Справа № 2-а-3675

2009 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

„28” грудня 2009 року М елітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого – судді Ніколовой І.С., секретаря – Бєлінськой А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом Еміралієва Емірхасана до інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 на дії інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 при винесенні постанови серії АК 075363 від 21.03.2009 року про застосування фінансової санкції,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК 075363 від 21.03.2009 року про застосування фінансової санкції; поновити пропущений процесуальний строк для подання адміністративного позову, та зазначає, що постановою інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення до фото-фіксації відносно автомобіля „ДЕУ-Ланос”, державний номер НОМЕР_1, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення в сумі 340грн.

Підставою для складання протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, як вказує позивач, було те, що 21.03.2009р, приблизно о 12.51год, він керував зазначеним автомобілем на 533 км а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, та рухався із швидкістю 133км/г.

Вважає, що при накладення стягнення не враховано характер здійснення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майнове становище, обставини які пом’якшують або обтяжують відповідальність. А також вважає, що при здійсненні фото фіксації не встановлено рухався автомобіль, чи був припаркований, на якому кілометрі якого автошляху скоєне правопорушення. Крім того, зазначає, що у відповідності до ст. 254 КУпАП, має бути складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому на підставі ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вважає, що при винесенні постанови його було позбавлено належних йому прав. Обґрунтовуючи вимоги щодо поновлення процесуального строку для звернення до суду, позивач зазначає, що постанову стосовно нього було складено 21.03.2009 року, однак йому направлена 27.04.2009р. Тому вважає що встановлений Законом десятиденний строк для оскарження постанови ним було пропущено з поважних підстав та просить поновити пропущений строк.

Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не сповістив.

Суд, ураховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ч. 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Постановою інспектора інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 серії АК 075363 від 21.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2009 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 122 КАС України, за те, що 21.03.2009 року, об 12.51 годині,  він керував автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_1, на 533 км а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, та рухався із швидкістю 133км/г , тобто з підвищенням швидкості руху на 43 км/г (а.с.7).

Зазначену постанову складено на підставі фото-фіксації від 21.03.2009 року, в якій зазначено, що 21.03.2009 року о 12 години 51 хвилини, автомобіль „ДЕУ Ланос ”, державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 133 км/г.

Згідно пункту 12.6ґ ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах і на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух  не більше 90км/г, окрім автомагістралей та дорогах винятково для автомобілів.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за підвищення водіями транспортних засобів встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більше ніж на 20 км/год.

Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.    

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Позивач просить поновити їй строк звернення до суду, оскільки вона зверталася до суду з аналогічним позовом, однак судових повісток не отримувала, до суду не з’являлася,  через що її позов залишено без розгляду.

За таких обставин суд вважає можливим поновити позивачу строк на оскарження постанови відповідача, оскільки вона зверталася до суду за захистом свого порушеного права, та справу слід розглядати та вирішувати в порядку, встановленому діючим КАС України.

Згідно з ч.6 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

На фотофіксації, що додана до постанови по справі про адміністративне правопорушення /а.с.8/, зафіксований автомобіль, належний позивачу, однак з цієї фотофіксації не зрозуміло, що зазначений знімок був зроблений саме на 533 км а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта.

Відповідно до ч.1ст.14№ КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно з п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС № 1111 від 13.11.2006 року, до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

У оскаржуваній постанові   відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою спеціального засобу – вимірювача швидкості “ВИЗИР” №0810716.

Таким чином, в даному випадку у відповідача не було підстав, передбачених КУпАП, для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим були порушені права позивача.

Згідно зі ст.8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.

Законодавством України у сфері захисту інформації визначено дві процедури встановлення відповідності (оцінювання) засобів захисту інформації вимогам нормативних документів у цій сфері – сертифікація та державна експертиза. При цьому, об’єктом такого оцінювання може бути будь-який засіб, призначенням якого є забезпечення захисту інформації від загроз, або у якому додатково до основного призначення передбачено окремі функції захисту інформації (ДСТУ 33962-97).

За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, однак таких документів до оскаржуваної постанови не надано.

Доказів того, що саме позивач порушив п.12.6ґ ПДР України, відповідачем у судове засідання не надано, оскільки відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову та закрити справу.

Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що з фотофіксації, яка послужила підставою для складання оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, неможливо встановити, хто саме керував належним позивачу автомобілем, місцевість, де було зроблено цю фотофіксацію, а також те, що швидкість, зафіксована приладом “ВИЗИР”, належить саме автомобілю позивача, суд вважає факт порушення позивачем вимог п. 12.6ґ ПДР України не підтвердженим достовірними та достатніми доказами, а отже і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Еміралієва Емірхасана до інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 на дії інспектора з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 при винесенні постанови серії АК 075363 від 21.03.2009 року про застосування фінансової санкції – задовольнити.

Поновити Еміралієву Емірхасану пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом.  

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК  № 075363 від 21.03.2009 року , винесену інспектором з адміністративної практики Державного відділу Державної патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим ОСОБА_1 про притягнення Еміралієва Емірхасана до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за відсутністю в його діях складу та події цього правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний Запорізької області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

СУДДЯ: