Справа № 2- 191/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
12 серпня 2009 року. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Панченко О.І.
при секретарі Воробйовій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Феодосії справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи сектор у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, виконавчий комітет Феодосійської міської ради, Феодосійська міська рада, орган опіки і піклування виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням і усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи сектор у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, виконавчий комітет Феодосійської міської ради, Феодосійська міська рада, орган опіки і піклування виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням і усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Вимоги мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 642 від 18.05.2007 року відповідачеві був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 на склад сім’ї із чотирьох осіб, включаючи його дружину та двох їх дітей: ОСОБА_4 і ОСОБА_2. Відповідач створює перешкоди дочці ОСОБА_2 в користуванні квартирою в її реєстрації в даній квартирі. Просила визнати за дочкою ОСОБА_2 право користування квартирою, зобов’язати відповідача не створювати перешкод дочці в користуванні квартирою і її реєстрації по даній квартирі.
Позивач в судовому засідання позов підтримала.
Позивач ОСОБА_2, якій виповнилося 16 років, позов не підтримала та пояснила, що після розлучення батьків, вона проживала з матір’ю в квартирі АДРЕСА_2. Також вона проживала у матері батька в будинку № 3 по пров. Конечний м. Феодосії. Батько ніколи їй не перешкоджав в проживанні в ІНФОРМАЦІЯ_2 і реєстрації в цій квартирі. Вселятися в квартиру батька вона наміру не має і отримує паспорт з реєстрацією місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач позов не визнав, та пояснив, що дочка ОСОБА_5, після розірвання шлюбу з позивачем, проживала в квартирі позивача. Перешкод дочці в користуванні квартирою і її реєстрації в наданій йому квартирі він не створював.
Треті особи в судове засідання не з’явились повторно, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв не надали.
Суд вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 642 від 18.05.2007 року, 25 травня 2007 року відповідачеві був виданий ордер № 378 на право заняття жилого приміщення жилою площею 48,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 складом сім’ї: дружина ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_4 і ОСОБА_2, що підтверджується копією ордеру. 11.07.2007 року в дану квартиру вселились і прописались відповідач та дочка сторін ОСОБА_7. При цьому дочка сторін ОСОБА_8 в спірну квартиру не вселялась, а проживала в квартирі матері № 119, буд. №173 по вул.. Чкалова м. Феодосії, а в подальшому в будинку матері відповідача по провулку Конечному,3 м. Феодосії, де і зареєструвала своє місце проживання, що сторонами не заперечується.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. ОСОБА_2 в спірну квартиру не вселялась і перешкод до її вселення не створював.
Відповідно до ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 виповнилось 16 років і вона визначила своє місце проживання з матір’ю – позивачем ОСОБА_1, то правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, не мається, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 203 ЦПК України, на підставі ст.ст.64,65 ЖК України, ст. 160 Сімейного Кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
У задоволені позову ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням і усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя