УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Е.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації АРК на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом . прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації АРК про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Роздольненського району АРК в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації АРК про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 4322 грн. 57 коп.
Позовні вимоги позивач мотивує тим. що він є учасником бойових дій. З 2006 року - інвалід війни 3-ї групи. Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту" йому, як учаснику бойових дій, щорічно повинна надаватись разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а у 2007 році - як інваліду війни 3-ї групи - у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія у 2004 році складала 92, 45 грн.. в 2005 році відповідно до Закону України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" мінімальна пенсія складала 332 грн. У 2007 році мінімальна пенсія складала 410, 06 грн. Але за період 2004-2007 p.p. допомога відповідачем виплачувалась не в повному обсязі. У 2004 році виплачено - 120 грн.. у 2005 році - 250 грн., у 2007 році - 360 грн. Позивач вважає, що сума виплат повинна складати: за 2004 рік - 462, 25 грн., у 2005 р - 1660 грн., у 2007 році - 2870, 42 грн. Позивач вважає, що сума недоплати за вказаний період складає 4322 грн. 57 коп..
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що, виплата одноразової щорічної допомоги учасникам бойових дій здійснювалась в рамках державного фінансування в межах, встановлених Законсйс України „Про державний бюджет" на відповідні роки.
Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2008 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою. в якій просить скасувати постанову і відмовити в задоволенні позову. В скарзі відповідач посилається на те, що судом не доведена його вина, оскільки він є розпорядником бюджетних коштів і може діяти в межах асигнувань, передбачених кошторисами розходів на відповідний рік.
Справа №22-а-3572/08 Головуючий .в першій
інстанції суддя - Мошевітіна О.М. Доповідач суддя - Чистякова Т.І.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представника апелянта, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що ОСОБА_2 .є учасником бойових дій, інвалідом 3 групи ( посвідчення серії НОМЕР_1 від 01 червня 2006року а.с. 14).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» учасникам бойових дій щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. . 13 вказаного закону інвалідам війни 3 групи щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова допомога в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій - 120 гривень.
Статтею 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлено, що у 2005 році виплата зазначеної щорічної разової допомоги здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій - 250 гривень-.
Статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» встановлено, що сума виплата щорічної разової інвалідам 3 групи у 2007році складає 300грн.
Відповідачем - Управлінням праці і соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації АР Крим з посиланням на паспорти бюджетних програм, якими визначаються категорії одержувачів допомоги, і встановлені на відповідні роки розміри допомоги, було виплачено позивачу щорічну разову допомогу: у 2004 році -120 гривень, у 2005 році - 250 гривень, у 2007 році - 300 гривень.
Розглянувши справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивача на отримання гарантованих державою виплат порушені з боку місцевого органу виконавчої влади, тому що відсутність коштів не може бути підставою для невиплати встановленої законом щорічної разової допомоги.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.
При цьому суд апеляційної інстанції виходить з правової позиції Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень Законів України „Про Державний бюджет України" у частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян, і вказував, що практика ревізування пільг, компенсацій і гарантій триває.
Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням 54 народних депутатів України (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено розмір щорічної разової допомоги.
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив, що зменшення розміру допомоги статтею 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" суперечить вимогам статті 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя).
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007року стаття 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» також визнана такою, що не відповідає Конституції України ( є неконституційною)
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що положення Законів України „Про Державний бюджет України'* на 2004, 2005, 2007 роки, не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина 3 статті 22 Конституції України).
Апеляційний суд вважає правильним застосування судом першої інстанції як джерела права при розгляді спору рішення Європейського суду з прав людини по справі „Кечко проти України", в якому вирішувалося питання про отримання належних виплат із Державного бюджету України.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції „Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При розгляді справи „Кечко проти України"' Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату набавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміні в законодавство.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення частини 1 статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не повинні прийматися до уваги.
Тому доводи апеляційної скарги про відсутність фінансових можливостей держави для виплати спірної щорічної допомоги колегія суддів не приймає до уваги.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату щорічної разової допомоги інваліду війни другої групи до Дня Перемоги є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач, який є інвалідом війни другої групи, має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає правильною постанову суду про стягнення на користь позивача щорічної разової допомоги у розмірі. встановленому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту" , з урахуванням частково виплаченої суми. Розмір допомоги визначено судом першої інстанції відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком на травень місяць 2004, 2005, 2007 років.
На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів. -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації АРК відхилити.
Постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.