АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ____________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                        КОПІЯ

          “ 15   ”   лютого   2010 року                                           м. Хмельницький

                               Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                      Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі : головуючого – судді Харчука В.М.

    суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

    при секретарі  Вінярській А.А.

                                  з участю: сторін                              

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22 ц- 361 за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 23 грудня  2009 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житлом

Заслухавши доповідача,  пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                                           в с т а н о в и л а:                                                        

    В травні 2009 року позивач звернувся до суду і просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратившими право на користування квартирою АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності, і зобов”язати відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб зняти їх з реєстрації.

    В листопаді того ж року доповнив позов вимогою про визнання втратившою право на користування означеним житлом ОСОБА_4

    В подальшому заявив клопотання про залишення без розгляду його вимог про зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке ухвалою Славутського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року задоволено.

    Рішенням Славутського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

    В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на те, що воно побудоване лише на показах відповідачки, без врахування поданих ним доказів про те, що ОСОБА_2 більше двох років у його квартирі не проживала, вибула за місцем проживання свого теперішнього чоловіка, куди перевезла всі свої речі. Разом з нею переїхали і її діти, які мають належні умови для проживання у квартирі свого батька, що підтверджено висновком органу опіки і піклування. Звертає увагу, що в спірне житло вона вселилась вже після пред”явлення ним позову, змінила там замки, чим позбавила його можливості користування своєю власністю. Просить врахувати, що після розлучення з його сином і укладення нового шлюбу вона перестала бути членом його сім”ї, її чоловік ОСОБА_3 на праві власності має відокремлене житло, в якому має проживати разом з дружиною і неповнолітніми дітьми.

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Роїк В.П.                        Справа № 22ц- 361

Доповідач – Переверзєва Н.І.                                            Категорія № 41,44

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

    Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 02 липня 1999 року ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири за АДРЕСА_1. В січні 2000 року в означену квартиру за його згодою, як члени сім”ї, вселились син ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_7 і у них в 2003 році народилась дочка ОСОБА_8. В 2002 році ОСОБА_6 змінив місце служби і проживання, знявся з реєстрації, а в 2006 році їх шлюб з ОСОБА_7 розірвано. Згідно довідки КП „Славутське ЖКО” від 26 березня 2009 року в спірній квартирі зареєстровані власник житла, відповідачка та її дві малолітніх дочки. У вересні 2007 року ОСОБА_7 вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_3, через вагітність і створення умов неможливих для спільного проживання з боку бувшого свекра вона в лютому 2008 року перейшла жити у квартиру матері свого чоловіка. Вищенаведене і наявність конфлікту між сторонами підтверджується матеріалами перевірки заяв ОСОБА_1 Славутським РВ УМВС України, а також рішенням Славутського міськрайонного суду від 23 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_7 Після набрання чинності означеного рішення, покращення стану здоров”я, остання разом з малолітніми дітьми 15 жовтня 2009 року вселилась у спірну квартиру, в якій за висновком органу опіки і піклування від 14 жовтня того ж року, є належні умови для проживання та виховання дітей.

    Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що наведені відповідачкою причини її тимчасової відсутності у квартирі слід визнати поважними, а отже немає визначених законом підстав для визнання її та двох малолітніх дітей втратившими право на житло.  

    Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом 1 інстанції. Тому апеляційний суд не знаходить підстав для скасування рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                    у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Славутського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Копія відповідає оригіналу: суддя                                                     Н.І. Переверзєва