Справа № 2-а-352/10

    П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем    України

11 лютого  2010 року.                                                                                    смт. Добровеличківка.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі суду:

Головуючого судді                                                                                                                             Ведющенко В.В.

при секретарі                                                                                                                                       Колєснік С.Ю.

             розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області,  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та стягнення не нарахованої та не виплаченої щомісячної державної соціальної допомоги особі яка має статус «Дитина війни»,-

                                 В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 02 лютого 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень  та  стягнення суми недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії особі, яка має статус  дитина війни, мотивуючи позов тим, що він, відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями має соціальний статус дитини війни, а тому відповідно до  вимог ст. 6 названого Закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення зазначених норм відповідач на протязі 2007-2009 років виплачував вказану допомогу позивачеві не в повному обсязі, що й спонукало його звернутися до суду з адміністративним позовом.  

    Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої, просить справу розглядати без його участі у письмовому провадженні.  

     Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засіданні не забезпечив, суду надіслано заяву в якій ставиться клопотання про судовий розгляд справи за відсутності представника відповідача. Крім того, представник відповідача надав суду заперечення до позову відповідно до якого повністю не визнає заявлених вимог, мотивуючи заперечення тим, що ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року  № 27-у/2009 по справі  2-25/2009 встановлено, що у ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 частини 1 цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. В ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбачених у ст.6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина  на позицію представника відповідача полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися пенсії дітям війни. Заповнення цієї прогалини має здійснюватися законодавцем. Вимоги позивача в частині зобов'язання  відповідача провести перерахунок пенсії за 2009 рік вважає не обгрунтованими, оскільки останній не дотримався порядку звернення до УПФ з відповідною заявою, як  передбачено ст.ст. 44,45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    З врахуванням тих обставин, що  сторони в судове засідання не з'явилися та надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до п.10 ч.1 ст. 3  та ч. 3 ст. 122 КАС України  вважає можливим провести розгляд даної справи в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів справи.

    Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини: Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (пенсійне посвідчення № 123355 видане Добровеличківським районним відділом соціального захисту населення Кіровоградської області, а.с.7) є особою яка має статус «Дитина війни» оскільки станом на 02 вересня 1945 року йому було менше ніж 18 років. Викладене підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні  виданому на ім'я позивача.

      Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

      В судовому засіданні на підставі довідки УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградсбкої області за № 174 від 09.02 2010 року, встановлено, що на протязі 2006-2007 років державна допомога як дитині війни позивачу не нараховувалась та не виплочувалась. Позивач одержує пенсію за віком. На протязі 2008 року позивач отримав підвищення до пенсії на загальну суму 579 гривень 30 копійок (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щомісячно). Протягом 2009 року отримав підвищення до пенсії на загальну суму 597 гривень 60 копійок.

    Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди 09.07.2007-31.12.2007 року, 22.05.2008-31.12.2008  судом приймаються до уваги наступні обставини :

    Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Виходячи із вказаних вище приписів та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

    Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Виходячи із викладеного та керуючись приписами  ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

    Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2009 рік суд вважає обгрунтованими повністю, оскільки  на протязі вказаного проміжку часу будь-яких змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не вносилося.     Вказана норма не визнавалася неконституційною та її дія не призупинялася .

      При визначенні суми виплат, які необхідно провести позивачеві суд виходить із розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

    Так за  період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 62  Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік ”, від 19.12.2006 року № 489-V, із змінами та доповненнями прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 квітня  - 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. За період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив:   з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн, з 1 жовтня – 498 грн.

    За спірний період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до ст. 62  Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, від 26.12.2008 року № 835-VІ, із змінами та доповненнями прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня  - 498 грн., з 1 листопада  –  573 грн.

    Отже сума підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мала становити 735,3 грн.  Сума підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року мала становити  1170,6 грн. Сума підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року мала становити 1837,8 грн.     Таким чином різниця між виплаченими та невиплаченими позивачу сумами  становить  2755,9 грн.

        Окрім того, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області, по не виконанню з 09.07.2007 року, з 22.05 2008 року та з 01.01.2009 року   приписів статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»,  яка призвела до порушення прав позивача в частині своєчасного  отримання  доплати до пенсії.

    Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати доплату до пенсії  в період з 01 січня 2010 року по дату виплачених сум пенсії, задоволенню не підлягають з тих підстав, що позивач не надав суду доказів про те, що у 2010 році його права порушувалися відповідачем.

    Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення  або відмови в задоволенні позову.     До доводів відповідача  про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин мінімальної пенсії за віком, яка визначена  ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд відноситься критично, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою даної статті, мінімального розміру пенсії за віком.     Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення  виплат позивачеві доплати до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів . Заперечення УПФ в Добровеличківському районі про те, що УПФ в Добровеличківськомук районі є неналежним відповідачем суд вважає необгрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено  саме на УПФУ у Добровеличківському районі Кіровоградської області .

    На підставі викладеного, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік ”, від 19.12.2006 року № 489-V, із змінами та доповненнями , Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями, керуючись  ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                                   П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги  –  задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області в частині не нарахування та не проведення виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1,  згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року, травня-грудня 2008 року та січня – грудня 2009 року .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн.70 коп.

Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного  адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                      ОСОБА_2