Справа № 22-222/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Рогозін С.В.
Категорія : 51.52 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Демчук О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Національного університету водного господарства та природокористування на рішення Рівненського міського суду від 07 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 07 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано наказ К №398 від 22 листопада 2007 року та наказ К № 358 від 18 листопада 2009 року недійсними.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_2 500 грн. компенсації за завдану моральну шкоду.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. та на користь ТУ ДСА в Рівненській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд не дослідив характер трудових відносин позивача з відповідачем, законність звільнення ОСОБА_2 із займаної посади старшого викладача кафедри та не оцінив законність виданих наказів відповідачем.
Суд не вказав норми закону, в яких вказано підстави за якими відповідач мав право розривати з позивачем трудові відносини повторно. Рішення не обґрунтовано нормами закону, нормами права, не підтверджено доказами.
Крім того, суд задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення моральної шкоди не обґрунтував розмір стягуваної грошової компенсації в сумі 500 грн.
Резолютивна частина рішення не відповідає ст. 215 ЦПК України.
Також, головуючим по справі було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, крім головуючого перебувала ще представник відповідача Конопуд Л.М.
Під час розгляду справи, до участі в справі були допущені як представники відповідача Глодя А.І. та Конопуд Л.М., які не мали належних повноважень на представлення інтересів відповідача у суді.
Просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задоволити повністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що неточність формулювання наказу при розірванні трудових відносин з позивачем ніяк не вплинуло на обсяг його цивільних прав і обов’язків, так як даний наказ був виданий на виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 грудня 2008 року, яким було скасовано рішення Рівненського міського суду від 03 жовтня 2007 року в частині вимог про поновлення на роботі ОСОБА_2
Також, суд не врахував, що відповідно до вимог трудового законодавства трудовий спір вирішується в органах вирішення трудового спору, якщо сторонам не вдалося врегулювати його в добровільному порядку. ОСОБА_2 до відповідача про зміну формулювання підстав його звільнення в наказі і трудовій книжці не звертався. Крім того, відповідачем після подання позову ОСОБА_2 в добровільному порядку були змінені формулювання наказів і вони приведені у відповідність до трудового законодавства. Наказ К №398 від 22 листопада 2007 року не порушує прав ОСОБА_2, а навпаки підтверджує факт його роботи на посаді старшого викладача кафедри політології, соціології та права університету.
Суд не врахував, що наказ Національного університету водного господарства та природокористування К №398 від 22 листопада 2007 року був скасований наказом К №358 від 18 листопада 2009 року і на час прийняття рішення судом не був чинним.
Просить рішення змінити і ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог повністю, стягнути з останнього на користь відповідача судові витрати.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга Національного університету водного господарства та природокористування - задоволенню з таких підстав.
Оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду від 03 жовтня 2007 року ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді старшого викладача кафедри політології з 08.02.1997 року. На виконання рішення Рівненського міського суду від 03.10.2007 року наказом К № 360 від 26.10.2007 року ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого викладача кафедри політології з 08.02.1997 року.
22 листопада 2007 року Національним університетом водного господарства та природокористування видано наказ К № 398 про те, що ОСОБА_2 вважати таким, що приступив до виконання обов'язків старшого викладача кафедри політології, соціології та права з 30 жовтня 2007 року, підставою видачі такого наказу було рішення Рівненського міського суду від 03.10.2007 року.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30.12.2008 року рішення Рівненського міського суду від 03 жовтня 2007 року було скасовано в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді викладача кафедри політології та було постановлено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, крім того, було зменшено суму стягнення з Національного університету водного господарства та природокористування заробітної плати за час вимушеного прогулу до 6475 гривень.
Наказом К №02 від 12.01.2009 року ОСОБА_2, старшого викладача кафедри політології, соціології та права, з 12 січня 2009 року було звільнено із займаної посади на підставі рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30 грудня 2008 року.
В подальшому наказами К № 358 від 18 листопада 2009 року та К № 370 від 26 листопада 2009 року було внесено зміни до наказу К № 02 „Про особовий склад" по університету від 12 січня 2009 року та викладено його в такій редакції: „1. Наказ К № 360 від 26.10.2007 року „Про особовий склад", про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого викладача кафедри політології Національного університету водного господарства та природокористування скасувати.
2. Бухгалтерії університету здійснити остаточний перерахунок з ОСОБА_2 за фактично відпрацьований час на посаді старшого викладача з 30.10.2007 року по 12.01.2009 року із врахуванням виплати за невикористану відпустку у кількості 22 календарні дні.
Підстава: Рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30.12.2008 року (справа № 22-6/08)."
За таких обставин, відмовляючи в задоволенні позову в частині поновлення на роботі, визнання наказу К №02 від 12.01.2009 року про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади незаконним, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстав для визнання наказу К № 02 від 12 січня 2009 року незаконним немає, оскільки до даного наказу внесено зміни наказом К № 370 від 26 листопада 2009 року та остаточно викладено його в новій редакції. А поновлення на роботі з підстав скасування рішення суду першої інстанції і відмови в поновленні на роботі на підставі рішення апеляційного суду діючий Кодекс законів про працю України не передбачає.
Крім того, суд правомірно відмовив у визнанні наказу К № 132 від 14.05.2008 року незаконним у зв'язку з пропущенням позивачем строків позовної давності, оскільки наказ К № 132 був виданий 14.05.2008 року, а позивач звернувся до суду 01.12.2009 року.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, задовольняючи позов в частині визнання наказу К №398 від 22 листопада 2007 року та наказу К № 358 від 18 листопада 2009 року незаконними та стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказом К №360 від 26 жовтня 2007 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі на посаді старшого викладача кафедри політології, додаткового допуску його до роботи та видачі наказу К №398 від 22 листопада 2007 року про те, що його вважати таким, що приступив до виконання обов’язків старшого викладача кафедри політології, соціології та права не потребується, а отже даний наказ є незаконним. І, оскільки наказ К № 358 від 18 листопада 2009 року вносив зміни до наказу К № 2 від 12 січня 2009 року, що стосувалися наказу К № 398 від 22.11.2007 року, який суд визнав незаконним, даний наказ теж є незаконним. В зв’язку з цим були порушені законні права ОСОБА_2, які призвели до моральних страждань.
Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може.
Наказ Національного університету водного господарства та природокористування К №398 від 22 листопада 2007 року був скасований наказом К №358 від 18 листопада 2009 року і на час прийняття рішення судом не був чинним, а тому підстав для визнання його незаконним не було.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання наказів К №398 від 22 листопада 2007 року та К №358 від 18 листопада 2009 року незаконними суд першої інстанції не вказав якому закону вони суперечать та які права позивача порушені їхніми видачами.
Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В зв’язку з цим не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач будь-яких законних прав позивача не порушив.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що головуючим по справі було порушено таємницю нарадчої кімнати не заслуговує на увагу, оскільки доказів цього ним надано не було і судом не здобуто.
Також, не заслуговує на увагу і посилання апеляційної скарги на те, що до участі в справі були допущені як представники відповідача Глод А.І. та Конопуд Л.М., які не мали належних повноважень на представлення інтересів відповідача у суд, оскільки відповідно до виданих Національним університетом водного господарства та природокористування довіреностей Глоді А.І. та Конопуд Л.М. на час розгляду даної справи, було доручено представляти інтереси університету та виступати від його імені в судах з усіма процесуальними правами, що надаються сторонам (а.с. 51, 62).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 233, 235, 237-1 КзПП України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Національного університету водного господарства та природокористування задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 07 грудня 2009 року в частині визнання наказів К №398 від 22 листопада 2007 року та наказ К № 358 від 18 листопада 2009 року незаконними та стягненні моральної шкоди скасувати.
В задоволенні позову в частині визнання наказів К №398 від 22 листопада 2007 року та наказ К № 358 від 18 листопада 2009 року незаконними та стягненні моральної шкоди відмовити.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :