АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-132/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 185 ч.3 КК України Смоляр О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“23” лютого 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Ільченка А.М., Літвінцева В.М.
за участю прокурора Свищ Л.А.
народні засідателі
розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Черкаського району Шкреби В.В. на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 р., яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, має судимість
за вироком Черкаського районного суду Черкаської
області від 7.04.2008 року, яким був засуджений за
ст.ст. 186 ч.1, 190 ч.2, 70 КК України до покарання
у вигляді 1700 грн. штрафа,
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки. На засудженого покладені обов’язки, передбачені ст. 76 п.п.3,4 КК України.
Вирішені питання про речові докази та судові витрати по справі.
ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, маючи незняту та непогашену судимість, повторно, 10 серпня 2009 року близько 16 години з метою крадіжки чужого майна проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 та знявши навісний замок на вхідних дверях будинку, проник в середину приміщення, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7, а саме: військовий камуфльований комплект за 120 грн., магнітолу за 100 грн., радіоприймач за 50 грн., 5 пачок паперу А4 на суму 150 грн. Після чого, знявши навісний замок з вхідних дверей літньої кухні, проник в середину приміщення, звідки таємно викрав велосипед «Вікінг» вартістю 800 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1220 грн.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікував за ст. 185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).
Прокурор, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, просить вирок скасувати через неправильність застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, безпідставного застосування до ОСОБА_8 ст. 75 КК України. Він посилається на те, що засуджений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності і суд звільняв його від відбування покарання.
В доповненнях до апеляції прокурор просить, крім того, виключити з вступної частини вироку погашені судимості ОСОБА_6 та з мотивувальної частини вироку виключити обтяжуючу обставину «рецидив злочинів».
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Свищ Л.А., яка підтримала апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_6, який заперечував проти апеляції, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_7 за наведених у вироку обставинах підтверджені зібраними по справі доказами. Ці обставини визнав в суді засуджений, вони ніким по справі не оспорюються.
Колегія суддів встановила, що попередні судимості ОСОБА_6 за вироками від 5 червня 2002 року, 22.07.2202 року, 16.05.2005 року, 6.06.2007 року погашені на підставі ст. 89 КК України і вони безпідставно зазначені у вступній частині вироку, підлягають виключенню з вироку. Остання судимість по вироку Черкаського районного суду від 7.04.2008 року за ст. 186 ч.1, 190 ч.2 КК України не погашена, оскільки згідно довідки суду від 22.10.2009 року (а.с. 91) вирок суду про 1700 грн. штрафа виконаний не був, на час вчинення злочину, за який він засуджений, ОСОБА_6 штраф не заплатив.
Прокурор правильно вказує, що суд необґрунтовано зазначив у вироку рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання. ОСОБА_6, маючи незняту і непогашену судимість за ст. 186 ч.1, ст. 190 ч.2 КК України, вчинивши крадіжку, скоїв злочин повторно і відповідно до ч.4 ст. 67 КК України при призначенні покарання рецидив злочину не повинен враховуватись.
Не підлягають задоволенню вимоги прокурора про скасування вироку внаслідок м’якості та призначення ОСОБА_6 покарання без застосування ст. 75 КК України.
Суд дії ОСОБА_6 у вироку кваліфікував за ст. 185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). При цьому суд припустився помилки, не вказавши, що крадіжка вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення, як це правильно кваліфікував орган досудового слідства.
В апеляції прокурор на ці недоліки вироку увагу не звернув та вказав, що не оспорює кваліфікацію дій засудженого. Без апеляції прокурора або потерпілого про скасування вироку з цих підстав апеляційний суд не вправі виправити помилку суду та погіршити становище засудженого, вмінивши йому кваліфікуючі ознаки злочину, які не були інкриміновані судом першої інстанції.
Тому посилити покарання при таких недоліках вироку, які при даному розгляді справи усунути не можна, колегія суддів не вважає можливим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію помічника прокурора Черкаського району Шкреби В.В. задовільнити частково. Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 року відносно ОСОБА_6 змінити.
Виключити з вступної частини вироку вказівки, що ОСОБА_6 раніше судимий 15.06.2002 року, 22.07.2002 року, 16.05.2005 року, 6.06.2007 року.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду на рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя Г.К. Тапал