Р І Ш Е Н Н Я                                      

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И    

  12 січня 2010 року  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої  -  судді Гордієць Л.В.,

при секретарі Олійник Ю.М.

з участю позивача, представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – сільського голови Малокошелівської сільської ради – ОСОБА_2,  співвідповідачки ОСОБА_3,  представника  співвідповідачів – адвоката ОСОБА_4

  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом ОСОБА_5 до Малокошелівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області,  ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7  про визнання рішення незаконним, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації.

                                          В С Т А Н О В И В:

    В позові до суду позивач зазначив, що він є головою колишнього колгоспного двору, якому на праві особистої (приватної) власності належить будинок №55 по вул.Шевченка в с.Мала Кошелівка Ніжинського району Чернігівської області згідно Свідоцтва про право власності на жилий будинок від 20.02.1992 року, зареєстрованого в Ніжинському бюро технічної інвентаризації.

    Від першого шлюбу він має трьох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1  який виписався з вказаного будинку в 1990 році, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані  у вищевказаному спірному будинку, але фактично в ньому не проживають з 2006 року.

    В спірному будинку він проживав вдвох з дружиною до 24.09.2006 року, коли вона померла. На день її смерті він проживав один.

    06.03.2008 року він одружився вдруге з ОСОБА_8, з якою вже проживав в спірному будинку.Після його одруження діти почали з ним сваритися. В подальшому, діти принесли йому копію рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради №16 від 04.04.2008 року (далі-рішення) про оформлення права власності на житловий будинок,  яким було вирішено оформити право власності на спірний будинок по 1/5 частині на нього, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ІлющенкоОльгу Миколаївну.

    Вважає, що рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням ст.41 Конституції України. Рішенням виділено частину будинку мертвій особі – ОСОБА_9. На час складання рішення змінила прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_3. ОСОБА_7 вибув та виписався з будинку в 1990 році. Майно колгоспного двору є спільною сумісною власністю його членів, то  на сьогоднішній день ці правовідносини регулюються ст.ст. 368-370, 372 ЦК України.    

    В позові до суду позивач просив визнати незаконним рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради №16 від 04 квітня 2008 року, скасувати Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС за №053661 та реєстрацію права власності на його підставі.

    В суді підтримав позовні вимоги за обставин вказаних вище. Уточнив свої вимоги, пояснивши суду, що спірний будинок належав йому та його дружині, яка померла в 2006 році. Він вважає, що після смерті дружини належна їй на праві власності Ѕ частина спірного будинку повинна розділитися між ним та трьома дітьми. Також пояснив, що спірний будинок був побудований батьками його покійної дружини. Просив його  позовні вимоги задовільнити.

    Представник позивача – ОСОБА_1 також підтримав позовні вимоги та просив їх задовільнити з підстав наведених в позові.

    Відповідачка ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що документи, які оскаржує позивач оформлені на законних   підставах.

      Представник відповідачів  ОСОБА_3, ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що станом на 15.04.1991 року у спірному будинку постійно проживали позивач, його дружина та троє їхніх дітей, які в силу ст. 17 Закону України “Про власність” в рівних частках набули права власності на цей будинок. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок, виданим на ім'я голови колгоспного двору, ОСОБА_5, 20.02.1992 року.

    У зв'язку з припиненням колгоспних дворів, взамін свідоцтва від 1992 року, видане нове  свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.07.2008  року, в якому зазначено всіх співвласників даного будинку, які набули право власності у 1991 році, в т.ч. і  померла дружина позивача в силу роз'яснення Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року за №19-32/319 “Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна”.Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради від 04.04.2008 року, в якому зазначено всіх членів колгоспного двору, які на момент припинення не втратили права на частку  в його майні.

    Вважає, що рішення виконкому сільської ради, яке базується на погосподарському обліку та відповідає вимогам нормам прва, є обгрунтованим і законним, а вимоги позивача безпідставними. Просила в задоволенні позову відмовити.

    Голова Малокошелівської сільської ради ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та надав аналогічні пояснення поясненням  представника відповідачів ОСОБА_4 Також просив в задоволенні позову відмовити.

    Відповідач ОСОБА_6 до суду не з'явився без поважних причин, але про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать розписки в справі про одержання ним судових повісток.

    Третя особа без самостійних вимог – КП “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” в листі до суду просили розглянути дану справу у відсутність їхнього представника.

    Суд, вислухавши  учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

    З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 20.02.1992 року житловий будинок №55 по вул.Шевченка с. Мала Кошелівка  в цілому належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_5, на праві особистої власності.

    Відповідно до рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради Ніжинського району за №16 від 04.04.2008 року оформлено право приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок в с.Мала Кошелівка Ніжинського району Чернігівської області по вул.Шевченка, 55- ОСОБА_5 – 1/5 частина; ОСОБА_9 – 1/5 частина, ОСОБА_7 – 1/5 частина, ОСОБА_6 – 1/5 частина; ОСОБА_10 – 1/5 частина.

    На підставі вказаного рішення, взамін свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого виконкомом Ніжинської районної Ради народних депутатів 20.02.92 року видано 30.07.2008 року виконавчим комітетом Малокошелівської сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №053661.

    Право власності по 1/5 частині за вказаними особами на спірний будинок зареєстровано в Ніжинському МБТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №19718803 від 30.07.2008 року.

    Станом на 15.04.1991 року в домоволодінні №55 по вул.Шевченка с.Мала Кошелівка Ніжинського району мешкали – ОСОБА_5, ОСОБА_9, яка померла 24.09.2006 року, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10.

Прописка вказаних осіб  на 15.04.1991 року підтверджується карточкою прописки.     Згідно даних погосподарських книг Малокошелівської сільської ради спірний будинок відноситься до суспільної групи – колгоспний двір, головою якого був позивач по справі, а його дружина, ОСОБА_9, яка померла 24.09.2006 року та діти, які є співвідповідачами по справі- членами цього двору.

    Даний будинок побудований у 1960 році. Його забудовниками були батьки дружини позивача, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, в ньому вони проживали постійно разом зі сторонами по справі,  але померли до 1990 року.

    Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.6 постанови “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року №20,  до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України “Про власність” застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх, які вписані у колгоспну книгу.

    Станом на 15.04.1991 року у спірному будинку постійно проживали позивач, його дружина та троє їхніх дітей, які в силу ст. 17 Закону України “Про власність” в рівних частках набули права власності на цей будинок. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок, виданим на ім'я голови колгоспного двору, ОСОБА_5, 20.02.1992 року.

    Відповідно до ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності (стаття 112 цього Кодексу).

    Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 року) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

    У зв'язку з припиненням колгоспних дворів, взамін свідоцтва від 1992 року, видане нове  свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.07.2008  року на спірний будинок, в якому зазначено всіх співвласників даного будинку, які набули право власності у 1991 році, в т.ч. і  померла дружина позивача в силу роз'яснення Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року за №19-32/319 “Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна”. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради від 04.04.2008 року, в якому зазначено всіх членів колгоспного двору, які на момент припинення не втратили права на частку  в його майні.

    Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Малокошелівської сільської ради Ніжинського району  №16 від 04.04.2008 року прийнято на законних підставах. Тому підстав для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС за №053661 та реєстрацію права власності  не має.

    Позовні вимоги позивача не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ст. 84 ЦПК України, суд вважає, що з позивача слід стягнути на користь відповідачки ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 1190,40 грн., оскільки такі витрати підтверджуються квитанцією від 25.12.2009 року та розрахунком компенсації витрат на правову допомогу.

    Керуючись ст.ст. 88,  213-215, 218 ЦПК  України,  Законом України “Про власність”, ст.ст. 112, 120, 123 ЦК України ( в редакції 1963 року), суд,-

                                                                    В И Р І Ш И В:

      В позові   ОСОБА_5 до Малокошелівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області,  ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7  про визнання рішення незаконним, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації, відмовити.

      Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1190 (одна тисяча сто девяносто) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.    

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя: