Справа № 2а-4005/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2009 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Харченко І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Сімферополя АР Крим про поновлення строку, визнання дій неправомірними та зобов'язання до певних дій,
в с т а н о в и в:
13.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить поновити строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача нараховувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року до 31.08.2009 року.
Позивач долучив до позову заяву, у якій просив розглянути справу у порядку письмового провадження за його відсутністю.
Представник відповідача також представив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Згідно до наданих письмових заперечень, у задоволенні позову просив відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Статтею 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 28 .07.1944 року, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визначених дітьми війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007 рр., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджені не були.
Питання про конституційність зазначеної статті Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не розглядалося. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.ст. 29,36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101,103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Згідно зі ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006, 2007 роки позивачем пропущений, оскільки позивач звернувся до суду у жовтні 2009 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни є обґрунтованими частково, а саме з жовтня 2008 року ( у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України) по серпень 2009 року ( у межах періоду, зазначеного у позові).
Статтею 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за жовтень - грудень 2008 року дорівнює – 448,20 грн. (498 грн. х 30% х 3 мес.)
Та з урахуванням виплаченої позивачу соціальної допомоги дітям війни за той самий період у розмірі 149 грн. 40 коп., невиплачена позивачу державна соціальна допомога за жовтень – грудень 2008 року дорівнює - 298 грн. 80 коп. (498 грн. х 30% х 3 мес. - 149 грн. 40 коп.)
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за січень – серпень 2009 року дорівнює – 1195 грн. 20 коп. (498 грн. х 30% х 8 мес.)
Та з урахуванням виплаченої позивачу соціальної допомоги дітям війни за той самий період у розмірі 398 грн. 40 коп., невиплачена позивачу державна соціальна допомога за січень – серпень 2009 року дорівнює - 796 грн. 80 коп. ( 498 грн. х 30% х 8 мес. - 398 грн. 40 коп.)
Разом на користь позивача за період з жовтня 2008 року по серпень 2009 року підлягає стягненню 1095 грн. 60 коп. ( 298 грн. 80 коп. + 796 грн. 80 коп.)
Що стосується вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів вини відповідача у несплаті щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вони діяли у межах своїх повноважень і у способи, що передбачені законами України.
Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок Пенсійного фонду.
Тому суд вважає, що саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка має отримати бюджетні кошти, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймається.
У порядку ст. 94 КАС України суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача судових витрат.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України «Про соціальний захист дітей війни», с у д –
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя АР Крим про поновлення строку, визнання дій неправомірними та зобов'язання до певних дій – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни за період з жовтня 2008 року по серпень 2009 року у розмірі 1095 грн. 60 коп. (одна тисяча дев’яносто п’ять гривень шістдесят копійок), відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
В задоволені решти вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
За заявою позивача після набрання постановою суду законної сили видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законно сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі через Київський районний суд міста Сімферополь до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20-ти днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя: