АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4071 Головуючий у 1 інстанції:
2008 р. Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Маловічко С. В. При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Зх осіб: КП «Житлосервіс-7», органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про визначення порядку користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 року ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Зх осіб: КП «Житлосервіс-7», органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про визначення порядку користування житловим приміщенням.
В позові зазначала, що 18 липня 2007 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області була постановлена ухвала, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_8, діючою в своїх інтересах і інтересах малолітньої дочки ОСОБА_9 і Територіальною громадою міста Бердянська, ОСОБА_9
ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на наступних умовах : п.1 ОСОБА_4 згоден, а ОСОБА_5, ОСОБА_6, Територіальна громада м. Бердянська не заперечують проти визнання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, членом сім'ї ОСОБА_4, і особою яка набула право користування частиною житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_1 по квартирній карті (форма №17) і особовому рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_4, що знаходиться в його користуванні. У зв'язку з чим ОСОБА_4 зобов'язується внести ОСОБА_9 в оформлену на його ім'я квартирну карту (форма № 17), а ОСОБА_8, зобов'язується в строк до 10 числа кожного місяця проводити оплату квартирної платні і комунальних платежів у розмірі 1/2 частини, що нараховуються по особовому рахунку НОМЕР_1. У добровільному порядку визначити порядок користування житловими приміщеннями в спірній квартирі не представляється можливим. У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду. Позивач вважає, що на протязі тривалого часу склався добровільний порядок користування житловим приміщенням в спірній квартирі між позивачем і відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 З моменту вселення в спірну квартиру, тобто з вересня 2005 року, позивач з дочкою користувались і проживали в кімнаті № 2 площею 9, 8 кв.м. В цьому житловому приміщенні знаходилися всі речі, що належать позивачу та її дитині, в ній був обладнаний робочий куточок для дівчинки, знаходилося ліжко, на якому позивач разом з дочкою спали. 26 вересня 2007 року відповідачі без узгодження з позивачем та її дочкою, без їхньої згоди, односторонньо змінили вказаний порядок користування житлом шляхом перенесення речей, що належать позивачу і дитині в кімнату № 9 площею 15, 4 кв.м. , що знаходиться в користуванні ОСОБА_4
Такими неправомірними діями відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 порушили права та інтереси малолітньої дитини, оскільки вона не може перебувати в одній кімнаті з дідусем який вживає спиртні напої, висловлюється нецензурною лайкою, не надає дитині можливості перевдягтися, лягти в ліжко. В теперішній час позивач звернулась до суду за захистом законних прав та інтересів малолітньої дочки - ОСОБА_9, і просила визначити порядок користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, виділивши в користування малолітній ОСОБА_9 житлову кімнату № 2 площею 9, 8 кв.м. , залишивши в загальному користуванні кухню №4, ванну кімнату № 7, вбиральню №5, коридор №1.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року позовні вимоги задоволені.
Визначено порядок користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, виділивши в користування малолітній ОСОБА_9 житлову кімнату №2 площею 9, 8 кв.м. , залишивши в загальному користуванні кухню №4, ванну кімнату №7, вбиральню №5, коридор №1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 просять рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. . 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд першої інстанції в рішенні послався на ст. . 176 Сімейного Кодексу України та п. 52 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання ним житлових приміщень в Українській РСР.
Колегія суддів вважає, що посилання суду на вказані норми є безпідставним.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін трикімнатна квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю і була отримана ОСОБА_4 на підставі ордеру №924 від 20.07.1982 року на сім'ю із чотирьох членів сім'ї; ОСОБА_4, дружина-ОСОБА_5., сини - ОСОБА_6 та ОСОБА_13
ОСОБА_133ареєстрував шлюб з ОСОБА_14, після шлюбу ОСОБА_15
В 1996 році у них народилась донька ОСОБА_9
05.02. 2004 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 був розірваний.
У 2005 році ОСОБА_13 був засуджений за скоєний злочин. Відбуваючи покарання він по попросив своїх батьків дозволити тимчасово поселитись в їх квартирі колишній дружині з дочкою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 помер в місцях позбавлення волі.
Ухвалою Берянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 липня 2007 року була затверджена мирова угода між ОСОБА_15 діючою особисто та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_9, Територіальною громадою міста Бердянська, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно якої: 1) ОСОБА_4 згодний, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Територіальна громада м. Бердянська, не заперечують, проти визнання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, членом сім'ї ОСОБА_4, та особою, яка придбала право користування частиною житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_1 по квартирній карті (форма №17) та особовому рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_4 та що знаходиться в його користуванні. У зв'язку з чим, ОСОБА_4 зобов'язується внести ОСОБА_9 в оформлену на його ім'я квартирну карту (форма №17), а ОСОБА_8 зобов'язується в строки до 10 числа кожного місяця проводити плату квартирної плати та комунальних платежів в розмірі 1/2 частини, що нараховуватимуться за особовим рахунком НОМЕР_1.
1. 2) ОСОБА_15 в своїх інтересах відмовляється від позовних вимог в частині визнання за нею права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
2. 3) ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовляються в повному обсязі від позовних вимог про виселення. Провадження у справі закрито.
Вказана ухвала набрала чинності 24.07.2007 року.
Відповідно ст. . 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від
встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до ст. . 47 ЖК України норма жилої площі встановлюється в розмірі 13, 65 квадратного метра на одну особу.
Статтею 106 ЖК України передбачено, що повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Неповнолітній ОСОБА_9 виповнилось 12 років.
Згідно ст. . 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Мати неповнолітньої в спірній квартирі не прописана і не проживає. Згідно затвердженої мирової угоди вона відмовилась від позовних вимог в частині визнання за нею права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту: „Відмовити ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 в позові до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3 -і особи КП „Житлосервіс -7", Орган опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про визнання порядку користування житловим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.