У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа КП «Гайсинська житлово – експлуатаційна контора» м. Гайсин, відділення громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жили приміщенням,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням з дня вибуття, квартирою АДРЕСА_1, та зобов’язання знятись у відділенні громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області з реєстрації постійного місця проживання за вказаною адресою, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач вибув на інше постійне місце проживання в с. Чечелівка Гайсинського району, де проживає спільно з ОСОБА_5
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою, мотивуючи тим, що протягом останніх чотирьох років він користується квартирою по мірі необхідності однак через конфліктну ситуацію з батьками і зміну відповідачами замка в квартирі його позбавлено можливості на проживання в квартирі.
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю вимог.
Позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, надати ключі від квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті її позовних вимог, а у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.
За правилами ст. 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім’ї в будь – який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірвання з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (з наступними змінами) на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Встановлено, що на час виникнення спору наймачем квартири АДРЕСА_1, згідно особового рахунку № НОМЕР_1 «Гайсинської ЖЕК» є ОСОБА_2, членами його сім’ї є дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_4, 1982 року народження, дочка ОСОБА_3, 1986 року народження, всі члени сім’ї зареєстровані в квартирі як постійно проживаючі з 02.02.2002 року, ОСОБА_3 тимчасово вибувала з квартири на навчання з 10.09.2003 року по 07.07.2008 року (а.с. 3-6).
На час розгляду справи квартира має статус ізольованої квартири державного житлового фонду, питання про приватизацію квартири не вирішувалося через наявність між сторонами спору про право користування квартирою.
За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 визнають, що в 2004 році, коли ОСОБА_4 став проживати з жінкою (відомості про особу якої не надали), а також в 2006 році, коли останній став проживати з ОСОБА_5 і отримав кредити, які вчасно не погашає, у них склались неприязні стосунки. Крім того з 2007 року ОСОБА_4 працює на тимчасових роботах за межами кордону та в м. Києві, користувався квартирою тільки за їх згодою та в їх присутності;в квартирі залишився старий одяг ОСОБА_4; на весні 2007 року вони змінили замок у вхідних дверях до квартири, ключі від квартири ОСОБА_4 не надали.
Пояснення ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в показах свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які підтвердили, що ОСОБА_4 через неприязні стосунки з батьками, які не схвалювали його стосунки з жінками, вибув із спірної квартири та до якої навідувався рідко.
Аналіз поданих сторонами доказів та встановлених обставин свідчить, що ОСОБА_4 не втратив право користування квартирою, оскільки, останній не змінював реєстрації постійного місця проживання, не втратив зв'язок з квартирою, не має в іншому місці постійного житла, а через неможливість працевлаштуватися за місцем постійного проживання був змушений поїхати до м. Києва і там працевлаштуватися тимчасово. З весни 2007 року через зміну замка у квартирі існують об’єктивні перешкоди для користування спірною квартирою.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і його не можна вважати таким, котрий втратив право користування квартирою.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки доказів, які спростовували б встановленні судом обставини, не надано.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді :
З оригіналом вірно :