ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року                           справа № 2а-6469/09/2370

11 год. 20 хв.                                 м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

при секретарі – Слуцькій Н.Ю.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс» Цонди О.І. – за посадою, Гречанюк-Самойлової С.В. – за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області Левченка В.А. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс» до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, та просили його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що проведеною перевіркою позивача встановлений факт не включення контрагентом по договору субпідряду товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» до податкового зобов’язання з податку на додану вартість його суму в розмірі 228312 грн. В зв’язку з тим, що вказана сума податку на додану вартість не була включена до податкового зобов’язання та не була ним сплачена, покупець в особі позивача не мав права відносити вказану суму до складу податкового кредиту. Таким чином на думку відповідача позивач завищив податковий кредит за вересень 2008 року на суму 1369872 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 228312 грн. з цих підстав останнім було донараховано податку на додану вартість в сумі 492 грн. 70 коп. як різницю між сумами, включеними до податкового кредиту по податковій накладній. За наслідками перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення на суму за основним платежем 228312 грн. та штрафними санкціями в розмірі 114156 грн., з яким вони не згідні, оскільки при проведенні перевірки відповідач провів з необхідності розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів, що зачіпає права та інтереси позивача. Крім того представники позивача звертають увагу на необґрунтовану позицію відповідача та його висновків про те, що позивач не мало права відносити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за тих обставин, що контрагентом по договору субпідряду товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» вона не була включена до свого податкового зобов’язання та не сплачена ним. З цих підстав вважають рішення податкового органу необґрунтованим, а застосування штрафних санкцій неправомірним.

    Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд залишити його без задоволення. На заперечення позовних вимог зазначив, що проведеною перевіркою позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД», яке мало правові відносини з платником податку в особі позивача, за вересень 2008 року, встановлено, що останнім не включено до податкового зобов’язання з податку на додану вартість в вересні 2008 року суму податку на додану вартість в розмірі 228312 грн. по  контрагенту фірма «Полюс» в зв’язку з чим останньою був завищений податковий кредит за вересень 2008 року на зазначену суму. За наявності цих обставин відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем – 228312 грн., та штрафними санкціями - 114156 грн.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс» зареєстроване Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області  14.12.1994 р., ідентифікаційний код 20642156, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Чигиринському Черкаської області як платник податків та платежів до бюджетів та інших державних цільових фондів.

Позивач є платником податку на додану вартість з 14.01.2005 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ 206421523278.

02.12.2009 р. державною податковою інспекцією у Чигиринському районі Черкаської області проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД», яке мало правові відносини з платником податків за вересень 2008 року (акт № 575/23-011/20642156 від 02.12.2009 р.).

В ході перевірки було встановлено порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 228312 грн., з тих підстав, що вказана сума не була включена до податкового зобов’язання та не була сплачена товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» з якою у позивача були правові відносини по договору субпідряду від 21.08.2008 р., а тому, відповідно, позивач не мав права віднести вказану суму до складу податкового кредиту. В зв’язку з цим товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс» завищено податковий кредит за вересень 2008 року на суму 1369872 грн. в тому числі податок на додану вартість в розмірі 228312 грн.

Таке порушення виникло за наступних обставин. Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» для позивача були виконані земляні роботи на будівництві торгового центру «Фуршет» відповідно до договору підряду від 21.08.2008 р., що підтверджується актом виконаних робіт форми КБ 2. На виконані роботи товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» виписано податкову накладну від 29.09.2008 р. № 173 на суму 1369872 грн. в тому числі податок на додану вартість 228312 грн. За результатами опрацювання відхилень, встановлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту, в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕД» не включило до податкового зобов’язання з податку на додану вартість в вересні 2008 року суму податку на додану вартість 228312 грн. по контрагенту товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс».

За результатами проведеної перевірки Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 15.12.2009 р. № 0000342301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 228312 грн. та штрафними санкціями – 114156 грн.

Відповідно наданих суду письмових доказів, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» (м. Запоріжжя) був заключений договір субпідряду від 21.08.2008 р. на виконання останнім земляних робіт. За наслідками його виконання сторонами по договору був підписаний акт № 1 приймання виконаних робіт за вересень 2008 року на суму 1369872 грн.

З цих підстав товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» була виписана податкова накладна від 29.09.2008 р. № 173 на суму виконаних робіт в розмірі 1369872 грн. з урахуванням податку на додану вартість 228312 грн.

На запит відповідача державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Запоріжжя листом від 11.12.2009 р. № 10680/7/23-07 повідомила, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕД», ідентифікацій код 19267645, не мало фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс», ідентифікацій код 20642156, а податкова накладна № 173 від 29.09.2008 р. на суму 1369872 грн. в тому числі податок на додану вартість 228312 грн. не виписувалася. Податкова накладна за вказаним номером була виписана 23.06.2008 р. на суму 57 грн. 65 коп. в тому числі податок на додану вартість 9 грн.

Факт невідповідності податкової накладної № 173 від 29.09.2009 р. підтверджується копіями цієї накладної, надані сторонами, та реєстром отриманих та виданих податкових накладних платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД».

Крім того, відповідно до наказу № 1 від 29.08.2008 р. директором товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД» є Коптєлов А.В. Таким чином суд приходить до висновку, що договір субпідряду від 21.08.2008 р. підписаний не його фактичним директором, а іншою особою «ОСОБА_5.», яка є неналежною для його підписання.

Крім того, суд встановив, що фактичний ідентифікацій код товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД» не відповідає тому, що зазначений в договорі субпідряду від 21.08.2008 р., а саме: в договорі зазначений код ЗКПО 12319310, а фактичним його є код 19267645.

Також при вивченні наданих письмових доказів судом встановлений факт невідповідності печатки товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД» що засвідчує договір субпідряду від 21.08.2008 р., тій, яка є у наявності вказаного підприємства.

Вказані обставини підтверджуються також показами свідка ОСОБА_6, оперуповноваженого відділу податкової міліції, допитаного в судовому засіданні.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету регламентуються Законом України  «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З підстав викладеного суд приходить до висновку про невключення та несплату продавцем послуг – товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД» суми податку на додану вартість в сумі 228312 грн., та безпідставності віднесення покупцем таких послуг – товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Полюс» вказаної суми до податкового кредиту. Таким чином останнім завищено податковий кредит за вересень 2008 року на суму 1369872 грн. в тому числі податок на додану вартість 228312 грн.

Щодо відсутності у відповідача правових підстав при проведенні перевірки для співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів у відношенні позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 8 частини 1 статті  10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від  4 грудня 1990 року № 509-XII (далі – Закон № 509-XII) державні податкові інспекції по районах, районах у містах і містах без районного поділу виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням платежів у бюджет, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів у бюджет; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону № 509-XII Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

З аналізу зазначеного вище суд приходить до висновку про правомірність дій держаної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕД» та на виконання своїх повноважень співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів у відношенні позивача.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                     С.М. Гарань

 Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2010 року.