Справа  №2 -150/10                                                                                                              

                                                            Р І Ш Е Н Н Я                                                                                                          

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                

02 лютого 2010 року                   Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої  -  судді  Гордієць Л.В..

при секретарі Олійник Ю.М.,

з участю  представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши    у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом  Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Чернігівської обласної філії “Центральне РУ”  ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та за договором поруки.

                                                                        В С Т А Н О В И В:

    Позивач в позові до суду зазначив, що відповідно до умов кредитного договору №57-22/08-ШД  від  07.05.2008  року  ВАТ Банк “Фінанси та Кредит” надав позичальнику ОСОБА_2 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності кредитні ресурси в сумі 5500 грн, із сплатою 0,0001 % річних, із строком повернення до 07.05.2010 року.

    Банк виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором та перерахував згідно  меморіального ордеру №16  від 07.05.2008 року  кредитні ресурси на рахунок позичальника.

    За умовами цього договору позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом та відсотками щомісяця в термін з 1 по 10 число кожного місяця в розмірі 229 грн. 00 коп. та сплачувати  щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 96 грн. 25 коп. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць.

    В порушення п.3.3 та п.4.7 кредитного договору позичальник систематично порушував графік повернення кредитних ресурсів, несвоєчасно сплачував нараховані проценти та комісійну винагороду за користування кредитом, чим не виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.

    Відповідно до п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати відсотків, позичальник повинен сплатити банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплати процентів за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

    Станом на 31.10.2009 року заборгованість по отриманому кредиту, несплаченій щомісячній комісії та пені складає:  6445,70 грн. з них:

            заборгованість по кредиту – 3556,77 грн.;

            заборгованість по відсоткам – 749,07 грн;

            заборгованість по простроченій комісії – 673,75 грн.;

       заборгованість по пені – 1466,11 грн.

    Поручителем за позичальника по поверненню даного кредиту виступив ОСОБА_3, договір поруки від 07.05.2008 року.

    В позові до суду позивач просив достроково розірвати кредитний договір від 07.05.2008 року за №57-22/08-ШД та стягнути солідарно з відповідачів на користь банку 6445,70 грн. та судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  підтримав позовні вимоги за обставин викладених вище та просив вимоги банку  задовільнити.

    Відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.Також зазначив, що розрахунки за позовом позивачем зроблені вірно.

    Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився без поважних причин, але про день, час та місце розгляду даної справи належним чином повідомлений, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки.

    Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

       Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Тому, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, про що не заперечував також і відповідачі по справі ОСОБА_2    

    Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст.526, 554, 612, 624, 1048, 1054 ЦК України, суд,                      

                                                                                    В И Р І Ш И В:      

    Достроково розірвати кредитний договір №57-22/08-ШД від 07.05.2008 року  укладений між  ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Чернігівської обласної філії “Центральне РУ”  ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” 6445 (шість тисяч чотириста сорок п'ять) гривень 70 копійок  заборгованості за кредитним договором, 64 (шістдесят чотири)  гривні 46 копійок   судового збору та 120 (сто двадцять) гривень в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 6630 (шість тисяч шістсот тридцять) гривень 16 копійок.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя: