Справа № 2а-216/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді- Жуковій О.Є.

при секретарі – Д.А. Анікєєвій

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в  м. Горлівці   справу  за  адміністративним позовом  ОСОБА_1                до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки , третя особа ГУ Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що він    є дитиною війни відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” .

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1                 обгрунтував тим, що  в порушення вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідач не виплачував йому в повному розмірі  з січня 2009 року щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, для осіб, що втратили працездатність.

Просив суд   визнати  бездіяльність  відповідача неправомірною, зобов?язати відповідача нарахувати  та сплатити йому  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31грудня 2009 року в розмірі 1793  гривень.

             Відповідач надав заперечення  на позов, в якому просить  суд в задоволенні позову відмовити , посилаючись на те, що позивачу правомірно відповідно до чинного законодавства була сплачена допомога як дитині війни в розмірах, встановлених Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року.

Крім того,  відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем  строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного  ст. 99КАС України.

              В судове засідання позивач та представник УПФУ у Калінінському районі м. Горлівки  не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи ГУ Державного казначейства України в Донецькій області в наданому до суду клопотанні просив справу розглянути у його відсутність.

                Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

                 З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

                  Позивач , ІНФОРМАЦІЯ_1,  має статус  “Діти Війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням та копією паспорту   ( а. с .4,6).

Відповідно до довідки наданої УПФУ з січня 2009 року ОСОБА_1   виплачувалося підвищення до пенсії  як дитині війни в розмірі 49,80 грн. (а.с.5).

              Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України  Про захист дітей війни має право на  отримання державної  соціальної  підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком..

         Виходячи із встановлених   обставин справ та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення   позовних вимог з наступних підстав.

             Відповідно  до ст.. 6 Закону України  Про соціальний захист дітей війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошеве утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                    Згідно ст. 7 Закону України  Про соціальний захист дітей, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які  згідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалось окремої постанови про встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії “дитина війни”. Постановою Кабінету Міністрів України  від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах : з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня –49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначені та змін стосовно цього питання у 2009 році в зазначену постанову не вносилося.

Таким чином, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни “ з 1 січня 2009 року по теперішній час є діючою в наступній редакції: “дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.

Тобто, позивач має право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком  з 01 січня 2009 року , і тому позовні вимоги слід задовольнити.

                Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок  щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему  його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

                Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та  наведених нормативно - правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх обов’язків   перед позивачем.

                  Крім того відповідачем  в порушення ч 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для  забезпечення виконання покладеного на нього  нарахування та виплати позивачу допомоги до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

                    Отже відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань  або невиконання іншим органом виконавчої  влади свого обов’язку  щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволені позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

                    Задовольняючи  позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ м. Горлівки в Калінінському районі Донецької області доплати до пенсії у зазначеній  позивачем грошевій сумі не підлягають перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Також суд зазначає, що посилання відповідача на ст. 99 КАС України безпідставні, з огляду на те, що за захистом порушеного права  у період з січня по грудень 2009 року позивач звернувся 25 січня  2010 року.

                                              Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч 3 ст. 94 КАС України.

                      На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6-14,71,159-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

                                                               П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду  України  в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду  України  в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відносно не  виплати ОСОБА_1                  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року    по 31 грудня 2009  року.

                      Зобов’язати    Управління Пенсійного фонду  України  в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1                 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії   за віком  з розміру, встановленого ч.1  ст.  28 Закону  України  Про загальнообов’язкове  пенсійне страхування та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум з  01 січня 2009  року по 31 грудня 2009  року .

                        Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1        витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40  грн. (3 гривні 40 копійок.).

   Постанова може бути  оскаржена в апеляційному порядку  до Донецького апеляційного адміністративного суду.

  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної  інстанції  через суд першої інстанції, який ухвалив  оскаржуване судове рішення. Копія  апеляційної  скарги  одночасно надсилається особою, яка її подає  до суду апеляційної інстанції.

 Заява  про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції  подається  протягом 10 днів з дня її  проголошення, а  в  разі  складання   постанови   у повному  обсязі  відповідно до  ст. 160 КАС України – з дня складення  в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду  першої інстанції  подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  скарга подається у строк, встановлений для  подання заяви про апеляційне оскарження.    

          Суддя  :