АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа№11-146/2010 каткатегорія ст. 121 ч.2 КК УкраїУУкраїни
Головуючий по 1 інстанції Іваненко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Соломки І.А., Єльцова В.О.
за участю прокурора – Свищ Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29.10.2009 року, яким
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше тричі судимого, засудженого за ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена попередня - тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 05.07.2008 року, тобто з моменту його затримання.
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 24.06.2008 року, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння, під час сварки, умисно причинив своїй матері ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що спричинили смерть останньої.
Із апеляції засудженого ОСОБА_2 вбачається, що він не згідний з вироком суду, вважає, що справа розглянуто необ,єктивно, не враховано, що потерпіла була побита до вчинення ним злочину, вважає, що він не міг вбити матір та від ударів які були ним нанесені не могла наступити смерть потерпілої. Крім того просить врахувати всі обставини справи, в тому числі щире каяття та знизити строк покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого , підтримавшого апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_2 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об,єктивно.
2
Як свідчать матеріали кримінальної справи і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі засудженого про неповноту, однобічність та необ,єктивність проведеного по ній слідства не грунтуються на матеріалах справи.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження ОСОБА_2 в апеляції про те, що він наносив потерпілій удари, які не були небезпечними для життя, а тілесні ушкодження небезпечні для життя потерпіла отримала при невідомих обставинах до того як він побив її, є безпідставними.
Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами.
Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на показання самого засудженого, які він давав під час досудового слідства, визнаючи свою винуватість у вчиненні злочинних дій щодо потерпілої ОСОБА_3, в подробицях розповів про обставини вчинення ним цього злочину. При цьому ОСОБА_4 вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі, причетній до злочину, а також про мотиви, які спонукали його це зробити, що надалі знайшло своє підтвердження в ході слідства.
Зокрема, засуджений ОСОБА_2 під час досудового слідства послідовно стверджував, що під час сварки з матір,ю, завдав останній декілька ударів руками в область голови та у бік в область ребер.
Посилання засудженого на те, що показання під час проведення досудового слідства, в яких він визнав себе винним, отримані із застосуванням психічного та фізичного тиску, були предметом ретельної перевірки під час розгляду справи та спростовані наведеними у вироку доказами і прокуратурою прийняте відповідне процесуальне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Аналізуючи показання засудженого під час досудового слідства, суд 1 інстанції не лише у вироку навів зміст цих показань, але й докладно обгрунтував, чому в основу вироку поклав саме ці показання, правильно зазначивши, що вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, ці показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5, яка під час знаходження в будинку потерпілої бачила, що остання дуже погано себе почувала, у неї на обличчі були тілесні ушкодження та у ОСОБА_3 був кашель з кров,ю. При цьому засуджений стосовно матері поводив себе дуже агресивно, виражався нецензурною лайкою, наніс їй удар по голові, на її(свідка) зауваженння, ОСОБА_2 став її ображати, після чого вона вимушена була втекти з дому, а на слідуючий день дізналася про смерть потерпілої.
З показань потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 видно, що останні є родичами ОСОБА_3 та остання часто скаржилася на те, що її бив син – ОСОБА_2
Під час відтворення обстановки та обставин події засуджений ОСОБА_2 у присутності понятих детально відтворив обставини вчинення зазначених у вироку суду злочинних дій щодо потерплої ОСОБА_3, що підтверджується відповідним протоколом.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 24.06.2008 року, труп ОСОБА_3 зі слідами насильницької смерті виявлено в будинку АДРЕСА_1
За висновками судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_3 є закрита травма грудної клітки у вигляді численних двосторонніх переломів ребер із ушкодженням правої легені, яка ускладнилася розвитком дихальної недостатності. Крім того у потерпілої виявлені численні садна та синці на голові, тулубі та кінцівках.
Колегія суддів вважає, що при дослідженні експертиз, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.67 КПК України.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме засуджений ОСОБА_2 спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть останньої.
Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд
3
обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України.
Доводи апелянта про наявність фактів для скорочення строку призначеного судом покарання, є безпідставними, тому як при призначенні йому покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості скоєнного ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, характеризуючі його як особу, яка раніше неодноразово судима та вчинила новий умисний злочин в період непогашених судимостей за попередніми вироками, за місцем проживання характеризується негативно та з урахуванням відсутності обставин, які пом,якшують його покарання та наявності обставини, що обтяжує покарання, призначив ОСОБА_2 обгрунтовано покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що покарання, яке призначене ОСОБА_2, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому посилання засудженого щодо суворості призначеного йому покарання та необхідності скорочення строку покарання, є безпідставними.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не мае, тому апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/
Згідно з оригіналом /підпис/ І.А. Поєдинок