справа №2-4661/10

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2010 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого - Ільїної Г.І., за участю секретаря - Мінаєвої А.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та пізнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, реєстраційний № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідченого біржею нерухомості та основних фондів «Україна», який зареєстрований в комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1 та визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними АДРЕСА_2 будівлями та спорудами АДРЕСА_3 .

Після укладення договору купівлі-продажу від 02.02.1999 р. відповідач звільнила та передала позивачу вказаний вище житловий будинок, а позивач до нього заселилась і до цього часу фактично володіє, користується ним, сплачує всі належні платежі, слідкує за технічним станом будинку.

Однак в подальшому позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно розпорядитись будинком в цілому, оскільки зазначений вище договір купівлі-продажу, оформлений через біржу нерухомості, не був посвідчений нотаріально.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій зазначає, що свої позовні вимоги`підтримує, просить справу розглядати за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, позовні вимоги визнає, просить справу розглядати в її відсутність, про що подала відповідну заяву до суду.

Виходячи з наведеного, та з того, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення в справі при проведенні попереднього судового засідання.

Згідно з ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення в попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Матеріалами справи встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу, рег. № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідченого біржею нерухомості та основних фондів «Україна» Добронос Л.І. продала ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 будівлями по АДРЕСА_3 , (а.с. 12).

Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1, з якого вбачається, що зазначений вище житловий будинок зареєстрований в цілому за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р/№ Н9-25 від 02.02.1999 р. (а.с. 13).

Оскільки правовідносини виникли в 1999 році, тобто під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року судом повинні бути застосовані норми ЦК України 1963 року.

У відповідності до ст. 227 ЦК України (в ред. 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Частиною 2 статті 47 ЦК України (в ред. 1963 року) передбачено, якщо одна з сторін повністю •або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Між сторонами відбулось повне виконання угоди, договір купівлі-продажу був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним: ОСОБА_2 отримала гроші, а ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок, договір був зареєстрований в КП "ХРБТІ", позивач з того часу проживає та зареєстрована в будинку, користується ним. Дана угода являється правомірною, так як її недійсність ніким не встановлена і вона ніким не оспорена.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, не суперечать закону та підлягають задоволенню.

Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, п. 4 Заключних та перехідних положень до ЦК України (в ред. 2003 року), ст. 47 ЦК України (в ред. 1963 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, реєстраційний № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідчений біржею нерухомості та основних фондів «Україна», який зареєстрований в комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними АДРЕСА_2 будівлями та спорудами АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному, порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: