АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа№11-160/2010 каткатегорія ст. 122 ч.1 КК УкраїУУкраїни
Головуючий по 1 інстанції Свитка С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Соломки І.А., Єльцова В.О.
за участю прокурора – Свищ Л.А.
за участю адвоката - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.12.2009 року, яким
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, одруженого, працюючого зварювальником Квітчанського лісництва, проживаючого в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, несудимого, засудженого за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 залишена попередня – підписку про невиїзд, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 28.12.2009 року.
. Цивільний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 1759,95 грн. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 09.01.2009 року, в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, під час сварки з ОСОБА_4, яка виникла на грунті неприязнених відносин, умисно наніс останньому кілька ударів рукою в область голови, в результаті чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого вказує, що він не згідний з вироком суду, вважає, що справу розглянуто необ,єктивно, просить скасувати
2
вирок суду та повернути справу на додаткове розслідування з підстав однобічності та неповноти досудового слідства, істотних порушень КПК України, а саме досудове слідство проводилось особою, яка підлягала відводу, при цьому відвід заявлений слідчому прокурором не розглянутий; в ході судового слідства суд відмовив в призначені експертизи; у вироку суд не мотивував чому взяв до уваги суперечливі докази потерпілого та відкинув докази підсудного.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, підтримавших апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_3 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об,єктивно.
Як свідчать матеріали кримінальної справи і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника засудженого ОСОБА_5 про неповноту, однобічність та необ,єктивність проведеного по ній слідства не грунтуються на матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що немає підстав вважати, що викладені у вироку від 28.12.2009 року висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження ОСОБА_5 про те, що він не наносив потерпілому удари, є безпідставними. Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами.
Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на показання потерпілого, який в подробицях розповів про обставини вчинення щодо нього злочину, що надалі знайшло своє підтвердження в ході слідства, а саме, що під час конфлікту між ним та ОСОБА_3, останній наніс йому декілька ударів рукою в область голови, від чого у нього було запаморочення та сильна біль у голові і близько 20-30 хвилин він сидів у кабіні автомобіля, оскільки не міг їхати.
Аналізуючи показання потерпілого, суд 1 інстанції не лише у вироку навів зміст цих показань, але й докладно обгрунтував, чому в основу вироку поклав саме ці показання, правильно зазначивши, що вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, ці показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які під час конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, бачили як ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 декілька ударів рукою в область голови.
З показань свідка ОСОБА_8 видно, що він бачив 9.01.2009 року сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що 9.01.2009 року зустріли ОСОБА_4 і останній скаржився на ОСОБА_3, з приводу того, що між ними відбулася сварка.
Під час відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_4, а також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у присутності понятих детально відтворили обставини вчинення зазначених у вироку суду злочинних дій ОСОБА_3, що підтверджується відповідним протоколом.
За висновками судово-медичних експертиз, ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров,я та останній міг з даними тілесними ушкодженнями керувати вантажним автомобілем.
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.67 КПК України.
Посилання апелянта, що суд 1 інстанції у вироку конкретно не зазначив чому взяв до уваги суперечливі докази потерпілого й відкинув всі докази засудженого, є безпідставними, оскільки суд вжив всіх заходів до перевірки всіх доказів по справі, в тому числі доказів потерпілого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 та в межах своїх прав та обов,язків суд дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.67 КПК України.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлені об,єктивні дані, які б ставили
3
під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, які підтверджують вину ОСОБА_3 у скоєнні ним злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України щодо потерпілого ОСОБА_4
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме засуджений ОСОБА_3 спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України.
Доводи апелянта про про істотні порушення вимог КПК України, а саме, що досудове слідство проводилось особою, яка підлягала відводу та при цьому відвід заявлений слідчому, прокурором не розглянутий, є безпідставними, оскільки дана заява про відвід була розглянута та прокурором прийняте відповідне процесуальне рішення, що підтверджується постановою про відмову в задоволенні заяви про відвід, листом про повідомлення результатів розгляду заяви про відвід, даними журналу вихідної кореспонденції прокуратури.
Доводи апелянта про істотні порушення вимог КПК України, а саме, що в ході судового слідства суд відмовив в призначені експертизи, є також безпідставними. Так дійсно встановлено, що захисником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи (а.с.233), яке було розглянуто судом з урахуваням вимог ст.75 КПК України та прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання (а.с.236), з мотивів того, що попередні два висновки експерта не суперечать один одному. Колегія суддів вважає, що відмова в задоволенні вказаного клопотання не є порушенням вимог КПК України і не може бути підставою для скасування вироку.
Відповідно до ст.273 КПК України, в усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про призначення експертизи виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа. При цьому клопотання захисника засудженого (а.с.233) про призначення повторної експертизи розглянуто з порушенням вимог ст.272 КПК України, так як по даному клопотанню суд виніс ухвалу протокольно, а не у вигляді окремого документа, що видно з протоколу судового засідання (а.с.236). Однак колегія суддів вважає, що вищевказане порушення вимог ст.273 КПК України не є істотним порушенням вимого кримінально-процесуального закону та не може бути підставою для скасування вироку.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не мае, тому апеляцію захисника засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя /підпис/ І.А. Поєдинок