Справа №2-а-20 за 2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2010 року Суддя Макарівського районного суду Київської області ДЗЮБА Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі про визнання відмови протиправною та зобов»язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 01.01.2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006 році вона зазначену допомогу не отримувала, а в 2007-2008 роках отримувала у значно меншому розмірі. На її звернення до відповідача 07.08.2009 року щодо перерахунку даних виплат отримала відмову. Тому за захистом свого права вона 12.08.2009 р. звернулась до суду та просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати його нарахувати та виплатити їй недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2006-2008 роки відповідно до Закону.
Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі проти позову заперечує, посилаючись на те, що Верховна Рада України ст.77 Закону №3235-4 від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» призупинила дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Згідно п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2007 року зазначена норма реалізована в автоматичному режимі за матеріалами пенсійних справ. Крім того, положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року , втрачають чинність з дня ухвалення КС України цього рішення, а не раніше. 28.12.2007 р. прийнято ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», де визначено що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме:10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А тому всі виплати позивачу проводились відповідно до діючого законодавства.Вважає,що позивач пропустила передбачений ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду.Управління Пенсійного фонду в Макарівському районі наполягає на застосуванні даної норми закону і просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 р.) було менше 18 років, тобто, вона відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області, що підтверджується копіями її паспорта, пенсійного посвідчення та відповіддю відповідача позивачу.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними ЗУ від 20.12.2005 р.№3235-1У, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак,дію даної норми на 2006 рік було зупинено на підставі ЗУ від 20.12.2005 року. ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3367-1У від 19.01.2006 р.було відновлено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та внесено зміни до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких ст.110 було викладено в новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону, запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року КМ з цього приводу ніяких постанов не приймав. А тому позовні вимоги щодо виплат за 2006 рік задоволенню не підлягають.
На 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».Згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.6 ЗУ на 2007 рік, передбачене п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. №489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В 2008 році ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до п.п.2п.41 розділу 11 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-У1 від 28.12.2007 р. було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зміни, внесені пп.2 п.41 розділу11 ЗУ від 28.12.2007 р.№107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008. Отже, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 в 2007 році з 09.07 по 31.12., а в 2008 р. з 22.05 по 31.12. мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ст.62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2007 році становив:з 01.04-406 грн., з 01.10.-411 грн., відповідно до ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 р, він становив: з 01.04-481 грн., з 01.07- 482 грн., з 01.10- 498 грн.. При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті , застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Закономёоскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на теёщо позивачу вказане підвищення нараховувалось та виплачувалось відповідно до розмірів, встановлених постановами КМ України , оскільки згідно з положеннями ч.4ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин,оскільки позивачу невірно проводилось нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги,зобов»язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу суми підвищення пенсії як дитині війни з 12.08.2008 р. до 31.12.2008 р. відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи виплачені суми. В іншій частині позову суд вважає за необхідне позивачу відмовити, оскільки ним не наведено поважних причин пропуску передбаченого ст.99 КАС України річного строку звернення до суду, підстав для поновлення даного строку не вбачається, а відповідач наполягав на застосуванні даного строку. Позивач з позовом до суду звернувся 12.08.2009 р., а тому перерахунок платежів та їх виплату йому необхідно провести з 12.08.2008 р.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р.№6-рп/2007, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р.№10-рп/2008, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-У1 від 28.12.2007 р., ст.ст.9-12,70-72,99,158-163,254 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі про визнання відмови протиправною та зобов»язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі у виплаті позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі здійснити нарахування та провести виплату позивачу ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 12.08.2008 р. по 31.12.2008 р. з врахуванням виплачених сум вказаної допомоги у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подана протягом десяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає чинності відповідно до ст.254 КАС України.
Суддя Н.М.ДЗЮБА