Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   19 лютого 2010 року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

        головуючого  судді                                                  Ковальчука  В.О.

        при секретарі                                                            Біляковій  Г.В.

        з участю  позивача                                                   ОСОБА_1

        відповідача                                                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі судових засідань названого суду в смт. Юр’ївка   цивільну справу  № 2-63/2010  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                        В С Т А Н О В И В  :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тими обставинами, що 20 серпня 2005 року між ним та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований в відділі реєстрації актів громадянського стану Юр"ївського районного управління юстиції  Дніпропетровської   області, актовий запис  № 14,  від якого 16 квітня 2006 року  у них народився  син  ОСОБА_3.

       Також позивач зазначив, що  з  листопада 2005 року  разом з відповідачем не проживає та спільного господарства з відповідачем не веде.

       В зв"язку з цими обставинами, позивач в заяві зазначив, що подальше спільне проживання з відповідачем і збереження шлюбу неможливе  і тому просив суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований  20 серпня 2005 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Юр"ївського районного управління юстиції  Дніпропетровської   області, актовий запис  № 14.

       В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному  обсязі  та в обґрунтування  своїх  вимог навів  доводи,  аналогічно тим, що зазначені в позовній заяві та просив  витрати  при реєстрації розірвання шлюбу покласти на нього.

        Окрім того,  ОСОБА_1 показав,  що в даний час він проживає  з іншою жінкою та в них народилась спільна  дитина.

        Відповідач  ОСОБА_2  пред’явлений позов визнала  та  дала пояснення, про не можливе подальше проживання однією сім’єю по скільки тривалий час вони спільно не проживають з позивачем  та  втратили між собою життєві зв’язки.

        Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в їх сукупності,  встановивши факти та відповідні їм правовідносини, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення  за наступних підстав.

        З паспорта громадянина України   серії  АН за № 668783,  свідоцтва про одруження серії І-КИ за № 014960 встановлено, що між   позивачем  ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, 20 серпня 2005 року було укладено  шлюб,  який зареєстровано  в відділі реєстрації актів громадянського стану Юр"ївського районного управління юстиції  Дніпропетровської   області,  актовий  запис  № 14.

         З свідоцтва про народження серії І-КИ за № 057661 встановлено, що ОСОБА_1  та  ОСОБА_2,  являються  батьками малолітньої дитини сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

       З пояснень сторін,  суд встановив, що сторони по справі  всупереч ст.55 Сімейного Кодексу України  не піклувались про побудову сімейних відносин між собою на почуттях  любові, поваги дружби, взаємодопомоги.

       Також, суд  вважає, що подальше проживання однією сім’єю неможливе, тому що суперечить інтересам  позивача, оскільки він проживає з іншою сім’єю, і  суперечить інтересам  відповідача  та їх  спільній  дитині.        

       Згідно ст. 104  Сімейного Кодексу України  підставами припинення шлюбу є його розірвання.

       Згідно ст.  105 ч. 3 Сімейного Кодексу України  шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.  

       Згідно ст. 112 Сімейного  Кодексу  України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено,  що  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам   одного  з них, інтересів їхніх  дітей, що мають істотне  значення.    

       Враховуючи матеріальне становище подружжя та бажання  позивача,   суд вважає, що  при реєстрації розірвання шлюбу   на  позивача слід  покласти  обов’язок  сплату  судового збору.

       На підставі вказаного, керуючись ст.ст. 10,11,27,31,88,212,214-215, ЦПК України, ст.ст.  104,105,112  Сімейного Кодексу України, суд ,-

                        В И Р І Ш И В :

      Позов задовольнити.

      Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 серпня 2005 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Юр"ївського районного управління юстиції  Дніпропетровської   області, актовий запис  № 14 розірвати.

     При реєстрації  розірвання  шлюбу, після вступу  рішення  в законну силу, покласти на ОСОБА_1 оплату судового  збору  в дохід держави  в розмірі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок.

      Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської  області через суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  подання  після  цього  протягом  20-ти  днів  апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4ст.295  ЦПК  України.

Суддя:                підпис:                  ОСОБА_4

        Копія  вірна:  суддя:                 В.О. Ковальчук