ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

Справа № 2-а-18/10  

П О С Т А Н О В А  

  12  лютого 2010 року                                   Красилівський районний суд  Хмельницької області в складі: головуючого – судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В.,  розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в місті Красилові  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції в  Хмельницькій області та інспектора АП ВДАІ м. Строкостянтинів ОСОБА_2  про  скасування  постанови  про  накладення  адміністративного стягнення,  

  в с т а н о в и в:  

  позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови серії ВХ №109315  від  17 листопада 2009 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі  510 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КУпАП.  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він раніше від інших водіїв в’їхав на перехрестя, а тому твердження інспектора АП ВДАІ м. Строкостянтинів ОСОБА_2 про те, що він порушив правила проїзду перехрестя є безпідставними. Крім того, позивач посилається на те, що інспектор не роз’яснив йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в протоколі зазначив лише одного свідка, який фактично і був правопорушником. Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, позивач просив скасувати постанову.  

В судове засідання позивач і його представник підтримали позовні вимоги.  

Представник відповідача інспектор АП ВДАІ м. Строкостянтинів ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що він особисто бачив, як позивач за вказаних ним в протоколі обставин порушив правила проїзду перехрестя, за що він склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення і виніс постанову, якою піддав ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Він роз’яснив  ОСОБА_1  його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що порушник засвідчив своїм підписом в протоколі. Вину порушника підтвердив своїм підписом в протоколі свідок ОСОБА_3, який рухався на своєму автомобілі по головній дорозі і якому   ОСОБА_1 не надав переваги в русі при виїзді на перехрестя.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.  

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача  відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП 17.11.2009 року складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП,  в якому зазначено, що позивач  о 10 годині 30 хвилин 17.11.2009 року  в м. Старокостянтинові Хмельницької області,   керуючи  автомобілем УАЗ, реєстраційний № НОМЕР_1,  під час виїзду на перехрестя  з круговим рухом вулиць Грушевського і ОСОБА_4 не надав перевагу в русі  автомобілю під керуванням водія ОСОБА_3, чим порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху. Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.  

    Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше.  

Позивач в ході провадження по справі в протоколі про адміністративне правопорушення надав письмове пояснення,  в якому зазначив, що з порушенням не згідний, оскільки він на перехресті знаходився раніше від інших учасників дорожнього руху. При накладені на нього стягнення не вказав на обставини, які пом'якшують його відповідальність.  

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни, а скаргу або протест без задоволення;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

Відповідно до пункту   16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 ,  на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач 17.11.2009 року   на перехресті нерівнозначних доріг   вул.Грушевського і ОСОБА_4 в м. Старокостянтинів     допустив порушення п. 16.11 ПДР і за це правопорушення на нього був складений протокол за ст. 122 ч.2  КУпАП. На підставі вказаного протоколу  відповідачем з врахуванням характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, відсутністю обставин, що пом'якшують відповідальність, винесено постанову про  накладення на позивача стягнення за  ст.122 ч.2 КУпАП в розмірі 510 гривень. Наведені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВХ №064368 від 17.11.2009 року,  постановою ВХ №109315 від 17.11.2009 року, поясненнями інспектора АП ВДАІ м. Строкостянтинів ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3. Останній підтвердив в судовому засіданні, що 17.11.2009 року під час руху по головній дорозі на перехресті з круговим рухом вул.Грушевського і ОСОБА_4 позивач, який рухався   по другорядній дорозі,   не надав дорогу його автомобілю, змусив його зупинитися, щоб не допустити зіткнення транспортних засобів.  

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення  підлягає залишенню без зміни, а скарга без задоволення.  

Твердження позивача про те, що він не вчиняв вказаного правопорушення і йому інспектор не роз’яснив  його права,передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки вони є надуманими, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються дослідженими в суді доказами: поясненнями інспектора Кондратюка А.С., свідка ОСОБА_3, протоколом про адміністративне правопорушення, не вірити яким в суду не має підстав.  

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд  

  постановив:  

  ОСОБА_1 в позові до управління Державної автомобільної інспекції в  Хмельницькій області та  інспектора АП ВДАІ м. Строкостянтинів ОСОБА_2  про  скасування  постанови  про  накладення  адміністративного стягнення відмовити.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського адміністративного апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області .  

Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2010 року.  

  Головуючий