського РВ ДУМВС України  в Дніпропетровській області, лейтенанта міліції ОСОБА_5.  

          З вимоги про судимість, встановлено, що ОСОБА_1  раніше судимий.  

          01 січня 2001 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.85 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, за ст.75 КК України 2001 році, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки.

          14 вересня 2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до трьох  років позбавлення волі, з застосуванням за ст.71 КК України 2001 році, позбавлення волі, до трьох років одного місяця.

         Обставин, що пом’якшують  покарання є щире каяття, активне сприяння  розкриттю злочину, незадовільній стан здоров'я.  

         Обставини, що обтяжують покарання  відсутні.

         Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як невеликої тяжкості,  дані про  особу  винного, що указані вище, наявності пом'якшуючих обставин і відсутності обтяжуючих обставин покарання, вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 слід призначити покарання в виді  штрафу, в розмірі, що не перевищує двох третин максимального розміру штрафу, передбаченого статтею, за якою він притягається до кримінальної відповідальності, ближче до мінімальної межі.

    Міру запобіжного  заходу  до  вступу   вироку   в   законну    силу    залишити    без зміни  підписку про невиїзд.

    Речові докази: вагу марки “ВШ-200“,  відповідно до п.1 ч.1  ст.81  КПК України  конфіскувати, як знаряддя злочину.

             715  кілограмів  металобрухту,  відповідно до п.4 ч.1 ст.81 КПК України  передати в дохід держави, як речі нажиті  злочинним шляхом.  

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст.323,324,333,334,335  КПК України, суд, -

 П Р И С У Д И В:

        ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.213 ч.1 КК України та призначити  покарання  в виді штрафу в розмірі 100 (ста ) неоподаткованих  мінімумів доходів громадян, а саме  в сумі  1700 ( однієї тисячі сімсот ) гривень 00 копійок.  

         Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписку про невиїзд з місця постійного проживання за адресою:  буд.№24, вул.Д.Ситника, смт.Юр”ївка, Юр"ївського району,  Дніпропетровської  області.

         Речові докази,  що перебувають на відповідальному зберіганні  в Юр"ївському РВ УМВС України в Дніпропетровській області, а саме:  вагу марки “ВШ-200“  конфіскувати, як знаряддя злочину;  715 кілограмів  металобрухту,  передати в дохід держави, як речі нажиті  злочинним шляхом.

         На  вирок  може  бути  подана  апеляція в апеляційний  суд Дніпропетровської області протягом  п’ятнадцяти діб з дня його проголошення, через  Юр"ївський  районний  суд Дніпропетровської  області.

                           Суддя:   підпис:                                               ОСОБА_6

                  Копія вірна:   суддя підпис:                                    ОСОБА_6