УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 673/1460/16-ц

Провадження № 22-ц/4820/793/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: представника апелянта Довгаля П.С., представника позивача Марцоня В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2018 року (суддя Дворнін О.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Деражнянська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Копачівська сільська рада, ОСОБА_1 , про встановлення юридичного факту,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту, складеного 23.05.2005 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та посвідченого державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори Хмельницької області Мельник А.В., недійсним, посилаючись на похилий вік та поганий психічний стан здоров?я спадкодавця, сестри позивача ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду із заявою про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 , заінтересована особа - Копачівська сільська рада. Зазначав, що це необхідно для оформлення спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження вказаного зазначав, що факт наявності родинних відносин з сестрою підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , випискою з по господарської книги про батьків сестри та свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження сестри та зміна прізвища на ОСОБА_3 , паспортом заявника та його свідоцтвом про народження. Крім того, вказане може бути підтверджене показаннями свідків в судовому засіданні.

2 серпня 2017 року ухвалою Деражнянського районного суду обидві справи були об`єднані в одне провадження та призначені до подальшого спільного судового розгляду.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано заповіт, складений 23 травня 2005 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом Деражнянської нотаріальної контори Хмельницької області Мельник А.В . та зареєстрований в реєстрі за №915 недійсним.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводився двоюрідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 551 грн. 20 коп. та 275 грн. 60 коп. відповідно на загальну суму 826 грн. 80 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення комісійної судово-медичної експертизи в сумі 3 112 грн. 47 коп.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповно з`ясованими обставинами, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Вважає, що ухваливши вказане рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового і упередженого висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилається на те, що після надходження до суду клопотання експертів КНДІСЕ про направлення додаткових матеріалів для проведення експертизи суд вчасно не призначив дане клопотання для його розгляду і вирішення, допустив тяганину у розгляді справи. Оскільки розгляд судом клопотання експертів у строк більше 45 днів не здійснювався, представником відповідача подано заяву з вимогою відновити провадження у справі та вирішити питання про витребування додаткових матеріалів для проведення експертизи. Проте, суд першої інстанції знехтував даною заявою і призначив розгляд справи лише на 16 листопада 2018 року, тобто понад 90 календарних днів після заявлених експертами клопотань.

Крім того, у цьому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про допит в якості свідків лікарів Деражнянської ЦРЛ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проводили огляд хворої ОСОБА_3 та вперше встановили їй діагноз «церебральний атеросклероз II стадії» 16 березня 2011 року та 15 квітня 2015 року, яке судом задоволено, проте вказані свідки в судовому засіданні допитані не були.

Не отримавши додаткових матеріалів для проведення експертизи, які суд зобов`язаний був витребувати та надати на вимогу експертів, до суду надіслано повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів.

Порушуючи змагальність сторін у судовому процесі, суд прийняв рішення завершувати її розгляд через тривалий термін слухання справи.

Апелянт вважає, що у суду першої інстанції були відсутні належні та достатні правові підстави для відхилення запропонованих представником відповідача і поставлених на вирішення експертизи питань, які можуть мати суттєве значення для встановлення в повному обсязі істини у справі, що може вплинути на прийняття рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Цивільне судочинство, відповідно до ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2005 року спадкодавцем ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 було складено заповіт на випадок смерті про передачу йому, як спадкоємцю, усього належного їй майна, який був посвідчений державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори Хмельницької області Мельник А.В. та внесено в реєстр за №915 (т. 1 а. с. 3).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року спадкодавець ОСОБА_3 померла у віці 81 року, про що 04.10.2016 року було складено відповідний актовий запис №12 (т. 1 а. с. 4).

Після проведення поховання ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою виконкому Копачівської сільської ради від 04.10.2016 року за №382 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Бас Л.Й. із заявою про прийняття спадщини після неї, проте йому в цьому було відмовлено з огляду на наявність оспорюваного заповіту та відсутності можливості встановлення родинних зв`язків між ними, що й стало підставою для його подальшого звернення до суду (т. 1 а. с. 5, 102-113).

Факт наявності родинних відносин між ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 підтверджується наданими заявником ОСОБА_2 документами, а саме: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , випискою з погосподарської книги про батьків сестри та свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження сестри та зміна прізвища на ОСОБА_3 , паспортом заявника та його свідоцтвом про народження (т. 1 а. с. 67, 69-75).

З висновку експерта №92/659 від 08.12.2017 року, виконаного на підставі призначеної судом 12.09.2017 року посмертної комісійної судово-медичної експертизи, проведеної із залученням лікаря-психіатра, вбачається, що комісія прийшла висновку, що ОСОБА_3 на час складання заповіту 23.05.2005 року виявляла органічний розлад особистості судинного ґенезу з помірними змінами, внаслідок цього не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними (т. 1 а. с. 167-170).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним є цілком обґрунтованими, а складений 23.05.2005 року ОСОБА_3 заповіт на користь ОСОБА_1 є недійсним.

Судом зазначено, що відповідачем ОСОБА_1 , всупереч ст.ст. 76-81 ЦПК України, на спростування вказаних вище обставин не було надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, оскільки призначена судом 29.05.2018 року за його клопотанням комплексна судова почеркознавча та технічна експертиза документів не була проведена через невиконання ОСОБА_1 численних вимог експертів про її оплату та ненадання ним необхідних матеріалів та порівняльних зразків.

Задовольняючи вимогу ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту того, що останній доводився двоюрідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначив, що заявлене повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими документами, що свідчать про спорідненість походження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Посилання апелянта на те, що після надходження до суду клопотання експертів КНДІСЕ про отримання додаткових матеріалів для проведення експертизи суд вчасно не призначив дане клопотання для його розгляду і вирішення, допустив тяганину у розгляді справи, знехтував даною заявою і призначив розгляд справи лише на 16 листопада 2018 року, тобто понад 90 календарних днів після заявлених експертами клопотань, є необґрунтованим.

Клопотанням про проведення технічної експертизи відповідач намагався встановити докази дописки в медичній картці заповідача. Між тим, документів, доказів на підтвердження цього не надав. Вимоги експерта про оплату експертизи не виконав.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги, що судом задоволено клопотання представника відповідача про допит в якості свідків лікарів Деражнянської ЦРЛ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проводили огляд хворої ОСОБА_3 , проте вказані свідки в судовому засіданні допитані не були. З протоколу судового засідання від 16 листопада 2018 року вбачається, що судом не було задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків та про витребування документів. Суд надав можливість сторонам надати документи (т. 1 а. с. 223). В наступному судовому засіданні було проголошено рішення, питання про виклик свідків та документів не вирішувалось.

Твердження апелянта, що порушуючи змагальність сторін у судовому процесі, суд прийняв рішення завершувати її розгляд через тривалий термін слухання справи, є необґрунтованими. Відповідач не був позбавлений можливості своєчасно оплатити проведення експертизи, надати необхідні докази для проведення експертизи, заявити клопотання про витребування доказів. Матеріали справи не містять доказів вчинення зазначених дій.

Посилання апелянта, що у суду першої інстанції були відсутні належні та достатні правові підстави для відхилення запропонованих представником відповідача і поставлених на вирішення експертизи питань, які можуть мати суттєве значення для встановлення в повному обсязі істини у справі, що може вплинути на прийняття рішення, є загальними.

До суду висновок експерта №92/659 від 08.12.2017 року посмертної комісійної судово-медичної експертизи надійшов 19 січня 2018 року. Тільки 12 квітня 2018 року представник відповідача подав клопотання про додаткове ознайомлення з матеріалами справи. 29 травня 2018 року було направлене до суду клопотання про призначення комплексної експертизи.

Відповідач не позбавлений можливості самостійно замовити чи у кримінально-процесуальному порядку отримати висновок експерта з питань, визначених в його клопотанні.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2019 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк