АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №22-а-1485-Ф/08    

Головуючий суду першої інстанції     Красіков С. І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції     Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого - судді     Ломанова Л.О.,

суддів     Авраміді Т.С. ,

Полянської В.О.

при секретарі     Арутюнян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до судді Керченського міського суду АР Крим - Шкуліпи Володимира Ілліча про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити певні дії,  за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 11 квітня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 11 квітня 2008 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4  до судді Керченського міського суду АР Крим - Шкуліпи В.І. про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити певні дії закрито.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_4  подала апеляційну скаргу,  в якій ставить питання про її скасування з направленням справи до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим,  що постановлена ухвала суперечить вимогами чинного процесуального законодавства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4,  суд першої інстанції виходив із того,  що дії суддів,  вчинені не при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,  не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,  свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_4  звернулася до суду з адміністративним позовом до судді Керченського міського суду АР Крим (а.с. 5-6),  який зводиться до розгляду адміністративного  позову  на бездіяльність судді  при здійсненні правосуддя з розгляду справи про стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь позивача.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення,  дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в якості обов'язкової ознаки суб'єкта владних повноважень передбачено здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства.

У рішенні Конституційного суду від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначено,  що,  оскільки порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України,  процесуальні акти і дії суддів першої інстанції,  які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів,  порушення і відкриття справ,  підготовки їх до розгляду,  судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Виходячи з цього,  суд (суддя) як орган (особа),  що здійснює правосуддя,  не може бути відповідачем у справі,  крім випадків,  коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа),  а не як орган (особа),  що здійснює правосуддя.

Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення,  а ухвалу суду - без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Твердження апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали через порушення судом норм процесуального права,  яке виявилося у розгляді питання про закриття провадження у справі без належного повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання,  не містить підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції,  є таке порушення норм процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те,  що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою,  а апеляційна скарга не містить правових підстав для її скасування.

Враховуючи наведене,  керуючись статтею 195,  пунктом 1 частини 1 статті 199,  статтями 200,  пунктом 1 частини 1 статті 205,  статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія Суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 11 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.