РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Дралла І.Г.

Суддів: Летягіної О.В.,

Шаповалової О.А. При секретарі: Постікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу зо договором позики,  за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на" рішення Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду до відповідача про стягнення боргу за договором позики.

Вимоги мотивовані тим.  що 09.03.2006року він дав ОСОБА_3 у борг грошові кошти у сумі 70000 доларів США. Відповідач зобов'язався повернути кошті до 09.04.2006року. Однак до теперішнього часу відповідач не повернув йому борг. Просить стягнути з відповідача 365 790 гривень 18 копійок,  в тому числі основного боргу 353500гривень,  12290 гривень 18 копійок - 3%річних,  а також судові витрати.

Рішенням Залізничного районного суду м.  Сімферополя АР Крим від 07 червня 2007 року,  позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 365 871 гривень 18 копійок,  а саме 353 500гривень - основного боргу за договором позики,  12290 гривень 18 копійок - 3% річних,  у відшкодування судових витрат 81 грн.

На зазначене рішення суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення суду,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказуючи,  що відповідно до  ст.  1047 ЦК України, -договір позики укладається у письмовій формі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а у випадках,  коли позикодавцем є юридична особа,  - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Таким чином,  розписка не є доказом наявності договірних відносин. Надана до суду розписка не може бути доказом у справі,  оскільки вона юридичне неспроможна. До того ж вказана в розписці сума не охарактеризована родовими признаками,  вказана сума 70 тисяч у.є. не відображає яки саме гроші давав в борг відповідач.

Дослідивши матеріали справи,  проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Справа № 22-ц-931/2008     Головуючий суду першої інстанції- Поєдинок І.А.

Доповідач - Летягіна О. В.

Задовольняючи позов,  суд виходив з того,  що ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_5 70 000 доларів США,  які в гривнях будуть складати суму 353 500 грн. Крім того,  суд стягнув з відповідача 3% річних від даної суми,  а саме 12 290 гривень.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

Статтею 303 п.1, 3 ЦПК України передбачається,  що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першій інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першій інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом було встановлено,  що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду розписку від 9 березня 2006 року,  з якої слідує,  що ОСОБА_5 взяв у борг у ОСОБА_7 70 тис.  у.е.,  з зобов'язанням повернути вказану суму в місячний строк.

Статтею .1047.ЦК України передбачається,  що договір позики укладається у письмової формі,  якщо його сума не менш як у десть разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує переданий йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 ЦК України передбачається,  що позивальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику \ грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими ознаками,  у такій самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем \ у строк та в порядку,  що встановлені договором.

Статтею 524 ЦК України передбачається,  що зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Враховуючи вказане,  колегія суддів вважає,  що доводи апеляційної скарги мають під собою правове обґрунтування,  а саме,  що дійсно зі змісту розписки не зрозуміло,  яку саме суму в грошовому еквіваленті давав у борг позивач і яку суму брав відповідач.

Колегія суддів вважає,  що позивач дійсно не навів суду належних доказів того,  що саме 70 000 доларів США він дав в борг відповідачу.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє,  рішення суду скасовує з ухваленням нового рішення про відмову в позові у зв'язку з необґрунтованістю.

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2007 року скасувати.

ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.