Справа № 22-199/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Болотвіна Л.О.
Категорія : 19.27 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’ на рішення Сарненського районного суду від 25 грудня 2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’ до ОСОБА_2 про передачу в заклад заставленого майна та звернення стягнення на заставлене майно.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 25 грудня 2009 року в позові ЗАТ КБ ’’ПриватБанк’’ до ОСОБА_2 про передачу в заклад заставленого майна та звернення стягнення на заставлене майно відмовлено.
ЗАТ КБ ’’ПриватБанк’’ від сплати судових витрат звільнено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що у зв’язку зі зміною кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення кредитного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд, зміні середньозваженої ставки по кредитних банків України у відповідній валюті, з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, позивач має право вимагати зміни умов кредитного договору.
Суд не врахував, що Закон України ’’Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку’’ від 12 грудня 2008 року №661-VI регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов’язані з платою за користування кредитними коштами, в зв’язку з чим, відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України, даний закон не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.
Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору позивач має право на одностороннє збільшення розміру процентної ставки і процентна ставка підвищується у зв’язку з виникненням умов, передбачених кредитним договором. Зміна процентної ставки позичальником погоджена, підписуючи кредитний договір він надав свою згоду на відповідні умови.
В кредитному договорі №0705/17 від 11.05.2007 року у п.2.3.1. передбачено, що Банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів. Позивач таке письмове повідомлення направив, що підтверджується витягом з реєстру.
За таких обставин, Банк дотримався всіх вимог, передбачених умовами кредитного договору.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції правильної виходив з того, що 12.12.2008 року ст. 55 ЗУ ’’Про банки і банківську діяльність’’ була доповнена пунктом, який забороняє банкам в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки за кредитними договорами і ця норма є чинною з 09.01.2009 року, тоді як про зміни в процентній ставці, які мали настати з 01.02.2009 року відповідач не був повідомлений, і тому, підвищення процентної ставки за договором між сторонами є неправомірним, на даний час борг по сплаті відсутній і підстав для звернення стягнення на заставлене майно немає.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України " Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ КБ "ПриватБанк" 08 січня 2009 року за адресою: Рівненська область м. Сарни Сарненський район вул. Блюхера, буд.13 на ім'я ОСОБА_2 направило повідомлення про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 30 % у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні (а.с.46, 47).
Проте, будь-яких доказів того, що відповідач отримував повідомлення про збільшення відсоткової ставки і ним було порушено умови кредитного договору №0705/17 від 11.05.2007 року позивач не надав і судом не здобуто.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’ відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 25 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :