РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В А.,
суддів Фединяка В.Д., Ясеновенко Л.В.,
секретаря Юрків І.П.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2006 року, -
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.05.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено: в її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з ОСОБА_2 стягнуто по 200 грн. щомісячно до повноліття дитини. На думку місцевого суду, відповідач спроможний надавати ОСОБА_1 зазначену суму аліментів, оскільки працює, має стабільний заробіток і крім того, отримує неконтрольовані доходи від участі в підприємницькій діяльності батьків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що висновок суду I-інстанції про наявність у нього можливості сплачувати по 200 грн. щомісячно на утримання сина і дружини не відповідає дійсним обставинам справи.
Апелянт вказує, що його щомісячний дохід становить тільки 245 грн., інших доходів, зокрема, від підприємницької діяльності батьків, він не отримує. Тому вважає, що розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, визначений місцевим судом, повинен бути зменшений.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, хоч судова повістка направлялась йому за адресою, повідомленою суду. За таких обставин, повістка за змістом ст. 77 ЦПК України, вважається доставленою. Тому розгляд справи судом апеляційної інстанції можливий у відсутності апелянта.
ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечила, вважаючи, що відповідач, працюючи лікарем-стоматологом районної лікарні, і проживаючи в господарстві своїх батьків, які займаються підприємницькою діяльністю, має можливість сплачувати їй щомісячно на утримання дитини по 200 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
З матеріалів, які є в справі, вбачається, що ОСОБА_2 має постійну роботу і регулярний заробіток. Об'єктивних доказів того, що він крім зарплати отримує неконтрольовані додаткові доходи, зокрема, від участі в підприємницькій діяльності батьків, не надано.
Справа № 22-ц-880/2006р. Головуючий у інстанції Шалаута Г.І.
Категорія 35 Доповідач Девляшевський В А.
За таких обставин у місцевого суду не було правової підстави для визначення платнику розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Аліменти слід було визначити у відповідності з ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України в частці від заробітку (доходу) батька дитини з врахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України.
Оскільки суд І-інстанції при вирішенні даного спору неправильно застосував норми матеріального права, оскаржене рішення, як незаконне і необгрунтоване, не може бути залишене в силі.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1; пунктом 4 ч.1 ст. 309; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2006 року по даній справі скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково: зобов'язати ОСОБА_2 сплачувати ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини свого доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного чинним законодавством для дитини відповідного віку.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді: В.Д. Фединяк
Л.В. Ясеновенко