В И Р О К                                                  

                                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                   Справа № 1-21/10

26 лютого 2010 року                                                                                                       м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; при секретарі – Пільщиковій І.І., з участю прокурора – Шкорки Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 14.03.2000 Хорольським районним судом Полтавської області за ст. ст. 140 ч. 1, 44 КК України до 1 року позбавлення волі, умовно на 1 рік;

2) 26.05.2000 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст.ст. 42, 45, 81 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі без конфіскації його особистого майна, умовно із іспитовим строком 2 роки  та штрафом в сумі 300 грн. 19.11.2001 року умовне звільнення скасовано і направлено в місця позбавлення волі. 10.07.2003 року постановою Полтавського районного суду від 03.07.2003 року на підставі ст. 81 КК України умовно – достроково звільнений. Не відбутий строк 1 рік 4 місяці 9 днів;

3) 22.02.2008 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2 КК України. Справу закрито за ст. ст. 1 п. «г», 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року;

4) 05.03.2009 року Хорольським районний судом Полтавської області за ст. 186 ч. 1 КК України до 180 годин громадських робіт. 19.08.2009 року знятий з обліку Хорольським районним судом Полтавської області у зв’язку з новим засудженням;

5) 27.07.2009 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 389 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі. Згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Згідно ст. 76 ч. 1 п. 5 КК України – зобов’язано пройти курс лікування від алкоголізму, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Так, в кінці серпня 2009 року, близько 13 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в господарстві ОСОБА_2, яке розташоване в м. Хорол, вул. Фрунзе, 75 Полтавської області, повторно, навмисно, з корисливих спонукань, маючи намір на заволодіння чужим майном, під час спільного розпиття спиртного із ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1200» вартість якого згідно довідки  становить 319 грн. зі стартовим пакетом мобільного оператора «МТС», вартість якого становить 10 грн., що належав ОСОБА_3. Вказаними діями ОСОБА_1 потерпілому заподіяно шкоду на вказану суму, тобто 329 грн.

Будучи допитаним в судовому засідання підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, дав показання, які викладено в описовій частині вироку. З огляду на стабільність показань підсудного суд вважає їх правдивими, а вину встановленою і доведеною.

Відповідно до ст. 299 КПК України, зважаючи на визнання підсудним вини, судом не досліджувалися докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Суд погоджується з даною кваліфікацією та вважає її правильною.

    При призначенні підсудному покарання суд, керуючись положенням ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи.

Пом’якшуючою покарання підсудного обставиною суд визнає щире каяття ОСОБА_1, з’явлення із зізнанням  та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючими покарання підсудного обставинами є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, суд, зважаючи, що такі обтяжуюча покарання  обставина підсудного ОСОБА_1, як вчинення злочину повторно, передбачена статтею Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, не враховує її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Суд враховує також особу підсудного, який по місцю проживання характеризувався негативно, згідно довідки Хорольської ЦРЛ ОСОБА_1 перебуває під наглядом нарколога з 22.06.2004 року з приводу діагнозу: ППР-а, с-м залежності (розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю). У психіатричному кабінеті на диспансерному обліку не знаходиться. Від проходження медичного обстеження ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини справи, особу підсудного, суд вважає, що для виправлення і перевиховання підсудного необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі за обов’язкової умови поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи відкритого типу, здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням до праці.

    Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

    Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 27.07.2009 року,     призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

    Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 15 діб.

Г о л о в у ю ч и й: