ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
21.06.07 Справа№ 5/1167-18/160А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м. Львова |
до | приватного підприємства (ПП) „Караваєв” |
про | стягнення податкового боргу |
з участю прокурора: [...]
представників сторін:
від позивача: [...] –старший державний податковий інспектор (довіреність за №28/100 від 01.06.2007 року);
від відповідача: не з‘явився,
В С Т А Н О В И В :
що Прокурор Сихівського району м.Львова звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Галицькому районі м. Львова про стягнення з ПП „Караваєв” податкового боргу на суму 1020 грн. 44 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задоволити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини неявки останнього, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 07.06.2007 року, а тому, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів, без участі представника відповідача, як передбачено ч.2 ст.128 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ПП „Караваєв” зареєстроване Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Виконавчого комітету Львівської міської ради 04.01.1997 року, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію суб‘єкта підприємницької діяльності – юридичної особи від 04.01.1997 року.
Податковий борг товариства становить 1020 грн. 44 коп.
Даний податковий борг виник із заборгованості:
- по сплаті податкового зобов‘язання з податку на прибуток –1020 грн. 44 коп., в тому числі пеня - 44 коп., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0006661530/0 від 17.03.2004 року.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).
Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
На вимогу господарського суду прокурор та позивач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказані суми податкових зобов‘язань у податковому повідомленні-рішенні узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадані податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова на адресу відповідача направила першу податкову вимогу за №1/751 від 08.04.2004 року на суму 1020 грн. 44 коп..
Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/758 від 07.07.2006 року на суму 1020 грн. 44 коп.
Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено.
У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).
Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Проте, як вбачається з податкового повідомлення-рішення, наявного в матеріалах справи, воно було отримане відповідачем 22.03.2004 року.
Згідно підп. 15.2.1 п.15.2. ст.15 згаданого Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Позовну заяву було здано в канцелярію Господарського суду Львівської області 01.06.2007 року, таким чином заявник звернувся до суду про стягнення податкового боргу у строк, що перевищує 1095 днів з дня узгодження податкового зобов‘язання.
А тому, враховуючи те, що заявник пропустив граничний строк стягнення податкового боргу, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 1020 грн.00 коп. –основного боргу та 44 коп. пені не підлягає до задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя