Справа №2-269/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  М  Е  Н  Е М        У  К  Р  А  Ї  Н  И

12 лютого 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова  у  складі:

головуючого - судді                             Шульги Н.В.,

при секретарях                                Ткаченко А.Р., Мельніковій А.В., Ліннік В.О., Міхолап Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про демонтаж незаконно побудованої прибудови, -

                         ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив визнати володільця квартири АДРЕСА_1 таким, що порушив п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями», п.2 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 100 Житлового кодексу України і зобов’язати володільця вказаної квартири за свій рахунок привести розміри балкону в первісний стан в 10 денний строк. На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що просив зупинити роботи щодо реконструкції балкону, згоди на вказану реконструкцію не надавав, вважаючи, що майбутня споруда буде змінювати архітектурний вигляд будинку, в результаті робот буде порушена міцність несущіх конструкцій будинку, а найголовніше – буде зменшена освітленість та збільшена сирість в квартирі позивача. Оскільки роботи не були зупинені, не зважаючи на звернення позивача до КП «Жилкомсервіс» та міліції, позивач звернувся до суду.

 Під час судового розгляду справи позивач виявив бажання змінити позовні вимоги, зазначивши їх в письмових поясненнях (а.с.52), однак після пропозиції відповідно до вимог ч.2 ст. 173 ЦПК України викласти зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви, позивач звернувся із зміненою позовною заявою, яку і просив розглядати (а.с.60-62), доповнивши вимоги проханням визнати володільця квартири АДРЕСА_1 таким, що порушив п.2 ст. 369 ЦК України, зобов’язавши  володільця квартири АДРЕСА_1 за свій рахунок привести розмірі балкону в первісний стан в 10-денний строк.

В судовому засіданні позивач надав пояснення відповідно до викладених в позові  обставин, уточнив, що під володільцем квартири АДРЕСА_1 мав на увазі саме ОСОБА_2, зазначив, що будь-яких клопотань про проведення технічної експертизи, в тому числі з приводу зменшення освітленості його квартири, він не має наміру заявляти.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові пояснення та заперечення проти позову, вважали, що здійснення прибудови балкону є законним.

Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд,  вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про право власності (а.с.56-57).

Квартира №1 знаходиться на 1-му поверсі будинку 6/10 по пров. Ползунова в м.Харкові під квартирою №4 в тому ж будинку, що визнано сторонами в судовому засіданні.

Квартира АДРЕСА_3 належала відповідачу  ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 03.04.2006 року, що вбачається з копії витягу №14241606 від 16.04.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». На даний час зазначена квартира належить  відповідачу на праві приватної власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.10.2008 року, що вбачається з копії витягу №21408606 від 25.12.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.77).

Відповідно  до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Підстави звільнення від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до ч.1,3 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, також обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.10.2008 року задоволено позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно самовільно реконструйоване і визнано за ОСОБА_2 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 69, 50 кв.м. З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що згідно технічного висновку ООО «Магнарес» проведена реконструкція не вплинула негативно на стан несущих й захисних будівельних конструкцій будинку в цілому. Приміщення зазначеної вище квартири має 100% готовність до експлуатації, можлива подальша надійна експлуатація без проведення додаткових заходів (а.с.78).

Відповідно до частин 4,5 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,                      що регулюють провадження у справі до судового розгляду», яка має рекомендаційний характер,  висновок експертизи може бути доказом у справі  лише  в  тому разі,  коли  експертиза  була  проведена  на  підставі ухвали суду відповідними  судово-експертними  установами.  Як   експерт   може залучатися  особа,  яка  відповідає вимогам,  установленим Законом України  "Про  судову  експертизу"  (  4038-12  ),  і  внесена  до Державного реєстру атестованих судових експертів.

 У разі коли висновок експертизи наданий стороною  як  додаток до позовної заяви,  тобто  проведений  відповідною  експертною установою за її клопотанням чи  клопотанням  її  представника,  то такий  висновок  може розцінюватися лише як письмовий доказ,  який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній  оцінці.

Якщо   стосовно  цього  письмового  доказу  в  судовому  засіданні виникнуть сумніви,  то, виходячи з характеру матеріально-правового спору  та  залежно  від того,  яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

    Під час розгляду справи відповідач надала суду технічний висновок, виготовлений в червні 2009 року в Харківській національній академії міського хазяйства (ліцензія АВ №109980 від 17.07.2006 року) щодо умов освітлення в квартирі АДРЕСА_5, яким визначено, що балконна плита розміром 4,88х1,54 (виліт) квартири АДРЕСА_6 не порушує вимог чинних ДБН В.2.5-28-2006 по освітленню нижче розташованої житлової кімнати квартири №1.

При цьому позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на заявлення клопотання про призначення судово-технічної експертизи, яке йому було роз’яснено в судовому засіданні, враховуючи, що з’ясування обставин, які мають значення для вирішення даної справи потребує спеціальних технічних знань.

П озивач просить визнати відповідача таким, що порушив п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями», п.2 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 100 Житлового кодексу України, порушив п.2 ст. 369 ЦК України.

Разом з тим до правовідносин, які виникли між сторонами положення п.2 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» та п.2 ст. 369 ЦК України застосуванню не підлягають, оскільки в позові не йдеться про перехід права власності на житло, що відноситься до державного або комунального житлового фонду, а також не йдеться про здійснення права спільної сумісної власності, оскільки право власності на спірну прибудову у складі реконструйованої квартири на даний час визнано за відповідачем.

Питання законності реконструкції квартири АДРЕСА_4 загальною площею 69, 50 кв.м. розглядалось при вирішенні справи за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно самовільно реконструйоване. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.10.2008 року, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 69, 50 кв.м. є чинним, тому обставини, встановлені зазначеним рішенням доказуванню не підлягають. Як з’ясовано в судовому засіданні і вбачається з пояснень відповідача, її представника та даних копії технічного паспорту станом на 16.07.2008 року на квартиру №4 в житловому будинку №6/10 по пров. Ползунова в м. Харкові (а.с.37-38) реконструкція була проведена в тому числі в частині побудування ОСОБА_2 балкону, збільшеного на 4 кв.м, цей факт позивачем не заперечувався. При цьому, суд вважає такими, що не мають вирішального значення для розгляду даної справи документи, на які посилається позивач на підтвердження позовних вимога, а саме - акт КП «Жилкомсервіс» від 11.07.2008 року і припис начальника Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» про зобов’язання зупинити будівництво балкону до надання дозвільних документів на будівництво, оскільки прийняття цих документів передувало рішенню Жовтневого районного суду м. Харкова  від 30.10.2008 року. З огляду на викладене, в даному випадку також не можуть бути застосовані положення ст. 100 Житлового кодексу України, які регулюють відносини щодо самовільного переобладнання, яке на даний час таким не є.

Висновки ОСОБА_1 про те, що спірна прибудова – збудований відповідачем балкон може призвести або призводить до зменшення освітлення належної позивачу квартири, потребують технічних знань, а оскільки експертиза з цього приводу судом не призначалась у зв’язку з відсутністю відповідних клопотань, то суд вважає, що вказані обставини позивачем в судовому засіданні доведені не були, і спростовуються письмовими доказами, наданими відповідачем.

За таких умов вимоги позивача про зобов’язання відповідача за свій рахунок привести розміри спірного балкону в первісний стан в 10-денний строк не мають законних підстав.

Враховуючи все наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, 331 ЦК України, суд,  –

В И Р І Ш И В :

               В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про демонтаж незаконно побудованої прибудови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                       Н.В.Шульга