ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2007 р. | Справа № 6/2-16 |
11 год. 02 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Лучко Р.М.
Розглянув справу
за позовом –Приватного підприємства “Тернопільм’ясо” с.Острів, Тернопільського району, вул.Промислова,1
до відповідача - Тернопільської ОДПІ м. Тернопіль, вул.Білецька,1
за участю представників сторін:
позивача –Шмигельська О.В.
відповідача –Ткач І.Я.
Суть справи:
Приватне підприємство “Тернопільм’ясо” звернулось в господарський суд Тернопільської області, в порядку адміністративного судочинства, з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про, з врахуванням доповнення, визнання неправомірними дій працівників відповідача при проведенні перевірки (Акт від 16.11.2006р.) та оформленні її результатів, а також про скасування податкових повідомлень-рішень:
- за №№ 0000482304/0/79331 від 23.11.2006р. і 0000482304/1/87976 від 22.12.2006р., якими позивачу визначену суму податкового зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 127 626,55 грн., в т.ч. 85 084,37 грн. - за основним платежем та 42 542,18 грн. - за санкціями;
- за №№ 0001141703/0/79332 від 23.11.2006р. і 0001141703/1/87977 від 22.12.2006р., якими позивачу визначену суму податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 253 221,36 грн., в т.ч. 84 407,12 грн. - за основним платежем та 168 814,24 грн. - за санкціями.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що відповідачем безпідставно проведено виїзну позапланову податкову перевірку, оформлено її результати і зроблено висновки про порушення податкового законодавства, а також необґрунтовано прийнято оспорюванні рішення.
У письмових запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність дій працівників контролюючого органу та прийнятих рішень, доведеність факту вчинення позивачем правопорушень.
Розгляд справи, призначений вперше на 02.02.2007р. відкладався, востаннє на 08.06.2007 року.
Учасникам процесу роз’яснювались, належні їм права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
- у червні–липні 2006р., працівниками податкової служби проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством “Тернопільм’ясо” (позивачем у справі) за період з 01.10.2005р. по 31.03.2006р., про що 03.08.2006р. складено Акт № 13825/23-422/33622226.
Відповідно до п.2.15.8 Акту основним видом діяльності позивача, за вказаний період, було виробництво м’яса та субпродуктів з подальшою їх реалізацією. З цією метою здійснювалась закупка м’яса в живій вазі, в основному у особистих селянських господарствах.
Для правомірності застосування позивачем п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, Тернопільською ОДПІ (відповідачем у справі) в ході перевірки надсилались запити до сільських рад, інших податкових інспекцій, в т.ч. за межами області з метою підтвердження статусу с/г виробників (постачальників) м’яса у живій вазі, а також на встановлення розміру виділеного їм земельного паю (п.2.13 Акту).
Згідно з п.9 Акту перевірки і додатково поданих відповідачем матеріалів, станом на 03.08.2006р., тобто на час складення цього Акту, усіх відповідей від сільських рад Тернопільського району та податкових органів Тернопільської і інших областей на адресу Тернопільської ОДПІ не надійшло.
У зв’язку з цим, вирішено при отримані матеріалів, що не підтверджують дані обліку позивача, вжити заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (стор.23 Акту).
В поданих позивачем письмових запереченнях від 04.08.2006р. на Акт перевірки описані дії відповідача не оскаржувались.
Отримані відповіді на запити, на думку посадових осіб відповідача, ставили під сумнів правильність визначення позивачем податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
Через що, контролюючим органом позивачу був надісланий лист від 02.10.2006р. №63147/17-209 про надання інформації щодо виплачених сум доходу і утриманих сум податку з доходів фізичних осіб із громадян, які здавали м’ясо в живій вазі. В листі позивач попереджався про можливість проведення позапланової виїзної перевірки, у разі неподання матеріалів протягом 10 днів з моменту отримання цього запиту.
У письмовій відповіді від 06.10.2006р. позивач відмовився надати запитувані матеріали та інформацію, а також вказав на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки.
Після чого, наказом начальника Тернопільської ОДПІ від 23.10.2006р. призначено названу перевірку діяльності ПП “Тернопільм’ясо” та виписано відповідні направлення на її проведення.
Як вбачається з тексту наказу і пояснень представника відповідача, повторну перевірку призначено на підставі п.п. 1,4,5 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
16.11.2006р. працівниками Тернопільської ОДПІ складено Акт №18673/23-422/33622226 про результати виїзної позапланової перевірки ПП “Тернопільм’ясо” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2006р., який підписано представниками позивача з письмовими запереченнями.
Згідно з його змістом перевіряючими, серед іншого, встановлено порушення позивачем п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. N 805.
Так, відповідно до п.3.1 Акту №18673/23-422/33622226, в жовтні-грудні 2005р. та березні 2006р., позивачем необґрунтовано включено до дотаційної податкової декларації суми ПДВ, за реалізоване ним м’ясо, оскільки останнє, згідно з відповідей на запити, щодо 59 осіб, придбавалось ПП “Тернопільм’ясо” не в товаровиробників. Тому, суми податку повинні були відображатись в загальній (бюджетній) податковій декларації з ПДВ та сплачуватись до бюджету (стор.6 –13 Акту перевірки).
Вказане, на думку перевіряючи, призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 85 084,37 грн..
У відповідності до п.3.1.2 Акту та заперечень відповідача, в порушення п.п.4.2.1 п.4.2, п.п. 4.3.36 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.19.2 “а” п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ПП “Тернопільм’ясо” не було утримано, не перераховано за 2005-2006р.р. податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 84 407,12грн., знову ж таки з операцій по придбанню м’яса в населення.
За наслідками розгляду Акту податкової перевірки №18673/23-422/33622226 від 16.11.2006р. та звернень позивача в порядку адміністративного оскарження, Тернопільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
1. №№ 0000482304/0/79331 від 23.11.2006р. і 0000482304/1/87976 від 22.12.2006р., якими позивачу визначену суму податкового зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 127 626,55 грн., в т.ч. 85 084,37 грн. - за основним платежем та 42 542,18 грн. - за санкціями;
2. №№ 0001141703/0/79332 від 23.11.2006р. і 0001141703/1/87977 від 22.12.2006р., якими позивачу визначену суму податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 253 221,36 грн., в т.ч. 84 407,12 грн. - за основним платежем та 168 814,24 грн. - за санкціями.
Дані рішення, разом з діями посадових осіб відповідача оспорюється позивачем в судовому порядку, зокрема з підстав:
- незаконності проведення виїзної позапланової перевірки ПП “Тернопільм’ясо”;
- незалежності визначення податкового зобов’язання з ПДВ від придбання м’яса в товаровиробника чи других осіб;
- відсутності у позивача обов’язку утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб по операцій із закупівлі м’яса та інш.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з ст.11 Закону України “Про податкову службу в Україні” органи державної податкової служби, мають право проводити позапланові виїзні документальні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
З огляду на вищепереліченні обставини, які передували проведенню перевірки, за результатами якої складено Акт від 16.11.2006р., допуск позивачем працівників відповідача до проведення перевірки, надання їм для цього документів податкової і бухгалтерської звітності, а також на приписи ст.ст. 2,10,11,11-1 Закону України “Про податкову службу в Україні”, не заслуговують на увагу доводи ПП “Тернопільм’ясо” про неправомірність дій посадових осіб податкової служби при проведенні перевірки та оформленні її результатів. Тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, то суд виходить з наступного.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття рішень суб’єктом владних повноважень, покладається на податковий орган.
Рішення суб’єкта владних повноважень (в даному випадку відповідача) повинні прийматись на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття (ст.ст.6,19 Конституції України, ст.ст.2,9 КАС України).
Однак, спірні податкові повідомлення-рішення відповідача №№ 0000482304/0/79331 від 23.11.2006р. і 0000482304/1/87976 від 22.12.2006р., про визначення позивачу податкового зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 127 626,55 грн., в т.ч. 85 084,37 грн. - за основним платежем та 42 542,18 грн. - за санкціями не відповідає приписам згаданих норм.
Так, згідно з п.21.11 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі (далі - Порядок).
Цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності (п.1 Порядку).
Під час приймання закуплених молока та м'яса в живій вазі від сільськогосподарських підприємств (господарств) переробні підприємства виписують квитанції за формами ПК-1 і ПК-3, а від особистих селянських господарств - за формами ПК-2 і ПК-3а. У квитанціях, крім ваги та вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств (п.4 Порядку).
У відповідності до п.6 Порядку, переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.
За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість.
Цей Порядок не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока і м'яса в живій вазі посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах (п.1 Порядку).
Згідно з бухгалтерською та податковою звітністю ПП “Тернопільм’ясо”, в жовтні - грудні 2005р. і березні 2006р. дане переробне підприємство, через заготівельника, придбало в 59 фізичних осіб 46 752 кг. м’яса в живій вазі на загальну суму 510 024 грн., в т.ч. виплатило 85 084 грн. дотацій (стор.7-13 Акту від 16.11.2006р.). Відносячи вказаних осіб до товаровиробників, позивач, відповідно до п.21.11 ст.11 Закону №168/97-ВР та Порядку, не сплачував до бюджету суми ПДВ за реалізовані в подальшому м’ясо і м’ясопродукти, відносячи їх до дотаційних декларацій.
Проте, відповідно до відповідей на запити податкового органу, зазначені 59 особи, в яких ПП “Тернопільм’ясо” здійснило закупівлю м’яса, не зареєстровані і не проживають за адресою, що вказана у виписаних позивачем квитанціях ПК-2.
За таких обставин, підстав для не включення до загальної (бюджетної) податкової декларації з ПДВ податкових зобов’язань з продажу переробленої продукції, попередньо придбаної не в її виробників, і не сплати цих зобов’язань до бюджету в позивача не було.
Доказів на підтвердження протилежного позивачем не представлено.
Погоджуючись з висновком контролюючого органу про порушення платником податку норм Закону №168/97-ВР та Порядку, суд вказує на неправильність визначення відповідачем суми податкового зобов’язання з ПДВ.
За загальним правилом, встановленим п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому, податкове зобов’язання зі сплати виникає з поставки товарів (робіт, послуг) в особи, що здійснює ці операції ( у випадку з реалізації переробленої продукції –позивача),а право на податковий кредит в покупця цих товарів (робіт, послуг) –контрагентів позивача (ст.ст. 1-3,7 Закону №168/97-ВР).
Однак відповідачем, всупереч приписів ст.ст. 1-3,7, п.21.11 ст.11 Закону №168/97-ВР, до податкового зобов’язання позивача по операціях з продажу м’ясопродуктів іншим особам включено суму дотацій, сплачених ним попередньо фізичним особам при придбані м’яса (рядок 11 таблиці на стор. 8-13 Акту перевірки).
У зв’язку з цим, з врахуванням вимог ст.ст.6,19,129 Конституції України ст.ст. 2,9, 11,70,71 КАС України, ст.ст. 1-3,7,11 Закону №168/97-ВР, п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкові повідомлення - рішення відповідача №№ 0000482304/0/79331 від 23.11.2006р. і 0000482304/1/87976 від 22.12.2006р., про визначення позивачу податкового зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 127 626,55 грн. підлягають скасуванню.
З приводу вимог про скасування рішень №№ 0001141703/0/79332 від 23.11.2006р. і 0001141703/1/87977 від 22.12.2006р., якими позивачу визначену суму податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 253 221,36 грн., в т.ч. 84 407,12 грн. - за основним платежем та 168 814,24 грн. - за санкціями, то в їх задоволенні слід відмовити.
Як зазначалось вище, протягом 2005-2006р.р. позивачем проводилась закупівля м’яса в живій вазі за кошти у фізичних осіб.
За змістом Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV (далі –Закон № 889-IV) платником цього податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Згідно з п.п.1.2,1.3, ст.1,п.3.1 ст.3 та п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 889-IV об’єктом оподаткування, в т.ч. є доходи резидента у вигляді отриманих ним грошових виплат, винагород, здійснених, відповідно до умов цивільно-правових угод, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх сплаті.
У відповідності до п.1.15 ст.1, п.8.1 ст.8 Закону № 889-IV, зобов’язання по нарахуванню, утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, ведення податкового обліку та подача податкової звітності податковим органам відповідно до закону, а також відповідальність за порушення норм цього Закону покладається на податкового агента, котрим за змістом згаданих норм та приналежно до здійснених фізичним особам виплат виступає позивач по справі.
Особи, які відповідно до Закону № 889-IV мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (п. 19.2 “а” ст.19 Закону).
При цьому, відповідно до п.8.2 Закону № 889-IV, ПП “Тернопільм’ясо” не підпадає під визначення осіб, що не можуть бути податковими агентами. Тому не заслуговують на увагу посилання позивача на відсутність у нього такого статусу.
Пунктом 4.3 ст.4 Закону № 889-IV дано перелік доходів, що не входять до складу оподаткованого доходу, зокрема це доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки, паю (п.4.3.36 Закону).
Податковою перевіркою встановлено, що протягом вказаного періоду позивачем не утримувався і не сплачувався податок з доходів фізичних осіб від проведених виплат 59 особам, які не зареєстровані і не проживають за адресою, вказаною в квитанціях по приймальнню м’яса в живій вазі та 29 особам, котрі мають в користуванні земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства, розмір яких збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки, паю (стор.14-22 Акту перевірки від 16.11.2006р.).
Сума неутриманого ПП “Тернопільм’ясо”, в порушення п.4.2,4.3 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону № 889-IV, податку з доходів фізичних осіб в загальному склала 84 407,12 грн..
За недотримання позивачем вимог законодавства про податок з доходів фізичних осіб, відповідно до ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.20 Закону № 889-IV, на нього накладено штрафні санкції в розмірі 168 814,24грн..
З огляду на вказане, доводи позивача про необхідність проведення донарахування 84 407,12 грн. податку та 168 814,24 грн. штрафних санкцій є обґрунтованими і належним чином не спростовані позивачем.
Відповідно до ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються йому пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,69-71,86,87,89,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
1.Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції за № 0000482304/0/79331 від 23.11.2006р. та №0000482304/1/87976 від 22.12.2006р. про визначення ПП “Тернопільм’ясо” 127 626,55 грн. податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість.
2. Стягнути з Державного бюджету України -
- на користь Приватного підприємства “Тернопільм’ясо”, с.Острів, Тернопільського району, вул.Промислова,1 код 33622226 –1,70 грн., сплаченого державного мита.
3. В задоволенні решти вимог відмовити.
На постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати заяву та апеляційну скаргу після дня її прийняття (підписання) “____”_____________ 2007р., через місцевий господарський суд в строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Шумський